Клієнти АТ «Харківміськгаз» можуть підтвердити показання у Viber

Без помилок і буквально в кілька рухів. Споживачі природного газу Харкова можуть підтвердити показання лічильників через фото. Зробити це  клієнти АТ «Харківміськгаз» можуть за допомоги  чат-боту у  Viber. Він називається 7104ua.

 

Як це працює? Після введення показань у Viber чат-бот пропонує споживачу завантажити фото лічильника. Зручність послуги вже оцінили 18 тисяч харків’ян. Причина проста – надання даних фотографією виключає можливість помилок.

Тетяна Черкасова, фахівець із звязків з громадськістю та пресою АТ «Харківміськгаз»:

Раніше для виправлення помилково переданих показань споживачу газу потрібно було звертитись до Центру обслуговування клієнтів із заявою та чекати на контролера, який мав скласти акт та підтвердити реальні показання лічильника. Із впровадженням цієї функції у чат-боті 7104ua у Viber зазначена процедура перевірки надісланих даних за допомогою фото відбуватиметься автоматично.

В АТ «Харківміськгаз» нагадують, що споживачі зобов’язані щомісяця станом на 1 число знімати фактичні показники лічильника газу та протягом п’яти діб надавати їх Оператору. У чат-боті 7104ua у Viber окрім передачі показань клієнти можуть відслідкувати баланс за особовими рахунками. Також можна  переглядати історію платежів за газ та його доставку, завантажити рахунок на оплату. І, що важливо, в часи пандемії – оплачувати послуги онлайн.

ДЛЯ ДОВДКИ: Мешканці Харкова також мають можливість скористатися іншими дистанційними онлайн-сервісами:

“особистим кабінетом” на сайті 104.ua,

мобільними додатками 104 Mobile для Android

104 MobileLight для iOS.

Спеціалісти АТ “Харківміськгаз” нагадують, що згідно з Кодексом ГРМ побутовий споживач зобов’язаний щомісяця станом на 1 число місяця знімати фактичні показники лічильника газу та протягом п’яти діб (до 5 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ.



Російський військовий про найманців «Вагнера» в Сирії

"Ихтамнет", або хто воює за Путіна. Російський військовий, що за контрактом служив у Сирії, розповів про найманців, яких РФ посилає на бойню, а потім відмовляється від своїх громадян, бо "їх там немає". В ексклюзивному інтерв'ю Вісті Ньюс екс-військовик назвав і причини, чому росіяни йдуть у професію вбивць-заробітчан. І розповів про те, як сам став свідком переправлення найманців до Сирії.



Російські реалії - це міфи для легковірних. Так самі громадяни РФ говорять про свою "велику" батьківщину. Велич, щоправда, розбивається на друзки, коли розумієш, що все довкола виверти, щоб піти від відповідальності. При чому як міжнародної, так і перед своїми ж співвітчизниками.
У цьому добре переконався росіянин Микола, він віддав збройним силам 5 років. Спочатку строкова служба, далі 4 роки контракту. Молодик ходив на ракетному крейсері в тихоокеанських водах. І воював у Сирії.
Микола Коваленко, екс-військовий РФ, свідок переправлення до Сирії найманців «Вагнера» ВМС Росії:

Мы находились у берегов Сирии в Средиземном море охраняли аэродром. Наш российский, в городе Химим.

Військовий має навіть медаль за Сирію. Каже, пощастило, що служба не припала на поточні події, коли розв'язана війна і гинуть мирні люди. Щоб робив в армії зараз - не знає. Бо відмова від наказу в російській армії - це не догана і навіть не трибунал, це переслідування.
Микола Коваленко, екс-військовий РФ, свідок переправлення до Сирії найманців «Вагнера» ВМС Росії:

Особо не спрашивают, кто хочет, кто - нет. Отправляют и все. Говорят, надо идти туда. Отказаться нельзя. Либо посадят, либо уволят.
..это зависит от того, какой был приказ. Если какая-то мелочь, просто не понравилось, то можно и уволиться. Если это все на уровне государства, то либо посадят, либо... Можно уйти, но после этого дорога во все государственные учреждения уже закрыта. Потому что это называется "несоблюдение условий контракта". Если даже раньше уходишь, то ты не соблюдал условия контракта. Значит дальше уже устроиться не получится.

Це виверт перший - для своїх солдат. Потрапив на гачок - сиди слухняно.
Виверт другий - пастка для чоловіків. Микола родом із Якутії, такого собі російського діамантового Клондайку. РФ називають лідером за видобутком цього каміння і 99% скарбів видобувають саме в Якутії. Здавалося б, чого молоді лишати цей регіон, як це зробив Микола? Усе просто - нема роботи. І один із варіантів - піти в армію, перебути хоч на якомусь забезпеченні.
Микола Коваленко, екс-військовий РФ, свідок переправлення до Сирії найманців «Вагнера» ВМС Росії:

Всю хорошую работу отобрали. Все, что хорошо оплачивается, тем заведует Москва. Полностью в Якутии, а то, что осталось - там нет смысла сидеть. Очень богатые. Только всей добычей занимается Москва, московские компании - строительством дорог, железных дорог, мостов. Всем занимается Москва. Все, что очень прибыльно, все Москва забрала себе.

Є й інший шлях. Це вже виверт три. Хочеш грошей - іди в найманці.
Микола Коваленко, екс-військовий РФ, свідок переправлення до Сирії найманців «Вагнера» ВМС Росії:

В конце декабря мы вышли из порта Владивостока. За несколько часов до отправления там появились человек 30-40 каких-то неизвестных людей, без опознавательных знаков. Погрузились на корабль, с собой были ящики. Что в них никто не говорил. Вроде как гуманитарная помощь, но по виду напоминали ящики с оружием. Поселились в крайних кубриках на корабле. Общение с ними было перекрыто. Питались они отдельно от нас, в отдельное время столовая та же, но нас туда не пускали в это время, чтобы мы с ними не общались, не разговаривали. По слухам, по общению на корабле, это были наемники группы "Вагнера". Но фактически их никто не представлял, кто это есть. Потом в январе 16-го года, когда мы уже подошли к берегу Сирии в районе порта Тартус, пришли катера в ночное время, люди выгрузились со своим грузом и больше их никто не видел. Они подняли груз. Хранился он у них же в кубриках. Ящики похожие на ящики с оружием: автоматы, гранатометы, не особо большие. С людьми общение было категорически запрещено. Нас к ним не подпускали даже близко. Они находились в своих кубриках, для них даже душевая была выделена специально.

Країна для цього дає всі умови - бо ж просто не лишає інших варіантів. Навіть агенції з найму рекрутів відкриті. Ось так - за оголошенням "охоронець із досвідом роботи в гарячих точках" - росіяни й стають "ихтамнет". За великий рубль чоловіки і йдуть у вбивці-заробітчани.
Микола Коваленко, екс-військовий РФ, свідок переправлення до Сирії найманців «Вагнера» ВМС Росії:

В России есть частные военные компании, которые собирают наемникови и отправляют по всему миру, везде, где войны идут. Вот именно с этой целью - заработать просто денег. Именно наемников подготовляют, вооружают и отправляют. Наемники - они везде, повсюду.

- Просто из-за денег. Потому что обещают большие зарплаты.
- А платят больше, чем контрактнику?
- Ну, разумеется, в 5-6 раз.

Если только со срочки, только устроился на контракт, то тысяч 30. Со временем больше - плюс выслуга. Плюс коэффициенты.

- То есть умножаем на 5 и получается 150 тысяч?
- 150-200 тысяч получают наемники, да.

В Утопії Оруелла є відомий термін "дводумство". Напевно, і "ихтамнет" підпадає під нього. Особливо, коли російським батькам повертають труни з відряджень таких собі охоронців.
Микола Коваленко, екс-військовий РФ, свідок переправлення до Сирії найманців «Вагнера» ВМС Росії:

Их вроде нет, но они есть.

Микола говорить, рядових туди не тягнуть. Але підтримка оборонного відомства найманців серйозна. Тож чи не четвертий це виверт - "ихтамнет", а їх зброя та командування є.
Микола Коваленко, екс-військовий РФ, свідок переправлення до Сирії найманців «Вагнера» ВМС Росії:

Техникой и оружием, да, есть поддержка. И всегда была, и всегда останется. Знакомые служат в разных частях, рассказывают, что собирают, отправляют в контейнерах.

"Ихтамнет" народив Володимир Путін. Це його слова про російських військових в Криму та на Донбасі. І народив він не тільки вислів, а і конфлікт між Україною та Росією. Тож російського військового не можемо не спитати.
Микола Коваленко, екс-військовий РФ, свідок переправлення до Сирії найманців «Вагнера» ВМС Росії:

- А если отправят в Украину?
- Ну, это сложный вопрос, я об этом не думал. Ну, я просто не понимаю, как могут русские и украинцы воевать между собой. Это одни и те же люди все.

І тут згадаймо - що буде у разі відмови військовим наказу.
Цікаво, що виверт п'ятий для молодика не спрацював. Мова про "кримнаш" і великоімперські замашки РФ. Миколі ще немає 25 років. Тож він не застав великий та могутній СРСР, і щиро дивується претензіям Росії на кримський півострів.
Микола Коваленко, екс-військовий РФ, свідок переправлення до Сирії найманців «Вагнера» ВМС Росії:

Россия пригнала войска, забрала территорию. Как вернула? Если это была территория другой страны. Ну, при мне по крайней мере. Как это вернула? Хм. Пришла просто и в наглую забрала кусок страны.

Місяць тому Росія теоретично могла змінити реальність вивертів. В країні саме проходили вибори. Але Микола на дільницю просто не пішов.
Микола Коваленко, екс-військовий РФ, свідок переправлення до Сирії найманців «Вагнера» ВМС Росії:

В этом не было смысла. Итак, все прекрасно знали, кто будет президентом.

Миколу затримали правоохоронці. Він разом з іншим чоловіком планували нелегально перетнути кордон.
У Службі безпеки України повідомляють, що відомство продовжує документувати злочини російських найманців на Донбасі, у Сирії та інших країнах для передачі матеріалів до українських та міжнародних судових інстанцій.

Нові правила перетину кордону України

Нові правила перетину кордону України: відбитки пальців і біометричний контроль
Вісті Ньюс http://visti.news Новини Харків&Україна
Вісті TV - Служба новин -  ВідеоНовини https://www.youtube.com/user/wwwVistiTV

Машину родини судді у справі Зайцевої та Дронова вночі спалили

У Харкові спалили автівку, що належить родині судді Світлани Муратової, яка веде справу щодо резонансної ДТП на Сумській.  Нагадаємо, у ній обвинувачують Олену Зайцеву та Геннадія Дронова. Користується Лексусом чоловік Муратової, працівник прокуратури, як стало відомо Вісті Ньюс.  

У Харкові створили оленів Санти з дроту - Вісті Ньюс


Художник по металу Олександр Руденко з літа працював над новорічною фігурою. 
За матеріалами Вісті Ньюс http://visti.news/harkivskij-hudozhnik-stvoriv-oleniv-z-drotu/

Зачепилівщина: Страшні спогади свідків про Голодомор (32-33 рр.)

В Україні й досі живуть свідки однієї з найтрагічніших подій в історії держави - штучного Голодомору 1932-1933 років. Усім їм за 90 років, і на їхніх очах радянські підводи спочатку вивозили харчі, а потім трупи, як дізналися Вісті Ньюс. Історики вже ніколи не назвуть достоту, скільки селян вимерло - даних не лишили. За різними підрахунками, йдеться про мільйонні жертви - від 4 до 10 мільйонів убитих голодом українців. Зачепилівський район Харківщини, а тоді Полтавської губернії, прийняв один із найбільших ударів колективізації й знищення селян. Про вбивчий голод від тих, хто дійсно знає, що це.


Івану Гирману 90. Коли в Україні лютував голод 32-33 років, йому йшов 7-й рік. Говорить, і хотів би забути підводи з трупами, що з'їжджалися на кладовище поруч із хатою, але пам'ять поступки за більше ніж 8 десятків років так і не зробила.

Іван Гирман, мешканець с.Зачепилівка, пережив Голодомор:

Сначала носили, потім началі возить підводою трупи. Коли везли на підводі мертвяків, то одна, женщина, рука отак висіла, і вона рукою ще водила. Вона ще жива була.

Першою ластівкою голоду стали колхози. Люди, хтось добровільно, хто з примусу, віддали землю і тварин. Восени 32-го в зачепилян ще лишалися свої городи, тож на кожну сотку держава "наклала зерновий податок". Далі ще один. Коли ж не лишилося навіть насіння на наступний посів, хати почали трусити. "Щупами" пробивали підлоги, перекопували городи, перевертали скрині.

Іван Гирман, мешканець с. Зачепилівка, пережив Голодомор:

Брали так: буряк знайшли, взяли. Капустину - послідню. Це було, я зі своєї колокольні считаю, організоване властями. І начали люди мерти. Мерли хатами, сім'ями.

Родині Гирманів пощастило, коли їхню хату прийшли трусити, серед перевіряючих був материн знайомий. Разом були у наймах. Чоловік просто обійшов скриню з прихованою кукурудзою. Цим і виживали протягом півтора року 4 дітей і 4 дорослих, а ще сусідська дівчинка. Бабуся пожаліла малу і потайки підгодовувала. Дівча єдине вижило з сусідського двору.

Така ж картина - підводи з останньою вилученою зерниною, а потім із трупами - були в усіх селах Зачепилівського району. Голод у Чернещині добре пам'ятає Катерина Таран, їй в 33-му було 10. Мати померла, батька відправили у в'язницю, бо купив 4 буханки хліба замість 1-її. Четверо дітей лишилися самі.

Катерина Таран, народилась у с. Чернещина, пережила Голодомор:
Кукурудзу обминають, і оті качани ми товкли - сіяли муку. А яка мука з качанов? Нема ж там. То жолуді товкли, то де, що було на землі, все їли. А весною, як травка появилася, то ото як кроліки травку щупали та їли.

Село Малий Орчик - унікальне. У ньому єдиному лишилися найточніші записи, скільки людей тут померли з голоду. Спочатку за показами свідків на місці одного з масових поховань встановили хрест, тепер тут стоїть стела з прізвищами та датами смерті.

Іван Башкатов, ініціатор встановлення Скорботного меморіалу жертвам Голодомору:

Сама могила она чуть сзади стеллы. Вы видите, здесь люди есть и более ста лет, и есть младенцы, которым 3 месяца. Тут есть мои родственники, тут вот по фамилии - более 7 человек.

Точні цифри загиблих достоту встановити вже не вдасться і досі не всі могили знайдені. Історики точно підтверджують, за 4 місяці 33-го померли 3 724 людини. Тут діти до 6 років - 741, підлітки до 14 - 827, молодь до 28 років - 950 осіб. 83 людини вимерли в Лебяжому тільки за один день - 8-го липня. А 5, 9, 11, 16 і 17 липня - щодня в цьому селі помирали по 52 людини.

Юрій Буланов, історик:

Залинейное, Орчик, Лебяжье - там, конечно, списки шокировали. По Лебяжьему, как сейчас помню, 888 человек. По Орчику так вобще удивило - у них не хватило даже бланков для записи. Они уже писали просто в тетрадке.

Тих, хто пам'ятає 32-33 роки на Харківщині, тоді Полтавській губернії, лишилось усього близько десятка. Не зважаючи на штучні голодомори, Зачепилівщина - і досі край хліборобів. Іван Васильович Гирман вирощував хліб для України 60 років, а вперше вийшов на оранку в 11.

Дозвольте при вас порізать той хліб, який я вирощував все своє життя. Я батьки, діди, прадіди.

За матеріалами Вісті Ньюс

У Харкові вшанували жертв Голодоморів

Скорботна хода пройшла центром міста, як стало відомо Вісті Ньюс. Близько сотні містян несли прапори з траурними стрічками, хліб і калину. Рух частиною вулиці Сумської перекрили. Колону охороняли правоохоронці та кінологи з собаками. Біля пам'ятника Шевченка хода зупинилася для молебну. Люди йшли мовчки, віддаючи данину пам'яті мільйонам українців, яких радянська влада заморила голодом.

За матеріалами Вісті Ньюс