Національне питання і земельні відносини пов’язані між собою нероздільно. Якщо хтось береться розглядати ці питання відокремлено одне від одного, треба розуміти приховане лукавство у такому досліджені, незважаючи на звання чи національність дослідника. В науковому світі накопичилося стільки брехні в багатотомних виданнях, що її важко уявити, не те щоб виправити. До того ж, наукова брехня множиться, бо за неї добре платять. Тому й досі не перевелися запроданці, що здатні за відповідну...

Читати далі...

Аскольд – темний воїн, а днесь од греків освічений, що ніяких русів нема, а суть ворове. А з того можемо сміятися, бо були кіморії (кімерійці), також отці наші, а ті римлян потрясали і греків розметали, як поросят устрашених (9). Слава богам нашим! Б'є крилами Мати наша Слава і велить нам іти до січі, і маємо йти. І нам не до банкету, ні до їства борошняного, ні до м'яса смачного. І маємо спати на сирій землі і їсти траву зелену, доки не буде Русь вільна і сильна (18). І так богами...

Читати далі...

Уявіть собі, що хтось, нахапавшись де й чого зміг і ставши ясновельможним паном у себе вдома, приїздить в Україну. А якийсь селюк, ледь піднявши очі від плуга та витираючи спітніле чоло, глузливо дивиться, тримаючи ясновельможне панство за велике ніщо. Є від чого казитися: обідрано пів світу, пригноблено безліч народу, досягнуто слави, багатства, а якісь селюки вважають все те дурною, зовсім не потрібною, нікчемною для людини справою. Та ще й кличуть за очі хозарським послідом, а не справжнім...

Читати далі...

  Будь-яке життя – дорога до Світла і до нового Життя. Поганий ти, чи хороший, дурний чи геніальний – всі прийдемо ми до одного місця, де чекає переправа в інше буття. Стародавні казали: пам»ятай про смерть, про ту переправу, що чекає тебе в кінці життя. Намагайся прямо зараз проникнути внутрішнім зором туди і на життєвий шлях озернися. Що стане тобі – дорога пряма, обабіч якої – рівнини та гори, моря і річки, вся земна краса, і в якій ти зерно своє посадив і виростив пишний сад творінь своїх? ...

Читати далі...

  По світу поширюється жидівська ідеології, де ГРОШІ правлять світом, а духовні надбання знеціненні вщент. Олігархічна нацменшина захопила в Україні владу й засоби масової інформації, радіо і телеканали, видавництва й редакції, щоби наточувати тлінну ідеологію, що веде українську націю до деградації й вимирання. Невипадково християнська релігія досягла небачено розквіту за часи Незалежності України, адже християнство винайшли жиди і подарували слав'янським народам як засіб...

Читати далі...

Попри все сказане вище щодо ставлення січовиків до жінок, їхньою божественною покровителькою була Богородиця. Це ще докозацька, києво-руська традиція. Згадаймо поєдинок Мстислава з Редедею у 1022 р. — знемагаючи, Мстислав саме до Богородиці звернувся у своїй молитві. І подолав Редедю... Опинившись у скрутному становищі в бою, билинний богатир Ілля Муромець також покладає надії на допомогу Пресвятої Діви: І ще тут старий козак взмолився: «Ой Спас, Спас вельмимилостивий, Пресвята ти Мати Божа...

Читати далі...

Самою природою призначено так, щоб чоловік і жінка виконували різні не тільки біологічні, а й соціально-життєдіяльні функції. Чоловік — це неспокійне, активне, нерідко авантюрне начало, його призначення — не лише іти назустріч усіляким змінам і новаціям, а й самому створювати їх. Жінка ж — мати, берегиня родинного вогнища — консервативніша, обачливіша, зацікавлена у спокої, сталості, незмінності. Вона віддавна уособлювала стійкість і спадковість народних традицій, звичаїв, обрядів, ритуалів...

Читати далі...

     Червона китайка та малиновий козацький прапор теж мають дуже давню історію. Рештки червоного поховального покрову археологічно зафіксовані в могилі Івана Сірка, що помер 1680р. Під червоною китайкою ховали в Україні навіть у 18ст., але тільки козаків. Безпосередні пращури козаків дружинники Київської Русі теж любили червоне. Цей колір переважної більшості стягів, корогв та знаків княжої дружини на мініатюрах давньоруських літописів. І у літописах, і в «Слові о полку Ігорівім» безліч ...

Читати далі...

"Человек - это Божественное растение. На этом растении растут и созревают девять Божественных зерен. Первого зовут Даж, вторую – Малка, третьего – Сак, четвертого – Вол, пятого – Хор. В теле человека живет “Серебряный человек”, который на половину ногтя мизинца выходит из тела, прозрачной серебристой полосочкой. Зовут этого “Серебряного человека”, так же, как и тело, то ли Панас, то ли Марина, то ли Екатерина. Как родители назвали, так и зовут. Для того, чтобы не путать “Серебряного...

Читати далі...

СПАС — покровитель урожаю. Його вшановували у цілій тріаді свят. Період, що його обіймають ці свята, вважається явленням Царства Небесного на землі. За народними віруваннями, у Спасівку так само треба постити, як і у Великий піст. Спаса — день поминання мертвих родичів. Це третій прихід покійників на світ у весняно-літньому сезоні: вони з'являються на Страсний четвер, на Зелені свята і на Спаса. Коли на Симона Зилоту знахарки зривали чарівне зело, вони примовляли: Святий Авраам на це...

Читати далі...