СОКІЛ-РОД — першоптах, що народився із сльози, яку зронило Всевидюче око. Культ сокола широко відображений у колядках та щедрівках. Причому він виступає як незалежне єство, а не як посередник між Богом і людьми. Сокіл-Род, Сокіл-прадід є символом Місяця, що притаманне первісним віруванням. У колядках, де описується початок творення світу, часто говориться про те, що на Світовому дереві сидить сивий соколонько і в'є собі гніздо на вершечку; перевиває знизу барвінком, іншим зелом, обкладає...

Читати далі...

РОД (Рожай, Рід) — творець Всесвіту, бог Життя, Долі, володар Вирію, батько Білобога і Чорнобога, опікун Дерева життя. Має здатність перевтілюватися в сокола. Академік Б.Рибаков, посилаючись на О.Гільфердінга, вважає, що «єдиним Богом у небесах» для східних слов'ян був Род. За народними віруваннями, Род кидає на землю «груди» (росу, дощ) — тому й народжуються діти. Земля-Мати — то дружина Рода, якій він надає життєдайності. Свято Рода відзначалося у перший день Різдва. У пошану йому приносили в ...

Читати далі...

Держава - це насамперед символи. (X. Ортега-і-Гасет) Пам’ятаю, як на початку 1992 року китайська художниця Мао Мао на якомусь мистецькому заході під милий біг просила тодішнього щойно обраного Президента України Леоніда Кравчука, аби перевернули головний державний символ - синьо-жовтий прапор, бо під цим сполученням кольорів на країну чекає неминуча деградація, зрада, занепаді, зрештою, крах. Адже синє і жовте утворює гексаграму «Пі» (за «І-цзин» - класичною китайською Книгою змін, - одну з ...

Читати далі...

У багатьох цивілізаціях аналогом Хреста є Коло. Обидва знаки являють собою основу і часто зображаються разом. Хрест, що обертається, - Сварга, Свастика – символізує розвиток Всесвіту. До найдавніших знаків, що cимволізують світотворення і світобудову, належать такі знаки Трійці, як хрест, тризуб, трикутник, шестикутна зірка, сварга (свастика), триквестер, триколо (даоська трійця), дерево життя та їх модифікації. Графіка кожного знаку лаконічна, чітка і промовиста, кожен знак підкреслює ту чи ...

Читати далі...

ВЕЛЕСОВА КНИГА, ВК – збірка славянських текстів відичної доби, які виринули у сучасність вирізьбленими на дощечках. Ця писемна пам’ятка була знайдена у 1919 році полковником білої армії Алі Ізенбеком в зруйнованій громадянською війною садибі родини Донець-Захаржевських Великий Бурлук на Харківщині, оприлюднена після другої світової війни Ю. П. Миролюбовим і опублікована в Голландії М. Скрипником у 1972, 1975 рр. Верхня межа давності більшої частини текстів ВЕЛЕСОВОЇ КНИГИ датується 879 р...

Читати далі...