Блог Nech sa paci

Оце відкопав чернетку...

04.09.14, 16:24

Написав десь на початку квітня, але не вивісив у блог. Випадково надибав, почитав... Ех, наскільки далеко все зайшло з тих пір...

Оце дивлюся -- багато хто в Інтернеті (та і в житті) настільки радикалізувався, що аж стає страшно.

У мережі -- переважно одні репости різних 5-хвилинок ненависті. Одні пишуть про диких кривавих угро-фінських монголо-татарських касапів та імперію зла, інші -- про майданутих проплачених фашистів-бендерівців і несостоявшихся хохлів. Реально дістало це все бачити, особливо якщо різні фейсбуки та ай-юей продукують у великій кількості імейли типу "такий-то рекомендує почитати дуже цікаву фігню".

Частина першоджерел цих опусів узагалі, мабуть, пишеться в різних вошинтонських, коломойських, македонських та московитських генштабах і генштабиках. Частина ж матеріалу пишеться щиро й безкоштовно, з відчуттям праведної й лютої ненависті до ворога. "Никогда мы не станем братьями" і т. д. Потім ідуть репости-перепости, посилання-перепосилання -- бо половина людей вирішила стати добровільними безплатними солдатиками мережевої війни.

Люди! Чи ви подуріли, га?!

З одного боку -- партія Майдану, що стає все більше схожою на секту зі своїми придибахами. Хоча починалося все зовні більш-менш адекватно. Але місяці стояння на морозі або перегляду онлайн усіх тих жахів трохи зсувають людям дах. І мені в тому числі, мабуть, але по-своєму.

"Герої не вмирають!" -- усі вмирають, і герої теж. Лише пам’ять про них живе. Потім, можливо, хтось із усіх нас таки потрапить до Раю, якщо того вартий, і буде жити вічно і щасливо. Але то вже буде потім. "Не зрадьте Небесну Сотню!" -- та чхати їм на всіх нас. Ви ж бачили, хто там рулить на сцені й за нею. "Аби жертви Небесної Сотні були не даремними!" -- та чи варте навіть одне людське життя того, аби ситуація у країні покращилася -- умовно кажучи -- на 12,5 %? А більше нам поки й не світить. Скоріше буде навіть гірше, на жаль. Крим ми вже проспали. І дуже швидкий Третій Майдан нам нічого кардинально хорошого не дасть, бо немає ПОКИ ЩО інших -- дуже хороших -- кандидатів і організацій, якоїсь третьої сили. Не виросли або ще не сильно засвітилися. "Смерть ворогам!" -- смертна кара заборонена згідно з європейськими цінностями. А просто опонентам із іншого боку -- теж смерть?

УПЦ МП вам не така, недостатньо патріотична, їхні попи не кричать на Майдані "героям слава". Або кричать -- але недостатньо часто. Кричати на майданах --- це взагалі-то не робота попів. Їм треба молитися з нами й за нас, за мир і злагоду, а не гнати людей на війну.

Регіональні мови -- відмінити! У нас же ж має бути ОДНА МОВА, і всьо. Мова титульної нації. А всі інші можуть вільно розмовляти в себе на кухні навіть російською. А десь у інституті -- не можна? А заяву в ЖЕК написати? Теж не можна? А вам не все одно?! Ви взагалі скільки разів у житті бували у Краматорську чи Єнакієвому? Регіональна російська мова на Донбасі сИльно вплине особисто на вас? Забуваєте, що таких російськомовних в Україні -- майже половина, а мо й більше. Треба ж і з ними рахуватися. Було б їх відсотків 10 -- була би трохи інша картина. Але так уже склалося, й нічого не поробиш. Можна тільки сподіватися на поступові зміни в майбутньому. "Колись москалі гнобили нас -- тепер ми їх" -- а чим тоді ми кращі за них? Великі міста-мільйонники майже на 100 % російськомовні. Там ви будете мовною меншістю й відчуєте всі радості такого становища. У них там за 50 км -- величезна Росія, причому за парканом живуть більше схожі на них люди, ніж ви. І живуть у Росії порівняно з Донбасом загалом не гірше. Дороги трохи кращі й пенсії вищі. І тут десь із далекого Києва чи Львова хтось наїжджає на них. Яка має бути їхня реакція?

Тоді слухати Схід не хотіли. "Даунбас" вам не подобався, бачте. Але відпускати східняків у Росію теж не бажаєте (хоч вони ПОКИ ЩО не сильно туди і рвуться, на наше щастя). Це ж тіпа наша ісконно українська земля. Там іще 400 років назад татари бігали по пустому степу, а Харків чи Луганськ адміністративно до Гетьманщини чи Січі не належав нікОли. Слобожанщину московські царі дозволяли українцям заселяти, аби наші предки прикривали собою їхню імперію від татар. І українці туди йшли, бо поляки на заході тоді гнобили більше.

Тепер хором затягли "Схід і Захід разом". Дехто на камеру навіть російською забалакав. А що думали раніше? Аби лише скинути їхнього Яника ЗА БУДЬ-ЯКУ ЦІНУ? Яника не виправдовую, але стріляти вранці 20 лютого по не озброєних ментах мОжна було? А в січні кидатися чим попало по строковиках із ВВ у першому ряду теж можна? Там дехто теж калікою став. 18 лютого тітушки жорстоко вбили принаймні декількох майданівців. Але хто перший тоді почав лізти на кордони ментів під час "мирної ходи"? Як бачите, йа -- за більш мирні методи. Маю право так думати.

Тепер "агенти Кремля" мають для себе повне "моральне право" демонстративно юзати ці самі насильницькі прийоми на Донбасі. Залишається лише сподіватися й молитися, аби там не було ніяких аналогів 20 лютого.

У Києві взагалі всі такі російськомовні, при цьому чи не третина люто ненавидить російськомовних же москалів і Росію як таку. Але не забувайте, що вся ця фігня рано чи пізно закінчиться. "Но осадок остался" -- як у відомому анекдоті.

Із іншого боку в нас -- любителі ОРТ, РТР та інші фанати Кісєльова. Цей чувак тупо заробляє бабло й періодично гуляє по Гейропі з дєтками. Прямо в Амстердамі -- розсаднику борделів, содомії та маріхуани. А ви ведетеся на все це. Треба фільтрувати базар -- навіть якщо він московський зі знаком ГОСТу та двоголовим орлом. По російських каналах зараз РЕАЛЬНО більшість інформації про Україну перекручена. Можливо, якісь корисні моменти у них були -- це інформація про 20 лютого та про можливі негативні наслідки від асоціації з ЄС. Як версії, а не як цілковита істина. А так -- усе якесь гоніво. Іде не прихована інформаційна війна.

Почалася брехня ще з самого початку, коли Кісєльов показав спочатку бєспрєдєл на Банковій 1 грудня, а потім (типу як наслідок) -- розгін студентів 30 листопада. Тобто переставив місцями ці дві події, чим спотворив реальний хід історії.

Також уміляє сюжет про СОТНІ ТИСЯЧ (!!!) біженців із України в Росію. І показують черги на прикордонному переході. Тільки перехід цей -- на західному кордоні з Польщею, і там завжди так.

Про одну відому білявку, яка була в усіх містах як місцева жителька, вже й мовчу.

"Усі українські канали брешуть, тільки російські -- лучик света в тёмном царстве"... Про російські канали вже сказано вище. Наші ж не стільки брешуть, як дещо замовчують або називають іншими словами. Відвертої брехні в рази менше. Найбільша помічена -- про те, що замість Криму ми в 1954 віддали Таганрог (насправді його в нас відтяпали набагато раніше). Хуліганів називають активістами -- теж є таке діло.

Із самого початку більшість наших журналістів була проти влади, бо по-перше -- Яник таки вредний дядько, по-друге -- багатьох репортерів 30 листопада та 1 грудня тупо побив ваш доблесний беркут. Журіки тикали їм посвідчення -- не допомагало. Били всіх. І Майдан підтримували не всі канали -- багато що залежало від позиції власника. А пізніше на Грушевського беркутівці навмисно вистрілювали журналістів (у жилетах із написами "ПРЕСА") гумовими кулями. І як після цього вони мали ставитись до влади? Є ж поняття професійної солідарності і т. д.

Так що раджу дивитися різні канали -- не тільки з Москви.

"У Києві бігають проплачені бендерівці-фашисти" -- взагалі-то зараз у столиці відносно тихо. На відміну від Донбасу, де все йде за сценарієм київського Майдану. Такі самі хулігани чи радикальні націоналісти -- тільки проросійські. Причому в більш концентрованому вигляді, бо в Києві з самого початку в більшості своїй були просто відносно нормальні мирні люди (десятки й сотні тисяч), а на Донбасі таких бачимо набагато менше. Щодо проплаченості -- за Правий сектор не буду розписуватися, але більшість народу там була за ідею. Знаю багатьох, хто там тусувався. Люди навіть самі гроші кидали у скриню. Як бачимо, всі заворушення в обласних центрах зараз відбуваються переважно в кількох кварталах. За 300 метрів звідти все тихо-мирно. Як і в Києві було взимку.

"Бендерівці прийдуть і всєх зарЕжут" -- ну й де вони? Поки що немає (сподіваюся, й не буде). У Харкові трохи засвітилися, щоправда, але там більше "зажигають" туристи з Росії. Якщо ж реально прийдуть фашисти й питимуть вашу кров -- Росія поряд, прийде і врятує. Просто зараз не той випадок, імхо.

"Українська ідея якась неповноцінна, де наш Достоєвський?" -- Тю, а шо, всі народи зобов’язані мати якогось всесвітньо визнаного генія? Ви знаєте відомого словацького чи норвезького поета чи композитора? Йа -- ні (хоча, можливо, такі існують). Але це ж не привід приєднуватися до сусідньої держави й забувати все своє рідне. На крайняк у нас є Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. Їх теж можна почитати. А ні -- то Достоєвського вам ніхто не забороняє. Ми зі своїм національно-визвольно-будівничим рухом трохи пізніше стартували, ніж росіяни, наприклад. Бо ми фактично не мали своєї держави. Можливо, всі наші успіхи ще попереду. І буде прикро, якщо мова та інша самобутня культура наших предків (у вас теж, напевно, є україномовна бабуся) пропаде й розчиниться серед інших народів. Росія (СРСР) має гарний досвід такого розчинення (див. Кубань і ваш Південний Схід, до речі). Російську мову є кому захистити -- цілі армії вже стоять біля нашого кордону. А українську захищати нема кому, окрім нас.

"Україна вже кончєна держава, в Росії є хоча би шанс на зміни та незалежність" -- ой не знаю. Ракети з головками в них є точно. Але Китай дихає у спину й нижче. Суто матеріально і у плані порядку там краще не набагато, особливо за Уралом. Теж гаїшники беруть налом. Можливо, все-таки ми маємо ще 1-2 шанси на те, що виліземо з цієї самої?.. Путін за нас усе одно в хаті порядок не наведе.

"Усі ці западенці (львів’яни, кияни, полтавчани) хочуть у Європу й НАТО з Америкою, а ми -- ні, ми за дружбу з Росією" -- теж не зовсім так. Просто ми хочемо, щоб у нас були гарні дороги й високі зарплати, а корупції щоб не було. Прямо як у Європі (борделі й травку, щоправда, не обов’язково легалізувати, але в католицьких країнах такого немає). А ще до ЄС можна поїхати заробити грошей на будинок (якщо не буде віз, це зробити буде легше). Із Росією більшість із нас не проти дружити (ми ж брати), хоча після Криму робити це буде важче.

"Ця влада -- злочинна, вони -- агенти Америки, в Росії всього цього нема, тому нам треба в Росію". Влада дійсно якась хрінова, але попередня теж була не супер. Мо, й агенти (хто їх знає?). Але зараз є відчуття того, що з часом можна буде поміняти владу на іншу -- можливо, кращу. Можливо, навіть мирним шляхом через вибори (як у 2010 прийшла ПР). У НАТО нас усе одно ніхто не візьме й бази не понаставить, бо Крим -- спірна територія, а такі країни до НАТО не беруть. Так що різких незворотних геополітичних рухів не очікується. Асоціація з ЄС -- дехто каже, що буде погано. Але її можна потім денонсувати (як крайній варіант). Так чи інакше, якщо Україна зараз розвалиться й потрапить до Росії, то вже нічого потім так просто не поміняєш. І всі ці зміни будуть болючі і не безкровні. Щось на зразок розвалу СРСР за своїм ефектом. Не буде незалежності, влада буде одна безальтернативна. А якщо захочеться попротестувати або вийти зі складу імперії -- ми знаємо, як із цим у Росії. Тому давайте якось домовлятися й жити разом.