Профіль

Natalyl

Natalyl

Україна, Черкаси

Рейтинг в розділі:

Дніпро у стані екологічної катастрофи!

Шановне товариство. Наразі маю намір повідомити українську спільноту про екологічну катастрофу державного масштабу, без перебільшення. Те, що про цей факт  замовчують вищі чиновники й центральні ЗМІ - нічого не змінює. 
Останніми днями головна артерія країни, наша ріка Дніпро, переживає найкретичніші моменти свого річкового життя, перебуваючи в стані екологічної катастрофи. Ні, не на межі, а саме в цьому трагічному стані, який погіршується щодня. Судіть самі. 

В межах Черкас і нижче за течією на 50 км (може й далі, поки що не маю інформації) Дніпро вкрите зловонною піною з водоростями, на берег виносить мертву рибу, її ж рибалки витягують з сіток. На відстань 5-30 метрів від берега (!) - води немає, є  лише гниючий бруд! І не треба слухати оповідки чиновників, що це - "сезонне цвітіння води". Сезонне цвітіння - це зелень в 1 метр смуги наприкінці серпня. Те, що відбувається зараз - це екологічна катастрофа, за "розгрібання" якої ніхто не хоче братися. Не в пляжах діло. Гине екосистема Дніпра, і протягом днів 7-10 задихнеться величезна кількість риби. Тому що дощів і похолодання не передбачається, отже - буде ще гірше. 

Фото взяті з відкритих джерел, соціальних мереж, від очевидців ситуації. 

Також додаю посилання на інформаційні ресурси, на підтвердження достовірності інформації. Є тут і висновки спеціалістів - вони, як і очікувалося, не вбачають у ситуації загрози, адже усе "у межах норми". 
Далі фото від меж міста Черкаси і вниз за течією.

м. Черкаси, пірс (річковий порт)


м. Черкаси, р-н цукрового заводу


с. Червона Слобода






с. Леськи


с. Сагунівка


с. Боровиця




Як бачите, у Боровиці ріка взагалі всохла на кількадесят метрів, залишивши брудно-зелений слід на піску. 

Ось вам мапа місцевості для розуміння ситуації.


За моїми спостереженнями, вода в районі дамби та мосту в Черкасах візуально в межах норми. Далі починається апокаліпсис, що нижче за течією - те гірше.





Судячи з усього, бажання займатися проблемами Дніпра у можновладців немає. 

Все ж маю надію, що інформація про катастрофічний стан головної водної артерії України дійде до людей, яким не байдуже, і які (це головне!) мають реальну можливість вплинути на ситуацію та розпочати порятунок Дніпра без вагань. 
Не всі ж зараз у Ніцці та на Карибах, правда?

Тому прохаю якнайширше розповсюдити цю інформацію.

Власне, алгоритм дій можна окреслити вже зараз. Із моїх спостережень протягом багатьох років, можу окреслити такі напрямки роботи:

1. Збільшити швидкість течії шляхом розчистки русла. Шановні, не вірте чиновникам, що "нічого не можна зробити", в усю їхню лірику про потепління, фосфати і прибережні забудови! Є таке чарівне слово - ЗЕМСНАРЯД! Він заглиблює і розчищує русло, прискорюється течія, водорості не розмножуються в шкідливих кількостях, вода холоднішає, зменшується цвітіння. Але земснаряди у нас використовують (ахаха!) тільки для намивання піску під сумнівні забудови. Виводьте земснаряди! Розчищення водойм - це АБЕТКА водного господарства! Ліниві, брехливі, жадібні чинуші!Розчистка Дніпра просто нікого не хвилює, бо на цьому не заробиш!

2. Вичистити бруд на узбережжі, утилізувавши гниючі рослини і рештки мертвих риб.

3. Зарибити Дніпро сортами риб, що харчуються зеленню, зокрема  - білим амуром. Хто цікавиться - погугліть, як ця "річкова корівка" розправляється із зеленню.

4. Обладнати, нарешті, всі пляжі в межах міста туалетами з каналізацією та водопостачанням. Сьогодні я порахувала - 2 000 відпочивальників на добу лише в Черкасах. Приблизно стільки ж літрів, вибачайте, специфічного рідкого продукту на добу у майже стоячу воду. Уявляєте?

5. Безперечно, перевірити можливість скидання стоків та хімічних речовин підприємствами. Наразі не маю такої інформації і нікого не хочу безпідставно звинувачувати, це - на совісті компетентних органів.

6. Очисти притоки Дніпра. Звідусіль до мене надходить інформація, що річки-притоки в такому ж жахливому стані. Річки Сула, Удай -  масова загибель риби.

Власне, йдеться не про загублені пляжі і невдалий відпочинок. Дніпро - головна водна артерія нашої країни, звідки проводиться водозабір для населення, підприємств, потреб сільського господарства тощо. Уявіть, що Дніпра немає. 
Уявили?

Давайте щось робити, шановні. Наразі хоча б розповісти про  цю біду всій Україні. 
Ми маємо його врятувати. 

Терміново потрібна допомога в продуктах і ліках

Терміново потрібна допомога в продуктах і ліках (потрібно багато ліків!)

Розбили нашу 1 танкову бригаду з Чернігова під Луганськом. Волонери мають намір якнайшвидше зібрати і доставити все необхідне особисто. В хлопців згоріло все, немає ні продуктів, ні ліків,потрібна допомога,. 
Ліки: обезболюючі, жгути, пластирі, кровозупиняючі, бинти, шприці.

контакти:

https://vk.com/tihonova_snezhana
Номер телефону: 095 829 49 53

Картка Приват Банку - 5168 7572 5254 2032
Тіхонова Сніжана Олегівна
Адміністратор спільноти Українська Революція vk


Небесна Сотня


Небесна Сотня – 
То в серцях вогонь.
Він гаряче палав за Україну.
Віднині тихим співом заспокой
Ти, земле рідная,
Свою дитину.

Пташиним співом,
Шелестом трави.
Блакитним небом,
Злотим колоссям.
Останній раз,
Як мати, пригорни
Чоло високе
В обрамку волосся.

Небесній Сотні
Шана й молитви,
За чисті душі,
Що злетіли в небо.
Їм шлях високий
Боже, освяти.
І в мирі, Господи,
Прийми до себе.

© Наталія Лавлєнцева
22.02.2014.


Сьогодні написала вірш

Героям, загиблим за свій народ у січні 2014, присвячується.

 

Мати Сергія Нігояна, який трагічно загинув на Грушевського, коли привезли його тіло додому, сказала:
"На Майдане должны держаться. Мой сын погиб за всю Украину."
Слава справжнім героям України!

 

Вербицький Юрій

Жизневський Михайло

Нігоян Сергій

Павло Мазуренко

Сеник Роман

Невідомий

Невідомий

Невідомий

 

Героїв не треба жаліти!

Їх слава блищить на мечах.

Їм далі боротись і жити

В нескорених наших серцях!

 

Жаліють – малих та убогих.

А той,

Хто загинув в борні,

Не плакати нам заповідав,

А міць гартувать у вогні!

 

Героям – у вічності слава!

І матері з батьком уклін.

Вітчизна палає в загравах.

Вставай! Піднімайся з колін!

 

Коли буде мирний світанок,

І схилиться гілка верби -

Зажуримсь тоді наостанок.

А зараз – не час для журби!

 

Героїв не треба жаліти!

Їх слава блищить на мечах.

Їм далі боротись і жити

В нескорених наших серцях.

 

24.01.2014.

© Наталія Лавлєнцева





Эта гитара в его руках

Он не хватает звезды с небес,

И не подарит Картье –

Не в силах…

Но в душу вселяется Бог 

Или бес,

Когда очертания плеч унылых

Раскинет крылом гитары изгиб,

И струн неземная коснется сила.

И – то ли ты

На мгновенье погиб,

То ль обнаружил,

Что встал из могилы…

И рвется душа

Осколками нот.

И сердце

Жрец вырывает из тела.

И больше не важно,

Ты жив или мертв –

Лишь бы она

Надрывно пела,

 

Ангельским хором на облаках,

Из преисподней –

Демона воем,

Эта гитара в его руках,

Которой

Из смертных

Лишь он

Достоин...

BIS

Я очень соскучился.

Да.

По тебе.

Но знаю, что время

Неумолимо.

Что в этой неравной и жесткой борьбе

Лишь дети и старцы судьбою хранимы.

Что ждет одиноких и хмурых дождей

Под куполом мира жестокий старатель –

Чтоб души просеять сквозь сито страстей

И золотом бросить на серую паперть.

Что дух закалится, пройдя через боль.

Что серые будни спасительно вески,

Уже заслоняя тот мир, где порой

Ты был еще чист и наивен по-детски.

 

Я очень соскучился.

Только молчи.

Чудовищных, дерзких обид

Не прощают.

И незачем знать,

Слышишь – незачем! – чьи,

Чьи сны

Твоя тень

Без стыда

Навещает…

Лишь день прошел...

Лишь день прошёл,

И осень наступила:

Как неожиданно приходит неизбежность…

Ах, если б счастья до весны хватило,

Ах, если б оказалось нам по силам

Понять своих стараний бесполезность,

Не тратя силы на напрасный труд:

Чтоб не идти туда,

Где нас не ждут,

И не просить того,

Кто не ответит…

 

Напрасен свет,

Который вдаль не светит.

И мрачен дом,

В котором не живут.

НИТЬ

Не рви

Эту нить,

Тонкую,

Как паутина,

Протянутую

Из смерти в жизнь,

Одинокую,

Как черная на реке льдина,

На которой

Еще можно спастись.

Чиркнувшей спичкой

Привязан к Земле звездопад,

Каплей –

Слеза к океану.

Кто сказал,

Что опора –

Последняя из преград?

Слышу. Знаю.

И верить не стану.

Не уходи

В чужое,

Равнодушное «да».

Станет проклятьем

Глухая стена –

Пока есть тот,

Кто слышит,

И не оборвана

Дрожащая в ожиданье

Струна...

Пахнет осенью

Пахнет

Осенью.

Пахнет

Дождями с проседью,

Листьями,

Прожившими свой век –

Не зевай,

Человек…

 

Влажным небом

И хлебом

Из только что убранного зерна,

Первыми школьными днями,

Туманами сентября, –

 

Грустью осенней пахнет…

 

А не нужно было

Высовываться в окно

Зря...

Моя ти мово!

Скажи мені лиш слово!

Лиш одне.

Нехай у нім шепоче тихо вітер,

Скажи мені про те,

Що все мине –

Де попіл був,

Там забуяють квіти.

 

Ти йшла до мене крізь імлу віків,

На згарищі схололім воскресала,

І піснею в мільйони голосів

Над мороком світанок віщувала.

 

Тож говори!

За музикою слів

До серця лине довгожданий спокій, -

І вже я бачу, ніби шлях широкий

У сутінках змарнілих заяснів –

 

Додому шлях!

До кришталю джерел,

Куди летить із вирію лелека,

Куди з-під хмар спускається орел,

Та сивий мандрівник іде здалека.

 

Звучи,

Моя тривого і печаль,

Моя найбільша на цім світі гордість,

Моя ти мово!

Лийся, вигравай,

Почуйте всі – моя земля говорить!

 

Говорить

З глибини своїх століть,

І лине з давнини за словом слово –

Хай шлях ясний під кроками бринить,

Хай б’є живильний ключ моєї мови!

Сторінки:
1
2
попередня
наступна