хочу сюда!
 

Aliya

36 лет, овен, познакомится с парнем в возрасте 42-55 лет

«Свинячий блюз» # 2.

«Свинячий блюз» # 2. 

А що ж на сніданок, що насніданок? 
Сніданками нагодовані до несхочу, 
Бо все що робиться з душком. 
ДолЯри не липнуть, лише шубуршать… 
Приємно під кожним набитим брюшком, 
Спостерігати як тоне людська душа. 
Повільно вповзаючи в цівільне майбутнє, 
Відригнувши останню помилку, 
Щоб було чим солодко дишать 
Поросята танцюють – хряк, хряк-хряк… 
І чутно лише блюз на білих кістках. 
Їм не чутно що кулі свищуть, 
Їмо… тільки – хряк, хряк-хряк… 
Бо з ними є вурдалак… - голова 
Свинячої зграї – легитимний хряк. 
І далі вже разом – хряк, хряк-хряк… 
І чутно скрізь лише хряк… 
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 
А де ж ви, де ж ми, де ж мир 
Повний справжніх людей? 
Заломили як хліб цей мир – 
Твоє та моє майбуття… 
І чутно лише тільки випещених, 
Наповнених глобальних ідей, 
І далі тільки – хряк, хряк-хряк… 
Тебе і мене не мине… 
А миротворці на десерт, 
Як терпелива закусь… 
Що далі? - З молотка країну в жерло 
Ненажерливих хряк… 
Раб раба, роби! – І ти зробив 
Собі й дітлахам заробив… 
День свій на землі загубив. 
Тепер є час зрозуміти, що ти наробив… 
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 
Для них ваш час лише спроможність 
Задовольнити ненажерливі потреби. 
Високий старт зачиняє очі 
На поруч існуючий вимір буття. 
Їх привчили спочатку задарма 
Проїдати виборені землю та небо, 
А потім пожирати твій час і життя. 
На батьківських тачках свингують свині, 
У них сало в шоколаді і все Ок.. - Еї! 
- Може досить, справлять 
Свої свинячі потреби? 
Але Свині не чують мову людей. 
Людоїди ніколи не чують мову, 
Лише тільки – хряк, хряк, хряк… 
Їх буття завжди на твоїх кістках. 
Звучить свинячий блюз номер два, 
А завтра хоч не рости трава, 
Лише тільки чутно – хряк, хряк-хряк… 
- Шановне панство, звиняйте, - 
- Нічого особистого, це лише бізнес, 
І от вже тебе – хряк, хряк-хряк… 
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 
А де ж ви, де ж ми, де ж мир 
Повний справжніх людей? 
Заломили як хліб цей мир – 
Твоє та моє майбуття… 
І лише чутно тільки хряк, 
Наповнених глобальних ідей, 
І далі тільки – хряк, хряк-хряк… 
Хряк-хряк-хряк… 
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 
2017 © одналюдина
0

Последние статьи

Комментарии