Лірика. На добраніч!

Прощай, прощай її, прощай.
Грій уві сні тендітні руки.
Щоб не накликати розлуку,
щоб не накликати печаль.

Милуй, милуй її, милуй…
Стискай в обіймах на світанку.
Її м’які, пастельні ранки
чудними барвами малюй.

Чекай, чекай її, чекай…
З весняним вітром, з першим цвітом.
П’янким, солодким, пряним літом…
як спраглий дотик до виска.

Неси, неси її, неси
в малюнок родимок на тілі,
ще нерозгадану й несмілу,
на піку ніжності й краси.

Прощай, прощай її, прощай.
Грій уві сні тендітні руки.
Щоб не накликати розлуку,
щоб не накликати печаль.
Прощай, прощай її, прощай.

Діана Сушко

h_s_x2

Лірика. На добраніч!

Останні статті

Коментарі