Право нації

Право Нації

В умовах, коли новітня держава не лише не виправдовує національних сподівань, але й сприяє поступовому і всебічному занепаду, деградації та вимиранню Нації, а демо-ліберальна пропаганда підносить права окремих індивідів над загальнонаціональними, розщеплює єдине поняття Нації, коли національна культура і традиції відмирають, поступаючись місцем глобальній антикультурі та антисоціальній псевдоморалі, єдиний расовий тип Нації і мовне середовище розчиняються чужорасовим та іншомовним елементом, задля створення належних умов для стабілізації й подальшого розвитку необхідне утвердження Права Нації.
    Задля утвердження Права Нації є прийнятними будь-які методи від публічних до підпільних, від місцево-локальних до глобально-масштабних, від парламентарних до збройно-силових. Зволікання з утвердженням Права Нації може призвести до невиправних наслідків. Утвердження Права Нації виправдовує будь-які доцільні та достатні насильство і жорстокість.
    Ми, Українські Націоналісти, поборюючи ліберально-егоїстичний індивідуалізм та азійський стадний колективізм, висуваємо як найвищу світову цінність та ідеал:

ПРАВО НАЦІЇ

1. Нація, як природня спільнота, найбільший живий духовний та біологічний організм, що має спільне походження, расовий тип, ментальність, мову, територію проживання, культуру, має безумовне право на життя, збереження своєї расової та духовної самобутності.
2. Нація має безумовне і легальне право на спротив в разі спроб позбавити її власної самодостатності.
3. Нація має право вести як оборонну так і наступальну боротьбу  з силами які прагнуть її знищення або деформації.
4. Нація має право на моноетнічність власної держави, а також на повну державну самостійність та ігнорування  міжнародних норм, якщо ті загрожують існуванню або нормальному розвиткові Нації.
5. Нація як замкнена генетична популяція має право позбуватися на своїй території іншорасової домішки шляхом депортації її носіїв на історичну територію їх проживання.
6. Нація має право покращувати власне здоров’я через впровадження расового, євгеністичного та екологічного законодавства.
7. Нація має право відновлювати свій природній духовний, культурний та мовний простір шляхом ренаціоналізації своїх окремих представників та соціальних і регіональних груп населення, що були денаціоналізовані внаслідок інородної окупації, входження до складу поліетнічних державних утворень або через вплив космополітичної культури.
8. Нація має право на встановлення соціально справедливого ладу у власній державі, а також позбутися паразитарних верств, які намагаються шляхом економічних та політичних маніпуляцій привласнити собі матеріальні цінності Нації.
9. Право Нації є превалюючим над частковими правами окремих осіб, родинних та соціальних груп. Їх права реалізуються в рамках і не на шкоду Права Нації.
10. Нація має один невід’ємний обов’язок - у повному обсязі та всіма доступними засобами втілювати в життя Право Нації.