Уривок з "Війни ХХІ століття" Чи є тут філософія? (не-романтика)

Ещё не решена наша участь, но испытание уже стучится в наши двери - ИСТОРИЯ призывает людей.

Завещание МИРА - конец всем войнам

"И сойдет на ЗЕМЛЮ сила молнии и огонь породит жизнь, основу всем жизням. Сквозь дым и пепел мы увидим то, чего не видели в светлые дни."

Надпись над входом в Библиотеку Федерации

Мир в борьбе. Народы все шли и шли по тропам войн, плыли реками крови и тонули в пропасти времени. Из плоти народов формировалась нация, породившая свою систему, систему новой жизни. Мы не сложим головы перед печальным концом катастроф. Человек появился отдельной субстанцией мира, Вселенной и движется по своей лестнице к вершинам звезд. Он обрел в себе все силы природы. Частицу космоса он носит в себе, богатейший материал для построения его трудов, жизни на Земле и выхода в Космос.

***         ***       ***

В день тихий і сонячний, коли чисте небо прониклось синьоокою величчю, збиралась гроза під блакитним куполом. Тіні вилазили зі сховищ і розповзалися усюди. Велетенські, менші, дрібні і ледь помітні потвори заполонили гаї, байраки, пагорби, занурились у воду, сховались у хмарах і, тримаючи зготовані жала, чекали...

Здригнулась за мить, розриваючись на шматки, земля. Стріли вогню звились між поглядами, що чекали смерті і, водночас, несли її з собою, перетворюючи все в попіл. Вогонь пожирав усе. Розжарені скелети машин не спиняючись пожирали одне одне, доки не перетворювались в калюжі чорно-багряної маси, змішуючись з людською кров`ю. Прокинувся дракон війни і тінь його покрила сонце від живих істот, а там, в надрах, клекотіло пекло і обриси його освітлювали горизонт.

Які думки зринали в людей? Чи могли вони бути? Випаровувались озера, опадали гори, а рівнини покрились зморшками ярів. Життя залежало від запасу міцності зброї та кількості набоїв, а де природа?...

природа...

Кожен хотів загнуздати той вогонь і гнати його на ворога. А чим далі тривала війна, тим ближче підходило забуття.

 Не стало сили кувати лати і тіло припало до часу. Полум`я застигло...

1993р