Не руш мене. Я сам самую...

Не руш мене. Я сам самую.
Собі у руки сам дивлюсь.
А душу більше не лікую.
Хай погиба. Я не боюсь.

Переживу. Перечорнію.
Перекигичу. Пропаду.
Зате - нічого. Все. Німію.
Байдужість в голови кладу.

Одне я хочу: старій швидше,
Зів'яльсь очима і лицем,
Хай самота тебе допише
Нестерпно сірим олівцем.

Погасни. Змеркни. Зрабся. Збийся.
Збалакайся. Заметушись.
Офіціантським жестом вмийся,
Але - сьогодні не молись.

Не - відбувалось. Не - тремтіло.
Не золотіло. Не текло.
Не - полотніло. Не - біліло.
Не... - Господи!.. - не - не було!..

Як танський фарфор - все минає:
Корою, снігом, рукавом...
Лише бджола своє співає
Над малиновим будяком.

Микола Вінграновський (1975Ї

До першого тому вибраних творів видатного українського письменника М. Вінграновського (1936–2004) ввійшли його поезії, створені впродовж 1954–2003 років. Його віршам, що належать до найвидатніших здобутків українського художнього слова, властивий глибокий ліризм, міцно й органічно вкорінений у традиції народної творчості та національної класичної літератури.

TatianaR

Не руш мене. Я сам самую...

Останні статті

Коментарі