Велесова книга

ВЕЛЕСОВА КНИГА, ВК – збірка славянських текстів відичної доби, які виринули у сучасність вирізьбленими на дощечках. Ця писемна пам’ятка була знайдена у 1919 році полковником білої армії Алі Ізенбеком в зруйнованій громадянською війною садибі родини Донець-Захаржевських Великий Бурлук на Харківщині, оприлюднена після другої світової війни Ю. П. Миролюбовим і опублікована в Голландії М. Скрипником у 1972, 1975 рр.

Верхня межа давності більшої частини текстів ВЕЛЕСОВОЇ КНИГИ датується 879 р. (рік смерті Рюріка). ВК – знакове першоджерело, де висвітлена «революційна» історія славянства. Родовід не біблійний, а йде від славянського Вирію: замість створених богом першолюдей, – першопростітлені в бозі Батько Богумир і Матір Слава. Вузлова подія становлення роду (для когось це вихід з Єгипту), – для славянських родів, – вихід із Семиріччя. Провідники нащадків Матері Слави на тому шляху: Ір’єверш Орій і сини його Кий, Щек, Хорив. Ми вважаємо, що Аскольд і Дір побратими варяги, а Велесова каже, що Аскольд із своєю дружиною хижачв по Дніпрі: наймався в охоронці купцям і грабував їх, і Дірос – грецький купець, – його Аскольд вбив. Ми прихиляємося перед величчю історичного внеску греків, – наші предки воювали з ними і зневажали їх. По греках залишилися монументальні пам’ятки в камені, натомість, у посланнях Велесової – Гімалаї світооглядових височин і майстерності їх викладу. Взагалі, тексти Велесової несуть зовсім іншу уяву про наше минуле, ніж ми звикли бачити по шкільних підручниках. Тому, із визнанням ВК в якості достовірного першоджерела існують перні труднощі, оскільки це тягне за собою повне переосмислення нашої історії і титанічну працю пов’язану з тим. Відтак, дуже втішно бачити, коли серед сучасних історичних досліджень деінде з’являються посилання на свідчення ВК.

Читаючи Велесову Книгу слід зауважувати наступне:
ВК – це не книга у своєму витоку, а збірка текстів різних авторів, де маже всі оповіді є окремим завершеним висловом
Жоден з її авторів не був “кабінетним істориком” – тобто не писав “нетлінку” для далеких нащадків, а всі вони були діячами свого сьогодення – духовними провідниками, натхненниками для своїх сучасників
Всі автори – вихованці “школи” віровчення, тому все ними висловлене, в першу чергу, духовне послання і цілеспрямовуючий заклик. Відтак, не має сенсу шукати впорядкованості за хронологією у висвітленні подій: значуще датовано, але, за логікою викладу, – це приклади з минувшини в якості аргументів на переконання
Велесова Книга є свідченням діяльності відичних духовних провідників схоплене у моменті творення світовідчої згортки, збірки розмаю славянства у єдність: Державу Русі. Вони кликали із небуття до життя Русь – Відичне Воїнство, аби ті сповнились гідністю і опанували світ своєї вітчизни.


Кликали і були почуті.
За тим окликом постала Відична Держава Русі, що ствердилась в Києві 1125 літ тому, у рік 6390, під яким у “Літописі руському” записано віще: “Хай буде Київ матір’ю городів руських”.

Публікація на сайті містить переклад текстів Велесової Книги (ВК) і автентичні тексти (за публ. Б. Яценко, “Велесова Книга / автентичний текст у ритмічному викладі”, 1995р. і публ. “Труды Отдела древнерусской литературы» (ТОДРЛ). XLIII, Л., 1990”). Всі тексти-переклади подаються, як окремі, що співпадають з написами на окремих дощечках. Як виключення: “Живич і Палач” і “Біля вогнища” – це дві окремі оповіді з однієї (30-ї) дощечки; на дощечці 6в міститься ціла оповідь і фрагмент іншої – друкується ціла оповідь. Деякі тексти між собою пов’язані – на це вказують групуючі заголовки.

Робота над перекладом Велесової Книги
присвячується її авторам – Майстрам давнім.
19.02.7515
Гай Арсенія