Жах на залізниці 22 червня

... От приперло в неділю поїхати на дачу... Треба --- і все тут!..

І в чому проблеми? Прийшов собі на Дaрницький вокзал, сів (чи став) у електричку --- і менш ніж за дві години ти на дачі фоткаєш метеликів. :)

Але бувають такі моменти історії, коли вся ця стала система валиться нанівець. Достатньо якимсь восьми (заповненим до верху рудою) товарним вагонам зійти з колії десь на стрілці, в найвужчому місці Дaрницького залізничного вузла --- і повний капєц!..

От саме таке і сталося 21 червня в суботу. Пізно ввечері мені подзвонив мій родич і емоційно розповів, як він уже на протязі 5 годин сидить у Ніжинській електричці й тільки-но виїжджає зі столиці. Розповів і про покручені вагони, що валяються на місці, де до цього були колії. Я увімкнув телек і послухав коротку інфу про "паралізований рух на Ніжинському та Яготинському напрямку". А ще керівництво залізниці обіцяло владнати все до ранку.

Я наївний подумав: ну, якщо навіть вони не встигнуть УСЕ зробити до ранку, то почекаю, там, пару годин -- і приїде моя електричка.

Вранці о 8:30 прийшов, купив квитки, чекаю на платформі. Чекаю годину --- нема. Другу --- теж немає. Дикторка з Ніжинським акцентом :) оголошує періодично про затримку "на невизначений час" та скасування окремих поїздів. Повз нас проїжджають якість ремонтні агрегати, маневрові тепловози та інша техніка. Іноді навіть пропускають пасажирські поїзди та комфортні електрички.

Під час стояння вдалося побачити деякі пошкоджені вагони, яких везли на платформах (розвалені зовсім) або тягли тепловозами (майже цілі). Потім на вокзал причалило пару електричок у київському напрямку і стало замертво на пару годин. Коли вже більшість пасажирів пішли геть, електрички поїхали на Київ. У цей час уся платформа була забита людьми, що прагнули доїхати на дачу чи додому. НЕВЖЕ НЕ МОЖНА БУЛО ЯКОСЬ ПУСТИТИ ЇХ НАЗАД??? І люди б не чекали на платформах, і колії б розвантажили. :((

Коли на місці аварії встановили великий кран, то відключили електрику. Тому поїзди, що таки проривались через цей геморой, потрібно було тягти тепловозами.

Від нудьги пішов позирити в кінець платформи, що ж там коїться --- на місці аварії.









Так пройшло майже 6 (ШІСТЬ!!!) ГОДИН, коли нарешті тепловоз притяг першу електричку Київ-Ніжин. На мій подив, вона прийшла не дуже забита. Але тут же дикторша сказала, що прибуває з Петрівки. Раз ця така не дуже повна, то петрівська має бути взагалі пустою!..

Перша електричка пішла, а друга все щось не приходила. Зате повідомлення про номер платформи, на яку прибуде моя електричка, кожного разу були різними. Люди хапали торби й бігли вниз на ескалатори, по тунелю, потім уверх на іншу платформу. І так --- разів три!.. :))

Частина пасажирів обламалась і сіла на Конотопську. До речі, оце я вперше побачив електричку довжиною у 20 вагонів! :)) При цьому "голова" їхала на Гребінку (в бік Полтави), а "хвіст" --- на Конотоп (у бік Москви, ясне діло). :)))) Просто їх об'єднали до Дарниці, аби протягти через слабке місце за мінімальний час. Мудре рішення... :)



За 40 хв після першої Ніжинської приїхала --- своїм ходом --- наша, з Петрівки. Як і прогнозувалося, ПУСТА!!! По 5-10 чоловік у вагоні.

Поки їхав, побачив між ДВРЗ та Ялинкою Яготинську електричку й купу людей, які йдуть по шпалах у бік Києва. Тю! --- подумав я, --- невже це так довго стояв поїзд, що терпець урвався?.. Якби ж я знааав!.. :)))


Електричка на полустанок (у напрямку до Києва) прийшла майже за розкладом. Це тільки потім я дізнався, що насправді то була інша --- рання, і стояла вона десь на перегоні пару годин...

Їхали ми ДУЖЕ швидко, десь 80 км/год. На серці було радісно -- хоч назад нормально довезуть... Який я був наївний!.. :)))

Перші симптоми майбутнього жаху проявилися зразу за "Яготинським" мостом на під'їзді до ДВРЗ. Постояли трохи -- й дочухкали помаленьку до цієї зупинки.

Далі стояли вже довше. Потім знову рушили, але проїхали небагато. Й тут застрягли вже надовго. :((

Машиніст оголосив, що відкрити двері не може (бо по схилу вниз із насипу щонайменше 3 метри) й на червоне світло не поїде. Видно, після довгих наполегливих прохань через систему зв'язку з машиністом той дозволив бажаючим виходити через його кабіну ліворуч. Це було зроблено навмисне, аби все було під контролем і нікого не збив зустрічний поїзд. А таких поїздів було багато. Переважно скорі поїзди з Києва пролітали регулярно.

Потім наша електричка дотягла до "Депо". Всі, кому кортіло швидше вийти, це зробили. Але ж пиляти по промзонам годину додому (було тоді вже за північ, мабуть) ой як не хотілося!.. А раптом вийду -- а потяг за 20 хв рушить і за 5 хв довезе до Дарниці тих, що залишилися сидіти?.. :)))

Отак і просидів я до 1:35... :) Тобто ще ТРИ ЗАЙВИХ ГОДИНИ. Потім нас таки довезли до вокзалу... Деякі злі тітоньки передпохилого віку чомусь лаяли машиніста... Здивувало те, що там уже не було ЖОДНОЇ електрички. Тобто були вільні платформи й колії. То невже не можна було якось дотягти нас до станції раніше??? :((( Не розумію...

Коли вийшов нарешті з вокзалу, то на подив побачив на зупинці пришвартований трамвайчик. :) Мені було по барабану -- живу неподалік, але ж багатьом було потрібно десь на Позняки... Тобто тим, хто це організував, мій респект! :)

Прийшов я додому о 2:00. Неважко було порахувати, що я на дорогу туди/назад витратив тільки додатково близько 9 годин. :((( Зате вдалося зробити на дачі все, що треба. :)