Калина червона. 1.

В лiжечко зручнiш лягай ;

Оченятка прикривай .....

Вiтер колиха калину......

Стан стрункий, як у дiвчини.

Ягiдки такi червонi ,

Як намисточко у Сонi !

Дiвчинка лежить, чекає,

Коли казка завiтає.....

Вiтер гiлку колихає.....

Соня чує -- починає

Листям шипотiть калина:

“Є чарiвная країна

I не близько, не далеко ;

Крiзь дощi , мороз та спеку

Треба йти, летiть та їхать.

А дiставшись, вiльно дихать,

Вiльно працювать та жити.

Щасттю своєму радiти

Може кожная людина !

А народ там, як родина .--

Ввiчливий народ та добрий

В тiй країнi , де за обрiй

I лани широкополi ;

Звiрi у степах на волi ;

У рiчках -- водичка чиста ;

З гiр збiга потiк той бистрий.

Ферми та колгоспи є !

В них народ з села працює !

I на фабриках, заводах

Також повно є народу .

Той народ такий чудовий !

Та Любов там є основою !

Свiтла чашi серця повнi .

Ось й вiд того гарнi зовнi

Всi дорослi , та їх дiти !--

Як вони, жить треба вмiти !

Кожен там бажа творити,

Та для iнших хоче жити .--

В тому бачуть сенс життя !

Злагода, Любов -- їх набуття!...”

******* / 5.07.2010 р. /

/ далi  буде /........