Дмитро Чалий: з Днем працівників морського і річкового флоту


Голова ПрАТ УДП Дмитро Чалий вітає з Днем працівників морського і річкового флоту

Ukrferry покупает два парома у DFDS

Датская судоходная и логистическая компания DFDS продает два старых судна украинскому паромному оператору Ukrferry. Оба судна грузопассажирские, построенные в 1987 и 1989 годах.

Как сообщили в DFDS, сделка по паромам завершится в июле.

Ранее паромы ходили по Балтийской сетке маршрутов, затем в течение нескольких лет суда находились в чартере Ukrferry на черноморском маршруте.

«Продажа повлияет на занятость около 70 членов экипажа, которые DFDS будет стремиться максимально трудоустроить в собственной сети», — говорится в заявлении компании.

DFDS рассчитывает получить прибыль в размере около $3,1 млн за пару паромов.

Перевозки по Днепру за 5 месяцев 2018 года выросли на 5,6%

Объем перевозок основных грузов (зерновые, металлопродукция, нефтепродукты, строительные материалы и др.) на Украине по реке Днепр в январе-мае 2018 года составили 1,91 млн тонн, что на 5,6% превышает показатель аналогичного периода прошлого года, передают «Порты Украины» со ссылкой на данные Речной информационной службы водных путей Украины (УкрРИС).

Так, перевозка строительных материалов и других грузов выросла на 24,3% - до 902 тыс. тонн, металлопродукции - на 6,2% до 316,8 тыс. тонн, нефтепродуктов - на 5,2% до 17,3 тыс. тонн. Перевозка зерновых сократилась на 7% - до 683,6 тыс. тонн. Перевозка контейнеров не осуществлялась (в январе-мае 2017 года перевезено 777 контейнеров).

Количество судопроходов по Днепру увеличилось на 8,7%, или на 287 судопроходов - до 3301.

Грузооборот Ренийского порта за 5 месяцев увеличился на 61,1%

Объем грузооборота Ренийского морского порта (Украина, Одесская область) в январе-мае 2018 года составил 557,41 тыс. тонн, что на 61,1%  превышает показатель аналогичного периода прошлого года, передают «Порты Украины» со ссылкой на данные Администрации морских портов Украины (АМПУ).

Перевалка транзитных грузов выросла на 58,4% - до 530,83 тыс. тонн, экспортных грузов - на 13,9% до 12,42 тыс. тонн. Переработка импортных грузов составила 14,16 тыс. тонн.

Переработка наливных грузов увеличилась на 47,7% - до 24,34 тыс. тонн. Перевалка сыпучих грузов увеличилась на 61,8% - до 526,49 тыс. тонн. Переработка тарно-штучных грузов выросла на 61,7% - до 6,58 тыс. тонн.

Ренийский морской порт расположен на левом берегу реки Дунай в 63 милях от устья реки. Проектная мощность — 7,7 млн тонн. Количество грузовых причалов — 33, длина грузового причального фронта — 3,95 км.

Согласно реестру АМПУ, в порту работают ГП «Ренийский морской торговый порт», ЧП «Ренилис», ООО «Рени-Терминал», ООО «Трансбункер-Дунай», ООО «Агро-Рени», ПАО «Ренийский элеватор», ООО «Рени-Лайн», ООО «Укрчем» и другие портовые операторы.

Ренийский морпорт в 2017 году увеличил грузооборот по сравнению с 2016 годом на 15,7% — до 1,124 млн тонн. Удельный вес порта в грузообороте морпортов Украины составил 0,8% против 0,7% в 2016 году.

Украина оказалась в «черном списке» Paris MOU

Украина по итогам 2017 года попала в «черный список» в новом White, Grey & Black List Парижского меморандума о взаимопонимании государств флага (Paris MoU), который отражает уровень выполнения требований по безопасности судоходства. Данные были обнародованы на 51-м заседании Paris MoU Committee и на веб-сайте Paris MOU.

Обновленные списки WGB List государств флага вступят в силу 1 июля 2018 года. Решение по новым спискам было принято по результатам проверок за 2017 год. Составляя списки для каждого государства порта эксперты принимали во внимание общее количество задержаний судов за три года и результаты не менее чем 30 проверок за этот же период.

Всего в WGB List попало 73 государства. В «белом списке» числится 40 государств (в прошлом году 42), в «сером списке» — 20 (в прошлом году 19) и в «черном списке» — 13 стран (в прошлом году 12).

В первый список попадают суда государства с низким количеством арестов судов. В этом году «белый» пополнился Республикой Корея и Польшей. В «серый» попали новые государства — Исламская Республика Иран, Казахстан, Российская Федерация (из «белого»), Соединенные Штаты Америки, Тувалу. А вот в «черный» — перекочевала Украина, оказавшаяся в его середине.

В отчете прошлого года Украина была на последнем, девятнадцатом, месте в «сером списке» (62 место в WGB List). По итогам 2015 года Украина занимала 53 место рейтинга Paris MoU (десятое место «серого списка»), по итогам 2014 года — 45 место (второе место «серого списка»).

Первое региональное соглашение в области контроля безопасности судоходства, получившее название «Парижский меморандум», было заключено в 1982 году между 14 государствами Европы. Сегодня в Paris MoU входит 25 государств, правительства которых обязуются поддерживать эффективную систему контроля судов государством порта. Иностранные торговые суда, которые заходят в порт или находятся на рейде в его акватории, должны удовлетворять требованиям международных конвенций. В частности, суда инспектируются на предмет соответствия  Международной конвенции по охране человеческой жизни на море (SOLAS 74), Международной конвенции по предотвращению загрязнения с судов MARPOL 73/78, Международной конвенции о подготовке и дипломировании моряков и несении вахты 1978 года (ПДНВ-STCW) с Манильскими поправками.

White, Grey & Black List определяет уровень выполнения государствами международных требований по безопасности мореплавания. В белый список входят государства с низким количеством арестов судов. На борту иностранных судов в портах стран, подписавших Парижский меморандум, ежегодно проводится более 18 тыс. проверок. Такой комплекс мер обеспечивает международную безопасность, надежность судов и их соответствие экологическим нормам, соответствующие условия работы и проживания команды. Действие Paris MoU распространяется на воды европейских прибрежных государств и североатлантического бассейна от Северной Америки до Европы.

Данные: parismou.org

Вы можете ознакомиться с полным списком WGB List 2017 года (открывается в формате pdf)

Дмитрий Чалый о деятельности ЧАО «УДП»

29 мая исполнится полгода с того дня, как Украинское Дунайское пароходство возглавил Дмитрий Чалый. 24 мая председатель Правления ЧАО «УДП» провел брифинг для журналистов Измаила, где подвел итоги деятельности пароходства за шесть месяцев.

Дмитрий Сергеевич отметил, что за этот период была изменена структура управления, сформирован и утвержден в Министерстве инфраструктуры новый состав Правления, централизована закупочная деятельность.

Д.С. Чалый отметил, что к моменту его назначения у предприятия была огромная кредиторская задолженность: по бункеру – 1,8 млн. долл. США, по заработной плате морякам – 600 тыс. евро, около 150 тыс. евро по услугам зарубежных адвокатов и другие. Кроме того, в 2017 году пароходство выплатило дивиденды государству по итогам 2016 года за счет кредитных средств в размере 18 млн. грн. Этот кредит также лег грузом на пароходство. Также «перешла в наследство» задолженность по судам и по крайне невыгодному для пароходства лизингу на четыре автомобиля.


Дмитрий Чалый прокомментировал: «На сегодняшний день нам удалось стабилизировать финансовое положение предприятия. Мы выровняли ситуацию по заработной плате морякам, разработан график погашения задолженности, выплачена задолженность за 2017 год, надеюсь, в ближайшее время будет погашена задолженность по завершенным рейсам. Погашены кредитные обязательства перед «Укрэксимбанком» за 2017 год, ведется активная работа по экономии средств».

На брифинге было отмечено, что в І квартале текущего года значительные средства были потрачены на ремонт и модернизацию флота, что не могло не отразиться на финансовом состоянии компании. В ремонт речного флота в І квартале с.г. было вложено 16,1 млн. грн., тогда как в 2016 г. – 7,5 млн. грн., в 2017 г. – 14,7 млн. грн. Планируется, что в 2018 году будет отремонтировано речного флота на 87,2 млн. грн. В первом квартале 2018 года затраты на ремонт пассажирского флота составили 10,4 млн. грн., что в 20 раз больше, чем в 2016 г. грн., и в 3 раза больше, чем в 2017 г. Значительный рост затрат в текущем году обусловлен вводом в эксплуатацию теплохода «Волга», глубокой модернизацией очистных сооружений с использованием новых мембранных фильтров на теплоходах «Молдавія» и «Україна», а также восстановлением кают на теплоходе «Молдавія», которые в мае 2017 года пострадали во время аварии. В мае в пароходстве воссоздан научно-технический совет, на первом заседании которого разработан и заслушан проект замены дизель-генераторов на речных буксирах ЧАО «УДП».

Несмотря на тяжелое финансовое положение, работники предприятия не были переведены на 80% рабочего времени, как это делалось ранее и было запланировано на 2018 год. Более того, было отменено решение о переносе повышения окладов на 6 месяцев. С января оклады работников повысились почти на 5%. Это решение далось нелегко, так как повышение фонда заработной платы и ЕСВ ежемесячно составляет порядка 350 тыс. грн. В пароходстве удалось снизить расходы, в том числе, на баланс города переданы непрофильные объекты – стадион с гостиницей, корт, ринг, Измаильскому району – гребная база, за счет этого удалось изыскать средства на повышение окладов. Кроме того, на предыдущем заседании Правления было принято решение выплатить премию за IV квартал 2016 года. Этот шаг откладывался более полутора лет.

Что касается грузовой базы – удалось удержать ее объем на обычном для пароходства уровне. В среднем пароходство перевозит 180-200 тыс. тонн в месяц, иногда до 220 тыс. тонн. Эта цифра может увеличиться только, если на Дунае откроют новые производства, использующие сырье из Украины, либо если в Европе вырастят небывалый урожай зерновых. В целом Украинское Дунайское пароходство, как и ранее, перевозит около 20% грузов от общего объема на Дунае. К слову, за четыре месяца текущего года речным флотом УДП перевезено 815 тыс. тонн грузов, в 2017 году – 608 тыс. тонн, в 2016 году – 561,6 тыс. тонн.

Дмитрий Чалый сообщил, что в УДП проходит процесс деофшоризации флота. Он отметил, что первое совместное предприятие, учредителем которого являлось пароходство, было создано и зарегистрировано в Панаме еще в 1990 году по решению Минморфлота СССР. Основными причинами его создания были продление сроков эксплуатации старых судов путем перерегистрации их под иностранные флаги и возможность получения квалификационных документов иностранных квалификационных обществ, чьи требования были более низкими, чем требования Регистра СССР, а также передача в оперирование этой компании бербоут-чартерного флота, построенного на кредиты иностранных банков, проценты по которым в 2016 году были выплачены за счет работы совместных компаний, в результате чего флот стал собственностью этих компаний.

В настоящее время задачи и цели, которые были определены в 90-х годах при создании компаний группы DSS, выполнены. Кроме того, произошли изменения законодательной базы Украины в части связанных лиц и контролируемых операций, изменилось отношение европейских партнеров к работе с предприятиями с оффшорной юрисдикцией. Совокупность этих факторов привела к пересмотру модели ведения судоходного бизнеса пароходства в части оперирования несамоходным флотом совместных компаний.

В связи с этим в ЧАО «УДП» принято решение о ликвидации ряда мальтийских совместных компаний, а также передаче их несамоходного флота в оперирование либо собственно пароходству, либо одному из совместных предприятий, зарегистрированному в ЕС, что значительно упростит ведение бизнеса с европейскими партнерами и позволит осуществлять деятельность в поле, максимально приближенном к юридическому полю ЕС.

Что касается пассажирского флота, то сейчас ведутся переговоры с несколькими фрахтователями по подгонным рейсам в навигацию 2018 года (по окончании навигации вниз по Дунаю), а также по навигации 2019 года. «Сегодня на наши круизные теплоходы есть спрос, – сообщил Д.С. Чалый, – поэтому стремимся заключить более выгодные для пароходства договоры. Стараемся вызвать интерес фрахтователей и туристов к турам в Украину – в дельту Дуная, Вилково и Измаил».

Источник: сайт УДП

Украинское Дунайское пароходство выводит "дочек" из офшоров



Украинское Дунайское пароходство начало перерегистрацию совместных компаний с оффшорной юрисдикцией, соучредителем которых пароходство стало в 90-е годы прошлого века.

Такое заявление обнародовал председатель правления ЧАО УДП Дмитрий Чалый, подводя итоги полугодовой деятельности компании, сообщает корреспондент Укринформа.

"В последнее время европейские бизнес-партнеры УДП отказываются от сотрудничества с так называемыми "офшорными компаниями". С учетом этого мы разрабатываем стратегию экономического развития компании, в том числе ликвидируем или осуществляем перерегистрацию ранее созданных совместных мальтийских предприятий. Хотим перевести флот, который числится на балансе офшорных структур, в состав совместных европейских компаний, которые предстоит зарегистрировать юристам ЧАО УДП", - отметил Чалый.

По его словам, офшорные компании, в частности, на Мальте, были созданы по различным причинам, в том числе ради продления сроков эксплуатации старых судов путем их перерегистрации под иностранными флагами и возможности получения пакетов документов иностранных квалификационных обществ, чьи требования были ниже, чем требования Реестра СССР, а также передача в операцию этой компании бербоут-чартерного флота.

Все компании и суда после перерегистрации, отметил председатель правления, будут зафиксированы как активы Украинского Дунайского пароходства.

В то же время ведутся переговоры по этому поводу с рядом компаний-фрахтовщиков пассажиркого флота ЧАО УДП относительно выполнения подгонных рейсов навигации 2018-2019 годов.

Как отметил Чалый, в течение последнего полугода удалось стабилизировать финансовое положение предприятия, в том числе погашены кредитные обязательства перед "Укрэксимбанком" за 2017 год, выплачены долги по зарплате речникам, в ближайшее время будет погашена задолженность членам экипажей по завершенным рейсам.

В  этом году флот УДП, как и раньше, осуществит транспортировку около 20% грузов от общего объема перевозок на Дунае. За четыре месяца 2018 года объем грузоперевозок на речном флоте УДП вырос на четверть в сравнении с аналогичным периодом 2017 года.

Планируется также завершить ремонт в 2018 году ряд речных судов общей проектно-сметной стоимостью 87 миллионов гривень, в том числе введение в эксплуатацию теплохода «Волга», модернизацию очистительных сооружений на теплоходах «Украина» и «Молдавия».

В Українському Дунайському пароплавстві запрацювала НТР

Науково-технічна рада Українського Дунайського пароплавства провела своє перше засідання і обговорила проект заміни дизель-генераторів на буксирах. Які ще питання будуть розглядатися на її засіданнях і для чого вона створена – ви можете дізнатися з цієї статті.


Нещодавно в Українському Дунайському пароплавстві була створена науково-технічна рада. 17 травня відбулося її перше засідання, на якому були розглянуті організаційні питання та проект заміни дизель-генераторів на буксирах ПрАТ «УДП». Після всебічного обговорення проекту було ухвалено рішення найближчим часом конкретизувати порядок його реалізації та більш детально визначити джерела його фінансування. 

Ми звернулися до голови Правління ПрАТ «УДП» Дмитра Чалого за розясненнями які функції буде виконувати цей орган та які йому надані повноваження. 

Що представляє собою науково-технічна рада ПрАТ «УДП»?

Науково-технічна рада ПрАТ «УДП», або скорочено «НТР», є колегіальним дорадчим органом при голові Правління. До її складу входять двадцять найбільш кваліфікованих працівників ПрАТ «УДП» з різних структурних підрозділів, адже обговорення будь-яких проектів або програм потребує вирішення не лише технічних, а й економічних, фінансових, кадрових, організаційно-розпорядчих, юридичних питань. НТР має координувати їх зусилля. Очолює раду доктор наук Леонід Герганов. До її складу також входять ще три кандидати наук – Тетяна Тарасенко, Тетяна Олейник та Костянтин Іскров. До роботи нашої НТР ми плануємо залучати науковців та спеціалістів вищих навчальних закладів, науково-дослідних та проектних інститутів, представників інших організацій.
Порядок організації роботи НТР визначається відповідним Положенням, затвердженим наказом по УДП.

Для чого створена науково-технічна рада?
Мій досвід підтверджує, що будь-якій великій компанії, де обговорюються питання стратегічного розвитку та модернізації, необхідно створювати науково-технічну раду. На підприємствах, де мені довелося працювати, такі структури зі схожими функціями не просто існували, але й доводили свою необхідність.
Наша НТР займатиме особливе місце в системі управління пароплавством і призначена для розгляду і обговорення основних питань з технічної діяльності ПрАТ «УДП», підготовки та впровадження рекомендацій та інших пропозицій щодо визначення стратегічних перспектив розвитку пароплавства. Також на її засіданнях будуть обговорюватися довгострокові прогнози і перспективи розвитку компанії, питання залучення інвестицій; налагодження науково-технічного співробітництва з різними підприємствами морської та річкової галузі, портами, науковими та навчальними закладами; питання, пов’язані з підвищенням кваліфікації та професійної компетентності персоналу пароплавства.
Науково-технічна рада призначена бути однією з основних форм участі фахівців УДП в розробці і реалізації технічної політики пароплавства, визначення пріоритетних напрямків його технічного розвитку та інноваційної діяльності. Іншими словами, НТР є однією з форм участі працівників УДП в управлінні підприємством, яка є необхідною та важливою для залучення працівників підприємства до активного творчого процесу.
Загалом НТР має визначати технічну політику та спрямовувати зусилля з розробки та організації впровадження інноваційних технологій і сучасних технічних засобів, призначених для підвищення ефективності роботи флоту і функціонування інших об’єктів пароплавства, підвищення надійності їх роботи, зниження експлуатаційних витрат. На мою думку, до технічної політики можна віднести будь-які питання діяльності пароплавства, наприклад, кадрову політику, адже без кваліфікованих кадрів неможливо вирішити жодного складного технічного питання. Так само НТР має розглядати питання введення в дію на підприємстві правил, положень, інструкцій та інших внутрішніх нормативних документів, питання впровадження заходів безпеки. Вважаю, що пояснювальні записки до річних фінансових планів, які, по суті, є планом розвитку підприємства на рік, також мають проходити експертну оцінку на засіданнях НТР.

Якими є основні завдання та функції НТР?

Метою діяльності НТР є підготовка пропозицій та рекомендацій для Правління та його голови. Пропозиції оформлятимуться відповідним рішенням НТР на підставі протоколу засідання і міститимуть висновки щодо актуальності проектів і завдань та шляхів їх здійснення.
Водночас, до основних завдань НТР входить розгляд та оцінка запропонованих технічних рішень та ухвалення техніко-економічних обґрунтувань проектів, вирішення найбільш важливих питань щодо впровадження заходів для вдосконалення технічної експлуатації флоту та технічних засобів пароплавства.
Також важливим завданням НТР є розгляд та затвердження програм комплексного розвитку пароплавства, оновлення, модернізації та реновації флоту, програм енергозбереження та енергоефективності, інвестиційних та інших програм, здійснення моніторингу їх виконання. Без наявності таких програм ми не зможемо системно та ефективно розвивати підприємство.
Що зазвичай представляє собою така програма чи проект? Це план певного напрямку розвитку підприємства, у якому формулюються проблема, завдання та техніко-економічне обґрунтування, етапи виконання, матеріальні та фінансові ресурси і джерела їх залучення, терміни виконання, виконавці та відповідальні структурні підрозділи. Отже, в пароплавстві має бути компетентний орган, який здатний фахово оцінити таку програму з усіх боків ще до початку її виконання.

Як часто відбуватимуться засідання НТР?

Засідання НТР з розглядом одного або декількох питань порядку денного проводитимуться в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал. До участі у засіданнях ми запрошуємо всіх бажаючих. Також пропонуємо всім, кому небайдужа доля пароплавства, не лише виносити питання на розгляд НТР, але й готувати доповіді з цих питань.
Сподіваюся, що створення НТР як форми обговорення нагальних технічних проблем та підготовки рекомендацій для наших управлінських рішень, піде на користь пароплавству.

Джерело: сайт УДП

У Рені обговорили перспективи Дунайських портів



16 травня губернатор Одеської області Максим Степанов провів у Рені виїзну нараду за участю голови Одеської обласної ради Анатолія Урбанського, голови ДП «АМПУ» Райвіса Вецкаганса, його заступника В'ячеслава Вороного, начальника служби автодоріг в Одеській області Олега Вариводи, представників транспортної інспекції «Укртрансбезпека», а також керівників райдержадміністрацій півдня області та дунайських портів. Тема зустрічі: ремонт та будівництво доріг на півдні області – у тому числі, М-15 та об'їзної автодороги в обхід Рені, розвиток дунайських портів.

Максим Степанов, Анатолій Урбанський і Райвіс Вецкаганс відвідали Ренійський морський порт і обговорили план дій щодо його реанімації. На даний час Ренійський порт зазнає серйозних економічних збитків. Порт перевалює в основному молдовське зерно, білоруські добрива і зріджені гази, однак більшу частину часу підприємство простоює.

На думку Максима Степанова і Райвіса Вецкаганса, зміни, які потрібно внести на законодавчому рівні, дозволять розширити можливості інвестування для всіх державних стивідорних компаній, які на даний момент зазнають збитків.

Губернатор пообіцяв, що програма розвитку дунайських портів буде презентована під час інфраструктурного форуму в Одесі 31 травня, спільно з міністром інфраструктури України Володимиром Омеляном.


Під час візиту губернатора відбулася презентація проекту Стратегії розвитку морських портів України до 2038 року, зокрема портів Рені та Ізмаїл, також присутні обговорили перспективи розвитку дунайських портів. Максим Степанов зауважив, що Одеська область є одним з головних учасників реалізації величезного транспортного потенціалу Дунаю. Це розвиток річкового флоту, будівництво нових автомобільних доріг та поромних переправ, що в цілому призведе до значних позитивних соціально-економічних трансформацій у регіоні. Також обговорювалися питання розвитку автодорожнього, залізничного і водного сполучень, забезпечення інфраструктурного та соціально-економічного розвитку регіону.

На нараді з питань формування комплексного розвитку морських портів Придунав’я Українське Дунайське пароплавство представляв радник голови Правління з питань стратегії та розвитку ПрАТ «УДП» Микола Чорний.

У рамках заходу Микола Чорний також провів ряд зустрічей – з головою Кілійської районної адміністрації Наталею Пятун, начальником управління транспортно-комунікаційної інфраструктури Одеської обласної державної адміністрації Юрієм Кононенком, депутатом Одеської обласної ради, головою депутатської групи «Стратегія ЄС для Дунайський регіону» Юрієм Масловим.

Наталя Пятун і Микола Чорний обговорили перспективи роботи Кілійського суднобудівно-судноремонтного заводу, а також співпраці Українського Дунайського пароплавства з навчальними закладами Кілії, які готують фахівців для морської галузі.


Юрій Кононенко зауваживши на транспортному потенціалі дунайського регіону, запевнив, що Одеська обласна державна адміністрація в особі управління транспортно-комунікаційної інфраструктури цілком підтримує Українське Дунайське пароплавство в прагненні залучити іноземних туристів до дельти Дунаю та Ізмаїла.

З Юрієм Масловим Микола Чорний обговорив питання нарощування транспортного потенціалу Дунаю, створення транспортно-логістичних кластерів, а також захисту інтересів України на Дунаї державними органами влади.

День пам'яті та примирення 8 травня 2018 року у м. Ізмаїл

Голова Правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» Дмитро Чалий (у центрі) у День пам'яті та примирення 8 травня 2018 року під час покладання квітів біля пам'ятника морякам-дунайцям, м. Ізмаїл.







Під час урочистих заходів на День пам'яті та примирення 8 травня 2018 року у м. Ізмаїл. На фото працівники ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство».