Профіль

Ustosu

Ustosu

Україна, Кривий Ріг

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Тост

                    

                                            Тост

На Новый Год хочу поднять

Я свой бокал за тех ребят, которых с нами нет сейчас,

За тех ребят кто жизнь свою отдал

За будущее нашей Родины детей,

За будущее верности присяге сыновей,

Присяге будучи верны,

Они – с заглавной буквы нашей Родины сыны

Нам отстояли честь страны.

И пусть бокалом гордости за них

На Новый Год мы вспомним поимённо их.

13.01.2012 г.

Кривой Рог

[email protected]

Чернобыля бремя

  • 14.02.11, 01:52

                               

                                                                      Чернобыля бремя                                                                      

Пролито слёз море,                                                                       

Выпито горюшка вдоволь,                                                                      

И осознать трудно                                                                       

Сколько горя                                                                       

Принёс Чернобыль.                                                                       

Нам не вернуть то время,                                                                       

Время то "перестроечное"                                                                       

Строй, когда шел за строем                                                                       

И не вернуть Родине                                                                       

Её сыновей – героев                                                                       

Кто повернуть сможет                                                                       

Вспять колесо времени                                                                       

Что бы народ избавить                                                                      

 От горя Чернобыля бремени?                                                                       

Что бы земля Чернобыльская                                                                       

Радость нам приносила                                                                       

Где ты, скажи нам Боже,                                                                       

И в чем же твоя сила?

Чорнобильцям

                          

                                                      Чорнобильцям

                                                          
                                                     Реактор вийшов з під контролю                                                        
                                                                      Змінивши людям їхню долю                                                           
                                                    Той вибух був початком горя                                                           
                                                    Яке спіткала наша доля                                                          
                                                    Брехнею 1 Травня святкували                                                          
                                                    І за червоним прапором неначе                                                          
                                                                     Заворожені всі люди крокували                                                          
                                                                     Гучні були в пилу радіоактивному                                                          
                                                                     Ті кроки…                                                          
                                                                     Які в інстинкт перетворились                                                          
                                                                     За Радянські роки                                                          
                                                                     І тільки Рудий ліс незрозуміло                                                           
                                                                     Лише дивився на те диво                                                          
                                                                     Як святкувала Радянська Влада                                                         
                                                                     В Україні заплановані свята                                                          
                                                                     В той час, коли пожежники – чорнобильці                                                          
                                                                     В лікарні помирали,                                                          
                                                                     В той час, коли у жерлі атомного аду                                                          
                                                                     Як тільки можна, гартувалась стійкість                                                          
                                                                     Звичайного чорнобильця – солдата…                                                          
                                                                     І не зворотні були долі                                                          
                                                                     Які залежалі від волі                                                         
                                                                     Безтурботного життя                                                          
                                                                     Радянських Босів той держави,                                                          
                                                                     Що правила колись, усіми нами…

Я бачив пекло...

                         

Я був в аду, я бачив пекло…
І не таке воно страшне…
Але що потім відбувалось,
То гірше пекла, бо грішне…
Грішне, тому що правда зникла,
Грішне, тому що влада виставила ікла
Супротив тих, хто в пеклі атомному був,
Про честь свою, хто в пеклі в тому не забув,
Що може бути гірше, ніж в документах
У інвалідів у чорнобильців підлог?
Не вправі я судити…
Хай можновладців судить Бог!!!
м. Кривий Ріг.
«16» грудня 2010 року.

Корупція і Батьківщина.

Корупція і Батьківщина.
Не обирають собі Батьківщину
І долю люди не обирають
Тільки за дії життєві свої, всі 
Перед Богом відповідають
Немає корупції в Божому царстві,
Тому що всі шкуропродавці
У світі цьому –
Там не потрібні йому
Скільки життів в цьому світі
Людям потрібно прожити
Щоб врешті решт зрозуміти –
Ми тільки діти в безодні життя
І не уникнути нам каяття!
Тож може варто нам зупинитись
І на життя своє подивитись?
Все навкруги – це Батьківщина моя
Рідна, квітуча земля
Невже в багнюку корупції
Треба втоптати її, як свиня
В пошуках жолудя топче
В багнюку все навкруги
Скільки нам треба
До просвітління ідти?

Чорнобильцям

  • 04.12.10, 18:53

       

                                               Чорнобильцям                      

Реактор вийшов з під контролю 

Змінивши людям їхню долю 

Той вибух був початком горя 

Яке спіткала наша доля 

Брехнею 1 Травня святкували 

І за червоним прапором неначе 

Заворожені всі люди крокували 

Гучні були в пилу радіоактивному 

Ті кроки… 

Які в інстинкт перетворились 

За Радянські роки  

І тільки Рудий ліс незрозуміло 

Лише дивився на те диво 

Як святкувала Радянська Влада 

В Україні заплановані свята 

В той час, коли пожежники – чорнобильці 

В лікарні помирали, 

В той час, коли у жерлі атомного аду 

Як тільки можна, гартувалась стійкість 

Звичайного чорнобильця – солдата… 

І не зворотні були долі 

Які залежалі від волі 

Безтурботного життя 

Радянських Босів той держави, 

Що правила колись, усіми нами…   

                            

м. Кривий Ріг.                             «03» грудня 2010 року.


Реквием солдатам – ликвидаторам аварии на Чернобыльской АЭС.

 

ДО ДНЯ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

Реквием солдатам – ликвидаторам аварии на Чернобыльской АЭС.

Призывая из запаса, 

Обязала нас страна 

Данью воинского долга. 

Ведь она у нас одна – 

 У неё нас много…! 

С чувством долга мы трудились. 

Судьбы наши изменились, 

Так случилось – облучились… 

Но забыла нас страна. 

Ведь она у нас одна – 

У неё нас много! 

Так случилось… 

Облучились… 

Облучившись – обручились мы с бедою 

В лживом вихре документов 

Из державных кабинетов 

И забыла нас страна… 

Ведь она у нас одна – У неё нас много… 

Облучившись, научились 

Верить лживым обещаньям 

Храня честь свою молчаньем! 

Коль забыла нас страна 

Раздавая ордена 

Ведь она у нас одна – 

 У неё нас много…! 

А чернобыльские льготы 

Декларация одна, выполнялась бы она. 

Так заботится страна, У неё нас много… 

Слёзы вдов – черта итога 

 Чувства воинского долга. 

Может, вспомнит нас страна? 

Ведь она у нас одна…!

Иди и смотри.

                                   

                              Иди и смотри.

                                  Чернобыль случайность?

                                  А может быть рок?

                                  Над атомом опытов горький урок?

                                  Над атомом?

                                  Нет! Над людьми…

                                  Если не веришь — иди и смотри!

                                  Смотри как растоптаны 

                                  Судьбы людей, которым 

                                  И ныне тот снится апрель!

                                  В глаза ты детей 

                                  Из больничных палат посмотри —

                                  Детства в них нет...!

                                  Иди, и смотри!

                                  Смотри на бескрайние степи полей

                                  Ещё не забывших руки людей!

                                  Смотри, чтоб запомнить, и не робей.

                                  Смотри на посёлки, на города без людей,

                                  На выжженной болью судьбу матерей!

                                  Смотри на рыдания вдов у могил

                                  Страны сыновей — тех, кто мир защитил!

                                  Смотри на могильники техники той,

                                  Работавшей здесь в тот час роковой!

                                  На саркофаг—хранилище 

                                  Горя людского смотри! 

                                  Смотри что б запомнить!

                                  Чернобыль не рок!

                                  Чернобыль халатности горький урок!

                                  Чернобыль — итог!

                                  Итог руководства страной и людьми!

                                  Если не веришь — иди и смотри…!

============================================================================================

Пожалуйста, оставьте своё мнение голосованием :