просто про мандри..
- 06.07.08, 20:16
Палає багаття у темряві тіней
І іскри, як зорі, виблискують в леті.
Довкола дерева посріблені інеєм
Співають про весну квітучі сонети.
Я довго мандрую, я дуже стомився.
Молитва і пісня в моєму наметі.
Сховалися мрії, нема ідеалів,
Пітьма на снігу як рядки у газеті
Хтось каже забути, а ще хтось - згадати.
Хтось вторить - немає чого починати,
Кажу, що не буду тебе забувати
І ніч безкінечна вже має минати.
А сніг навкруги - мереживо кола,
Розводить і зводить по світу нас доля.
У мандри творіння тебе поведу я
І мрію тобі подарую...
3
Коментарі
Nozferatu
17.07.08, 11:50
гарний вірш
AMA-XXX
27.07.08, 13:08Відповідь на 1 від Nozferatu
Витяг з чорновиків юності
Дякую
Гість: Шадэ
37.07.08, 13:30
Гість: Шадэ
47.07.08, 13:31
в тебе талант
AMA-XXX
57.07.08, 14:06Відповідь на 4 від Гість: Шадэ
Скоро (сьогодні) кину ще дещо в блог - проза, реальна історія.
Гість: Шадэ
610.07.08, 17:38Відповідь на 5 від AMA-XXX
ось я i зайшла,вибачаюсь,що так довго
....читання потребує вiдповiдних варункiв....хербата є,тиша теж є 
.......розпочинаю 
AMA-XXX
710.07.08, 17:45Відповідь на 6 від Гість: Шадэ
...
давввввай!
Приємно буде почути твою думку