«Свинячий блюз» # 2.
- 26.06.17, 03:08
- На вершині слова - Вірші
«Свинячий блюз» # 2.
А що ж на сніданок, що насніданок?
Сніданками нагодовані до несхочу,
Бо все що робиться з душком.
ДолЯри не липнуть, лише шубуршать…
Приємно під кожним набитим брюшком,
Спостерігати як тоне людська душа.
Повільно вповзаючи в цівільне майбутнє,
Відригнувши останню помилку,
Щоб було чим солодко дишать
Поросята танцюють – хряк, хряк-хряк…
І чутно лише блюз на білих кістках.
Їм не чутно що кулі свищуть,
Їмо… тільки – хряк, хряк-хряк…
Бо з ними є вурдалак… - голова
Свинячої зграї – легитимний хряк.
І далі вже разом – хряк, хряк-хряк…
І чутно скрізь лише хряк…
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
А де ж ви, де ж ми, де ж мир
Повний справжніх людей?
Заломили як хліб цей мир –
Твоє та моє майбуття…
І чутно лише тільки випещених,
Наповнених глобальних ідей,
І далі тільки – хряк, хряк-хряк…
Тебе і мене не мине…
А миротворці на десерт,
Як терпелива закусь…
Що далі? - З молотка країну в жерло
Ненажерливих хряк…
Раб раба, роби! – І ти зробив
Собі й дітлахам заробив…
День свій на землі загубив.
Тепер є час зрозуміти, що ти наробив…
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Для них ваш час лише спроможність
Задовольнити ненажерливі потреби.
Високий старт зачиняє очі
На поруч існуючий вимір буття.
Їх привчили спочатку задарма
Проїдати виборені землю та небо,
А потім пожирати твій час і життя.
На батьківських тачках свингують свині,
У них сало в шоколаді і все Ок.. - Еї!
- Може досить, справлять
Свої свинячі потреби?
Але Свині не чують мову людей.
Людоїди ніколи не чують мову,
Лише тільки – хряк, хряк, хряк…
Їх буття завжди на твоїх кістках.
Звучить свинячий блюз номер два,
А завтра хоч не рости трава,
Лише тільки чутно – хряк, хряк-хряк…
- Шановне панство, звиняйте, -
- Нічого особистого, це лише бізнес,
І от вже тебе – хряк, хряк-хряк…
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
А де ж ви, де ж ми, де ж мир
Повний справжніх людей?
Заломили як хліб цей мир –
Твоє та моє майбуття…
І лише чутно тільки хряк,
Наповнених глобальних ідей,
І далі тільки – хряк, хряк-хряк…
Хряк-хряк-хряк…
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2017 © одналюдина
А що ж на сніданок, що насніданок?
Сніданками нагодовані до несхочу,
Бо все що робиться з душком.
ДолЯри не липнуть, лише шубуршать…
Приємно під кожним набитим брюшком,
Спостерігати як тоне людська душа.
Повільно вповзаючи в цівільне майбутнє,
Відригнувши останню помилку,
Щоб було чим солодко дишать
Поросята танцюють – хряк, хряк-хряк…
І чутно лише блюз на білих кістках.
Їм не чутно що кулі свищуть,
Їмо… тільки – хряк, хряк-хряк…
Бо з ними є вурдалак… - голова
Свинячої зграї – легитимний хряк.
І далі вже разом – хряк, хряк-хряк…
І чутно скрізь лише хряк…
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
А де ж ви, де ж ми, де ж мир
Повний справжніх людей?
Заломили як хліб цей мир –
Твоє та моє майбуття…
І чутно лише тільки випещених,
Наповнених глобальних ідей,
І далі тільки – хряк, хряк-хряк…
Тебе і мене не мине…
А миротворці на десерт,
Як терпелива закусь…
Що далі? - З молотка країну в жерло
Ненажерливих хряк…
Раб раба, роби! – І ти зробив
Собі й дітлахам заробив…
День свій на землі загубив.
Тепер є час зрозуміти, що ти наробив…
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Для них ваш час лише спроможність
Задовольнити ненажерливі потреби.
Високий старт зачиняє очі
На поруч існуючий вимір буття.
Їх привчили спочатку задарма
Проїдати виборені землю та небо,
А потім пожирати твій час і життя.
На батьківських тачках свингують свині,
У них сало в шоколаді і все Ок.. - Еї!
- Може досить, справлять
Свої свинячі потреби?
Але Свині не чують мову людей.
Людоїди ніколи не чують мову,
Лише тільки – хряк, хряк, хряк…
Їх буття завжди на твоїх кістках.
Звучить свинячий блюз номер два,
А завтра хоч не рости трава,
Лише тільки чутно – хряк, хряк-хряк…
- Шановне панство, звиняйте, -
- Нічого особистого, це лише бізнес,
І от вже тебе – хряк, хряк-хряк…
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
А де ж ви, де ж ми, де ж мир
Повний справжніх людей?
Заломили як хліб цей мир –
Твоє та моє майбуття…
І лише чутно тільки хряк,
Наповнених глобальних ідей,
І далі тільки – хряк, хряк-хряк…
Хряк-хряк-хряк…
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2017 © одналюдина
0
Коментарі