Мирослава Зайко, літературно-музична лектриса, мистецька виконавиця літературних читань, дописувачка до газет із культурологічних питань, пенсіонерка після ДМШ, авторка словника «Український лексикон», літературно-музичних альбомів: «Шевченко і музика», «Образи природи у фортепіанній музиці», «Казкові образи у фортепіанній музиці» та ін. Закохана в красу мови Золотослівниці Марковички. Записала на аудіо диск усне мистецьке виконання оповідання «Максим Гримач» і розіслала на обласні радіостудії України до 180-річної дати Марка Вовчка.

Увазі друзів пропонуються наступні твори:

1. Марко Вовчок "Максим Гримач" - 19 хв.

2. Спомин про концерт Соломії Крушельницької в Тернополі 1928р. - 6 хв.

3. Павло Байдебура "Гобелен". Легенда про кріпосну майстриню. - 14 хв.

Игнорируя горшок,

Гадит кот у двери:

Жрал стиральный порошок,

Вот теперь и серет.

Надо тапком бы его:

<Ах, ты, мол, паскуда!>

Я лежу. И ничего

Делать с ним не буду.

Не побью. Ну, разве, вот,

Гляну с укоризной

...

Он ведь мне не просто кот,

Он мне друг по жизни.

Он смотрел, как от меня

Женщины уходят,

То рыдая, то кляня,

То жалея, вроде.

А теперь мы с ним одни,

До конца, пожалуй

...

Тянутся пустые дни

Чередой усталой.

Если к нам тоска придёт,

Затеваем пьянку:

Я коньяк хлещу, а кот

Лижет валерьянку.

Мы зальём печаль-тоску

Под <Скорпов> баллады

И уснём: я на боку,

Кот клубочком рядом.

Жизнь приемлема вполне,

Мы с котом стареем.

Счётчик тихо крутит мне,

А ему

            - быстрее.

Через пару лет помрёт

- Схороню, поплачу.

...

Сри спокойно, бедный кот,

Гадим

            - живы значит!

Такого рівня захисту Ви не побачите мабуть і на атомному підводному човні.

Що найцікавіше, коли Ви пройшли всі перевірки, довели (невідомо кому) що Ви не спам-бот, сайт на кожному кроці вимагає писати якійсь коди англійськими літерами, які щохвилини виплигують з якихось віконечек корявими "піндоськими" літерами.

Якщо адміністрація сайту таким чином хоче довести свій проффесіоналізм, то едине чого вони добилися - це повного безлюддя. Та я сам зараз витрачаю час на писання цього повідомлення виключно з поваги до улюбленої газети.

Професіоналізм треба було доводити іншим шляхом! Як Ви гадаєте, от скажіть "нахрена газеті сайт???"

Мабуть таки для оперативного зв'язку з читачами та популярізації паперового видання (з якого всі годуються)! Так перше, що треба було зробити, це на кожній сторінці сайту/блогів/форуму розмістити ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС власної газети.