ПОГАНА Отрута
- 20.02.09, 13:30
- ЖЫЗНЕННЫЙ ОПЫТ.....
Мій ворог оселився в моїй душі,у нього гострий, чорний погляд і жалюгідний сміх.
Я не знаю, як він опинився в моїх думках, але його страшне обличчя постійно дивиться на мене і сміється, викривляє мене і намагається налякати.
Я теж довго насміхалася і хизувалася над своїми можливостями, але тепер мені зовсім не смішно. О, ті кляті гроші...
Хто і навіщо в біса їх придумав?
Світ став для мене зовсім сірим, мої думки втратили усілякий сенс, а звичайна вода стала гіркою, немов біль втрати дорогої тобі речі.
Так, справді, тепер мені доведеться відмовитися не тільки від пари туфель, які в мені так пасували, а й від чорної сукні, яку я нещодавно бачила в найкрутішому магазині, вечерь у кафе, будь-яких розваг, нової косметики, солярію, тренажерів.
Все моє життя стане настільки буденним, що я перестану бути тією суперзіркою, якою вже вирішила бути.
Це просто надзвичайна каторга, яку варто пережити, щоб потім було що згадати...
Нехай згорить моє крижане серце у нездоланному прагненні досягти гідної високої мети!!!
Це гіркий період з життя, який я власноруч собі подарувала і, можливо, добре, що так сталося, принаймні тепер я буду обережнішою...
Прокидаючись вночі я відчуваю, як мені огидно...
Біль ніби зговорився з відчаєм і мені в подвійній силі важче жити.
Я не знаю, як він опинився в моїх думках, але його страшне обличчя постійно дивиться на мене і сміється, викривляє мене і намагається налякати.
Я теж довго насміхалася і хизувалася над своїми можливостями, але тепер мені зовсім не смішно. О, ті кляті гроші...
Хто і навіщо в біса їх придумав?
Світ став для мене зовсім сірим, мої думки втратили усілякий сенс, а звичайна вода стала гіркою, немов біль втрати дорогої тобі речі.
Так, справді, тепер мені доведеться відмовитися не тільки від пари туфель, які в мені так пасували, а й від чорної сукні, яку я нещодавно бачила в найкрутішому магазині, вечерь у кафе, будь-яких розваг, нової косметики, солярію, тренажерів.
Все моє життя стане настільки буденним, що я перестану бути тією суперзіркою, якою вже вирішила бути.
Це просто надзвичайна каторга, яку варто пережити, щоб потім було що згадати...
Нехай згорить моє крижане серце у нездоланному прагненні досягти гідної високої мети!!!
Це гіркий період з життя, який я власноруч собі подарувала і, можливо, добре, що так сталося, принаймні тепер я буду обережнішою...
Прокидаючись вночі я відчуваю, як мені огидно...
Біль ніби зговорився з відчаєм і мені в подвійній силі важче жити.
3
Коментарі
анонім
120.02.09, 20:06
............. Прокидаючись вночі я відчуваю, як мені огидно... ??????