Чернобыля бремя
Пролито слёз море,
Выпито горюшка вдоволь,
И осознать трудно
Сколько горя
Принёс Чернобыль.
Нам не вернуть то время,
Время то "перестроечное"
Строй, когда шел за строем
И не вернуть Родине
Её сыновей – героев
Кто повернуть сможет
Вспять колесо времени
Что бы народ избавить
От горя Чернобыля бремени?
Что бы земля Чернобыльская
Радость нам приносила
Где ты, скажи нам Боже,
И в чем же твоя сила?
Чорнобильцям
Реактор вийшов з під контролю
Змінивши людям їхню долю
Той вибух був початком горя
Яке спіткала наша доля
Брехнею 1 Травня святкували
І за червоним прапором неначе
Заворожені всі люди крокували
Гучні були в пилу радіоактивному
Ті кроки…
Які в інстинкт перетворились
За Радянські роки
І тільки Рудий ліс незрозуміло
Лише дивився на те диво
Як святкувала Радянська Влада
В Україні заплановані свята
В той час, коли пожежники – чорнобильці
В лікарні помирали,
В той час, коли у жерлі атомного аду
Як тільки можна, гартувалась стійкість
Звичайного чорнобильця – солдата…
І не зворотні були долі
Які залежалі від волі
Безтурботного життя
Радянських Босів той держави,
Що правила колись, усіми нами…
м. Кривий Ріг. «03» грудня 2010 року.
