Сергій ЖАДАН. Навіть якби ти покинула ті місця...

* * *

Навіть якби ти покинула ті місця в яких народилась і де лишалась чекати, де формувались риси твого лиця і починались географічні карти,

навіть якби ти вживала чужі слова, торкалась чужих плечей і чужих простирадел, і навіть звідтіль, куди мало хто заплива, не поверталась, хоч хто би тобі не радив,

навіть якби ти тікала від власних слідів, від власних снігів на подвір’ї і сонця в ринвах, якби уникала присмерків і холодів, приспавши чужих кошенях на своїх колінах,

ти би примчала, всупереч всім листам, назад — де високі дими і гарячі стіни, напевне знаючи, що навіть там ти його не зустрінеш.

***