Ніч

Cнується поволі мереживо долі
В нім кожен шукає своє...
Тонка павутинка, на ній дощу краплинка
На ратуші годинник б*є.

Місяць став у повні
На небі наче у човні,
Серед зірок пливе ген-ген за небокрай,
Дзвенить на Ринку десь останній вже трамвай...

Вкриває місто ніч,
Змахти сльозу із віч й нічого не питай,
Дощить у тебе за вікном, і вкрите все спокійним сном,
І ти скоріше засинай...