Блог Moy

Вид:: короткий; повний

Замітки:

всі

у блог

у співтовариства

Moy_Svet

Ждала...

30.10.24, 21:21

мне с тобой так спокойно, что все время ищу подвох,
меня никто не берег так, не обнимал словами.
будто все мои мысли наконец-то услышал бог
и решил, что эти двое по друг другу истосковались.

мне не страшно быть слабой, впервые вполне комфортно,
я совсем не против, чтоб ты так на меня смотрел.
я шучу,
улыбаюсь
и влюбляю бесповоротно,
не уверена, что все так, как ты этого захотел.

ты как будто совсем нереальный, может из сказки,
никогда не дарили мне столько тепла,
если ты правда такой, а не в правильной маске,

я слишком долго
тебя ждала. (с)

Коментарі: 2

Moy_Svet

Одного разу...

27.10.24, 20:02

Одного разу у житті настає період,

коли нелюдський біль перетворюється

на незламний характер.

Одного разу чиясь зрада

навчить дивитися на все іншими очима.

Одного разу остаточно засумувавши,

перестаємо нудьгувати.

Одного разу втомлюємося прощати

і починаємо прощатися.

Одного разу чиясь байдужість

навчить ігнорувати інших.

Після цієї точки повернення немає.

Так

починаємо любити себе

і свою самотність.

Свою свободу...

(c)

Коментарі: 2

Moy_Svet

Друзі по світу...

22.10.24, 19:19

"Війна стала таким несподіваним, але важливим випробуванням

на міцність багатьох друзів.

Коли ти сам змінився, ти вже точно знаєш,

яких друзів ти потім будеш шукати все життя. Це і є розвиток"(с)

це цитата

дуже мудрі люди так говорять))

так

війна

так сталось...

нові друзі - може так і буде

а для тих, хто залишився у минулому

завжди тількі світлі спогади... chih

я вже мовчу за тих,хто залишився поруч,

незважаючи на всі випробування druzhba

Коментарі: 4

Moy_Svet

Бо жінка в світ приходить...

18.10.24, 20:20

А жінка в світ приходить для любові! Любити маму — поки ще мала. Любити лялю — тільки підросла. А коли вперше стала на поріг — Любити небо і м’який моріг, Дім батьківський і квіти чорноброві, Бо жінка в світ приходить для любові. Вона росте — росте її любов, Ростуть її бажання і надії. І от приходять роки молодії, І по землі вона не йде — несеться, І прислухається до свого серця, Що в гулі міст чи в шелесті дібров Підкаже їй: — Прийшла твоя любов! Це ж та любов, що перша і остання! Такої ще ні в кого не було! До неї підступить не сміє зло! Вона яркіш, як сотня сонць, сія! Вона твоя! Вона лише твоя! Ії тобі на сотню років стане! Це та любов, що перша і остання! І відшумить весільний водограй, Та як же знову світу не радіти, Коли народжуються в тебе діти! І ночі всі недоспані дарма, Коли воно лепече вперше: — Ма... І ти — свята, і в тебе в серці — рай, Хоч відшумів весільний водограй. І от ідуть літа, літа, літа... Годуєш всіх, сама, бува, голодна І часом нерви стримати не годна, Та будеш захищати, як в бою, Оту домашню каторгу свою, Хоч сум торкає очі і уста, І хоч ідуть літа, літа, літа... А якби все те розпочати знов? Але ж обід — щоденний — то любов! Сорочка, чисто випрана, — любов. І ночі, що не спала ти, — любов. І пісня, що співала ти, — любов. І квіти, що посіяла, — любов. І очі правнуків ясні — любов. Було б все так, якби почати знов. Жіноча доля в світі — це любов. (с)

Коментарі: 4

Moy_Svet

Це клята війна...

13.10.24, 21:21

але важливо не це...

нікому не хочу розказувать те,

через що прийшлось пройти саме нам

тому що ТУТ це не зрозуміють

похитають головою, поспівчувають...

у них теж є своє горе -

хлопці, чоловіки

сини,батьки, навіть дідусі

вони там, на самій передовій

це горе і жах накрило усіх

я вже навчилась прокидатись

без жаху, що десь поруч бахає

навчилась бути , як вони

ті.що зараз поруч

лунає тривога, а життя триває

але я завжди поруч з тими,

хто залишився ТАМ

лунає тривога - життя триває

вони вже простосувались

але для них ТАМ це дуже небезпечно

ось воно - це прокляття

хтось живе

а когось у саме цю хвилину

вже не буде

не важливо - на передовій ти

чи ти просто цивільна людина

яка просто любить свою країну

свою сім'ю...

Коментарі: 8

Moy_Svet

Вона дивилась...

13.09.24, 13:13

Коментарі: 16

Moy_Svet

Нейромережа і Василь Стус...

03.09.24, 20:20

Коментарі: 10

Moy_Svet

Верить в чудеса - ничего взамен...

21.08.24, 20:20

Нам, радующимся, как дети.

Нам, не выходящим из дома без запасной конфеты.

Нам, прячущим под пальто, под свитером, под рубашкой, под тонким бельем,

под слоем пахнущей мылом кожи горячее сердце.

ам, пьющим дымящийся кофе на морозе.

Нам, мечтающим о дивных краях.

Нам, просыпающимся по ночам от шепота неизвестных морей.

Нам, всегда готовым к путешествию на край света.

Нам, замечающим в лужах отражение облаков.

Нам, ведущим разговоры за полночь.

Нам, не мыслящим жизнь без чая, кофе, книг и ярких шарфов.

Нам, шуршащим листьями, хрустящим снегом, лежащим в свежей траве.

Нам, гладящим незнакомых собак.

Нам, не сдающимся городской тоске.

Нам, пускателям мыльных пузырей.

Нам, не боящимся тратить жизнь на добрые пустяки.

Нам, счастливым без повода.

Нам, хранителям воспоминаний.

Нам, любящим.

Нам, любимым.

Нам, хранящим надежду.

Нам, не изменяющим мечте.

Нам, умножающим радость.

Нам посвящается этот пост...(с)))))))))))))

Аминь!

Коментарі: 0

Moy_Svet

Доверяешь?

13.08.24, 20:20

Знаешь, дело ведь не в плохой карме или в том,

что Бог поставил точку напротив твоей фамилии в журнале.

Неприятности случаются, потому что жизнь многогранна, видим ли мы это или нет.

Каждая сторона жизни, как и каждый твой день, — это грань настоящего бриллианта.

Да, иногда нам больно, да иногда нам грустно,

но когда что-то идет не так, дедушка всегда просил задать себе лишь один вопрос:

— Доверяешь ли ты тому, что Бог волшебник?

Если «да», то твоя жизнь в какой-то удивительный момент обязательно покажет,

что она, как и все настоящие волшебники, играет нам на руку,

раскладывая свои бесценные подарки в складках действительности.

Да, их бывает сложно разглядеть,

но их не становится меньше, нужно только уметь смотреть.

Ну а если «нет», то жизнь все равно останется для тебя драгоценностью,

вот только идти станет тяжелее.

«Нет», как известно, всегда весит куда больше, чем «да».

И знаешь, если неприятности коснулись тебя,

просто обними себя за плечи, сделай глубокий вдох и долгий-долгий выдох,

затем закрой глаза и прикоснись руками к сердцу.

Постой так чуть-чуть а потом ответь на вопрос:

— Доверяешь ли ты тому,

что Бог волшебник?

(c)