Атланти
- 16.05.07, 16:08
- Маргарита / Стихи /
Десь там за ріками й горами,
Де плачуть верби,
Із мармуровими боками
Тримають білими руками
Атланти небо.
І сонце в них над головою,
А знизу - море.
Прикуті долею тяжкою,
Та можуть дужою рукою
Дістати зорі.
Минають втомлені сторіччя,
Та бачать всує,
Як тіні із середньовіччя
Кричать їм у саме обличчя:
"Вас не існує!"
Немає в господа нагайки,
Та вже звикають.
Не бачать їх людськії зграйки,
І лиш журливі білі чайки
Їм співчувають.
Не можуть опустити руки,
Та вже й не треба.
Бо скам'янілі серця звуки
Давно терпіти звикли муки -
Тримати небо.
* * *
1
Коментарі
Grine4ka
15.01.08, 17:38
Очень красиво, особенно понравился последний столбик...
Valery_Dnepr
25.01.08, 17:48Відповідь на 1 від Grine4ka
Все мы как не в одном, так в другом те же Атланты. И Вы правы, у каждого из нас есть ноша, как и уних. И несмотря на то, нравится это нам, или нет, мы вынуждены её нести, несмотря ни на что.
Grine4ka
35.01.08, 17:59Відповідь на 2 від Valery_Dnepr
Согласна...
Valery_Dnepr
45.01.08, 18:14Відповідь на 3 від Grine4ka
Непонятно только, откуда появились такие мысли у 15-летней авторки этих стихов.
Grine4ka
55.01.08, 18:19Відповідь на 4 від Valery_Dnepr
Это талант. Вы слышали о Нике Трубецкой? Писала сверх серйозные стихи в юном возрасте. Мне кажется, это даже не талант, а дар
Valery_Dnepr
65.01.08, 18:26Відповідь на 5 від Grine4ka
А Вы не могли бы мне помочь ?
Я Вам дам ссылку на личную тему Маргариты (там почти все её стихи), а вы вступите в сообщество Маргариты и разместите здесь остальные её стихи.
Извините, но я всё никак не соберусь это сделать сам.
Её личная страничка здесь:
http://www.politlife.org.ua/forum/viewtopic.p hp?t=965&sid=1adef3862cf85a982b8b6cd61fb71148
А я добавлю то новое, чего на той страничке нет.
Grine4ka
75.01.08, 18:43Відповідь на 6 від Valery_Dnepr
Это те, которые на форуме? Я постараюсь напечатать постепенно.
Valery_Dnepr
85.01.08, 19:13Відповідь на 7 від Grine4ka
Спасибо !!! Я Вас уже прям люблю ...
