Ліворуч чи праворуч?

Aktionsbndnis Ostfriesland
Розподіл партій і течій на «правих» і «лівих» почався з часів Великої французької революції. Обумовлено це було тим, що якобінці, найбільш екстремістські революціонери своєї доби, займали в тогочасному парламенті місця з лівого боку. Це стало настільки звично, що тих, хто прагне змін, стали називати «лівими», а тих, хто не бажав нічого міняти, тих, хто притримувався консерватизму і хотів розкрутити колесо історії в зворотній бік, реакціонерів, стали іменувати «правими».
Зараз дивно усвідомлювати, що націонал-соціалізм у політичному значенні Французької революції є, та й був споконвіку саме «лівим». Важко повірити, що Ленін і товариш Тельман повели свої партії на війну проти «лівих». Сьогодні ж комуністичні партії колишнього східного блоку представляються консервативними, навіть реакційними.
Здається, на старих фронтах запанував безлад. Одна шкільна газета навела в приклад досліди, котрі мали на меті з’ясувати, чому ж воюють між собою «праві» та «ліві». Ці досліди були проведені дуже ретельно і об’єктивно. Дослідники збирали матеріал і розмовляли з представниками обох течій, і в результаті утворилась доволі ясна картина. Висновок був наступний: «праві» та «ліві» (молодь) прагли абсолютно тих самих цілей, розбіжності були тільки в ставленні до прав іноземців.
Це єдине могло би стати величезною прірвою між «правими» і «лівими», але виявились і такі «ліві», котрі не бажали терпіти іноземців. З іншого боку розповсюджена думка про те, що «праві» ненавидять представників інших націй, – це не надто розумне узагальнення. Існують до мозку кісток націоналістичні родини, в котрих прекрасно уживаються між собою німці і скандинави, або німці і французи, і це не створює жодних проблем. Можна, звичайно, згадати приклади «правих» молодиків, яких ще називають «крайні праві», вони існують скрізь по світу; не кажучи вже про ксенофобів-іноземців. Природно, що людей, котрі мають кримінальні схильності, або котрі об’їли власну країну і замахуються на запаси іншого народу, будуть зневажати і ненавидіти – і то однаково і «праві» і «ліві».
Часто здається дивним, як у своїх парламентах крайні «ліві» разом із крайніми «правими» голосують проти інших. Або, наприклад, у Віденькому парламенті, «зелені» і «блакитні» (Австрійська партія свободи, Хайдер) разом голосували по деяким питанням, що, звісно ж, тільки поглибило незадоволення деяких «зелених» представників.
Насправді охорона навколишнього середовища, котрою живуть «зелені», – це «права», національна мета, хоча «по-правому» вона називається також національною безпекою. На сьогоднішній день саме «праві» змушені протистояти багатьом, але в той же час ніхто інший, як «ліві» пацифісти «зелені» подарували ФРН «військового міністра».
Один колишній «лівий», Машке, у своїй промові сказав, що він не змінив своїх політичних уподобань, але ті права, що колись він вимагав для В’єтнаму, зараз вимагатиме для німецького народу!
Всі, кому не лінь, лицемірно борються з безробіттям. Але якби при владі були «праві», цієї проблеми б уже давно не існувало. Роботи більше, ніж достатньо, це тільки питання організації. Крім того, часто рівень безробіття штучно завищують, задля того, щоб краще керувати народними масами.
Із яким великим задоволенням «ліві» кажуть про «інтернаціоналізм»! Для них це значить не мати взагалі жодної національності. Але це всього-на-всього підміна понять, адже основу інтернаціоналізму складають національності. Тільки тоді можна бути інтернаціональним, коли маєш свою національність. «Ліві» відкидають національність (саме національність, а не громадянство), і приналежність до певного народу, називаючи це інтернаціональністю, але тим тільки підкреслюють свою духовну безпритульність.
З часів руху «Вандерфогель», що розвивався перед Першою світовою війною, і до 50-х років, існували цілком «праві» молодіжні угрупування, котрі їздили за кордон. З цих поїздок вони привозили величезну кількість закордонних пісень – як іноземними мовами, так і перекладених німецькою.
Зараз же можна навіть у «крайніх правих» та скінхедів, котрі вважаються прикладом найвищого ступеня ненависті до іноземців, побачити компакт-диски всіма мовами Європи!
«Ліві» люблять називати себе «прогресивними», але в чому вони прогресивні, крім прогресуючого занепаду? Вони зараз при владі в ФРН, але де ж прогрес? Потяги везуть ядерні відходи, німецькі солдати втягнуті в війну, котра нас не обходить!
Так звані консервативні партії вбачають свою місію в тому, щоб як і раніше, сіяти розбрат, але теперішній «прогресивний» уряд і сам це робить, і навіть перевершує сподівання, відправляючи солдат і гроші на війну. Хіба ж не засудили так звані мілітаристи і розпалювачі війни, національні «праві» по всій Європі війну проти Сербії? Це при тому, що сербів у націоналістичному середовищі не дуже шанують.
В «правому» таборі є й такі, котрі можуть собі уявити зміни тільки як повернення до того, що було 70 років тому. Вони так само реакційні і позбавлені уяви як «ліві», котрі хочуть повернення Радянського Союзу. Різниця тільки в тому, що націонал-соціалістичну державу перемогли силою зброї, а комунізм утопився у власних нечистотах і загинув без жодного пострілу.
«Ліві» із задоволенням говорять про демократію, котра, як відомо, називається владою народу. А поруч із «лівими» над народом сидять грошові тузи. Це ж продемонстрував і червоно-зелений уряд, котрий повів людей на війну, розмовляючи при цьому про пацифізм. І вони спокійно знесли роздратування деяких «лівих» з цього приводу.
Настав час, коли треба згорнути цю безкінечну гру в минулі часи, протистояння «правих» і «лівих», і окреслити нові горизонти. Існують маніпулятори, котрі не приймають сторону ні «правих», ні «лівих», натомість роблять тільки те, що примножує їхню силу і статки. Це – інтернаціональний капітал, явище, відоме також під назвою «глобалізм».
«Праві» не повинні протистояти «лівим», а повинні стати «правими» в тому сенсі, щоб захищати правду і боротись із кривдою. «Лівим» варто подивитись на себе і переосмислити, чого вони насправді хочуть, відкинути свої старі упередження та утопії. Тоді вони відкриють для себе, що їхні цілі великою мірою співпадають з цілями «правих».
Переклад: Мольфарка
Джерело: aktionsbuendnis-ostfriesland.com
Статья:
http://ntz.org.ua/?p=1725