Графоманія як принцип природного відбору в літературі
- 09.06.09, 14:50
Зачепити цю тему мене надихнуло перечитування авторських рукописів, що великим потоком надходять до нашого видавництва останнім часом.
Найбільше вражає мене те, що сьогодні всі, чи майже всі, мешканці України вважають себе письменниками.
Люди чомусь думають, що заримувавши "Тебе" "Мене" - ти неодмінно маєш видати збірку поезій, чи написавши бодай сяке-таке оповідання - увійти до літературної когорти.
Воно ще якось так-сяк виглядає, коли вправляються у писанні молоді люди. Ще можна зважити на їхній вік та пошуки власного "Я".
Та, на жаль, люди стають дорослими, навіть літніми, і от настає момент, коли вони починають писати й писати, вважаючи себе геніями письма, вони нишпорять по різних видавництвах і пропонують свої твори, і чомусь їм, графоманам, буває найважче відмовити, сказати, що краще б вони виховували дітей, чи там внуків, а не писали...
Але сірість є дуже активною, навіть дещо агресивно активною, на противагу талантам, і ось цю графоманію, дивись, уже надрукували, а достойний літератор залишається поза увагою...
Я заглянула до тлумачного словника, і ось яке означення графоманії та графоманам там знайшла:
Графоманія - хворобливий потяг до писання та письменництва в осіб, позбавлених літературного хисту.
Графоман - той, хто має потяг до писання, письменництва.
А потім, прочитавши замітку, я подумала: А, може, я несправедлива до графоманів, і вони необхідні в літературі, як валовий продукт, щоб на фоні їхньої писанини геніальні твори яскраво вирізнялися????
Найбільше вражає мене те, що сьогодні всі, чи майже всі, мешканці України вважають себе письменниками.
Люди чомусь думають, що заримувавши "Тебе" "Мене" - ти неодмінно маєш видати збірку поезій, чи написавши бодай сяке-таке оповідання - увійти до літературної когорти.
Воно ще якось так-сяк виглядає, коли вправляються у писанні молоді люди. Ще можна зважити на їхній вік та пошуки власного "Я".
Та, на жаль, люди стають дорослими, навіть літніми, і от настає момент, коли вони починають писати й писати, вважаючи себе геніями письма, вони нишпорять по різних видавництвах і пропонують свої твори, і чомусь їм, графоманам, буває найважче відмовити, сказати, що краще б вони виховували дітей, чи там внуків, а не писали...
Але сірість є дуже активною, навіть дещо агресивно активною, на противагу талантам, і ось цю графоманію, дивись, уже надрукували, а достойний літератор залишається поза увагою...
Я заглянула до тлумачного словника, і ось яке означення графоманії та графоманам там знайшла:
Графоманія - хворобливий потяг до писання та письменництва в осіб, позбавлених літературного хисту.
Графоман - той, хто має потяг до писання, письменництва.
А потім, прочитавши замітку, я подумала: А, може, я несправедлива до графоманів, і вони необхідні в літературі, як валовий продукт, щоб на фоні їхньої писанини геніальні твори яскраво вирізнялися????
10
Коментарі
CKB
19.06.09, 15:08
А сколько они крови выпивают из редакторов
Гість: Емуранчик
29.06.09, 15:09
тю. так а чё их печатают, если то, что они пишут такое себе никакое?
TatianaR
39.06.09, 15:12Відповідь на 2 від Гість: Емуранчик
графомани - люди впертої натури, якщо їм не вдається вломати видавця, вони видають книги власним коштом, а ще шукають різні шпарини, щоб проникнути до літератури...
адже сказано - графоманія - то хворобливий потяг...МАНІЯ
Гість: Razamanas
49.06.09, 15:29
Добрее надо быть.
Графоманы тоже люди и среди их произведений попадаются весьма интересные вещи.
TatianaR
59.06.09, 15:32Відповідь на 4 від Гість: Razamanas
Якщо серед графоманських є цікаві речі, то вони вже не графоманські
ДМВ73
69.06.09, 16:04Відповідь на 3 від TatianaR
Людину, яка видає власну книжку за свої ж кошти не можна назвати графоманом. Адже, якщо ти виготовиш для себе самої смачненький тортик, який не сподобається навколішним, а тільки тобі, то ніхто тебе не називає ненажерою. Адже ти виготовляла його для власного задоволення. Так і книжки за власний кошт. Таких небагато випустиш. Хіба що з десяток, на згадку своїм рідним.
Гість: Razamanas
79.06.09, 16:07Відповідь на 5 від TatianaR
Однако! Какие гибкие кретерии оценок!
Ta_ta
89.06.09, 16:09
то-то я смотрю, читать нечего в стране, аха)
а это вы графоманистов печатаете)))
ДМВ73
99.06.09, 16:11
До то ж є класичні приклади, коли дійсно гарну річ не признавали редактори, а у народі вона знаходила шалену популярність. Скільки людей - скільки різних смаків і уподобань.Яскравий тому приклад - роман Джерома Селенджера "Над пропастью во ржи", який не бралися видавати у жодному видавництві, а коли випадково все ж таки видали, то він набув шаленої популярності і витримав десятки перевидань.
noms
109.06.09, 16:12
радуйся, что пишут
бойся когда жгут.