День третій - Калуш. Місто, що повертає у дитинство 02.05.09

З ранку швидко збираюсь. Залишаю ключі в готелі. Попереджую, що можу одну ніч пропустити.   Андрій телефонує ще до відправлення - хвилюється як завжди. Така в нього натура:) Шлях до Калушу проходить крізь гарні місцини, чистенькі села з милими хатками. Місцевість не рівна - піднімаємось вгору, потім до низу, повертаємо... Особливо гарні види з горбиками лісу і смереками у димці фотографує четвірка чорненьких хлопців - вони десь з ближнього сходу. Розумію чому моя близька подруга хотіла б тут жити... Ця краса виховує в людині найкращі якості.   Радість зустрічі не зменшив навіть дощик. Андрій вже не такий молодий ззовні, як і я - сивіємо потроху:) Але коли він "подорослішає" не знаю:) Та й чи треба це...?:) Знову розмови, враження, новини! Коли ми з ним разом - час летить мов комета:) Язик а ні в нього, а ні в мене не зупиняється майже:) Тільки й встигаємо вхопити повітря - і знову розмови, думки, сподівання...!    

  Калуш невеличке і гарне містечко. У 1549р польський король Сигізмунд Август уповноважив Пелзького воєводу, коронного гетьмана і Галицького старосту Миколу Сенявського заснувати місто Калуш з юрисдикцією на самоврядування. У 1549р. на основі Магдебурзького права в Калуші створено магістрат. У 1772р. Калущина, як і уся Галичина, відійшла до Австрійської імперії. Її фахівці відразу почали вивчати природні багатства краю. Розпочався розвиток промисловості. Освоювались торфовиська, відкривались чисельні ґуральні, вапняні, гіпсові, цинкові гути. А у с. Завій тартак на три пилорами потужністю 40 кінських сил, що працював на паровому двигуні, експортував виготовлені лати, бруси і дошки до Прусії і Росії. В Калущину почали приїжджати ремісники із Польщі, Чехії і Прусїї. У середині ХVІІI ст. тут видобували до 170 т солі, а також поташ і селітру. Також промисловому розвитку краю посприяла і прокладена залізниця Львів-Чернівці, що пролягла через Голинь, Калуш, Вістову і Бондарів. Здійснюючи студентську мандрівку у 1884р., на Калущині побував Іван Франко. 

  Сучасний Калуш - це великий промисловий і культурний центр Західної України. Тут виробляються третина всієї промислової продукції області і близько 1% продукції України. Ряд унікальних видів продукції (калійні мінеральні добрива, магній металевий, поліетилен, тафтингові покриття та інші) виробляється в Україні тільки у місті Калуші.

  Стоїть Калуш на невеличкому пагорбі. Зараз прогулюючись містом можна милуватись куполами новозбудованого храму Усіх Святих Української Православної Церкви Київського патріархату; відреставрованим римо-католицьким костьолом Святого Валентина; справжньою окрасою міста є греко-католицька церква святого Михайла. Віруючі всіх конфесій мають змогу задовольнити свої духовні потреби.

  В місті є чудовий парк, і що вражає - льодовий каток (четвертий за розмірами в Україні)!!! Хто вирішив його тут побудувати і чому - загадка...! Він себе не окупає нажаль. Крига часто тане - бо вимикають електрику за несплату. А так, це чудово - приїхати до Калушу позагоряти, покупатись у річці Лімниці і покататись на ковзанах! Таку екзотику на заході України годі й шукати!

  Гарна й вишукана стара частина міста. Тут ми обрали собі кафе з прохолодними коктейлями і смачними тістечками:) Після другої чашки чаю момент щастя накрив наче хвилею - життя прекрасне! Світить сонце, дме теплий вітерець - майже літо:)

  Родина Андрія зустріла мене гостинно і тепло. Наче ми давні друзі. Гостей вони приймати вміють і люблять. З ними просто і затишно. Звичайно хотілося залишитись на ніч, але поки їхав в Калуш, зателефонувала тітка Руслана - запрошує в Дубно. Тож на завтра щільний графік:) Коли ще буде нагода поїхати у це старовинне містечко?...   Повечеряли пельменями - якраз вчора ввечері я їх дуже хотів. Мрії здійснюються! Думки матеріалізуються! Мама Андрія смачно і вишукано готує -я ловив себе на тому, що не можу зупинитись, хоча вже наївся!:)   Знову в дорогу! Таксі швидко домчало до вокзалу. Такі б ціни у Київ!:) Напрямок - до Стрия. Потім іншою маршруткою - до Львова. Проїжджали Моршин. Курортне місто - все в ньому запрошує на відпочинок. Мені навіть захотілося в ньому зупинитися...:)   Вечірній Львів зустрів вогнями і веселою молоддю. В центрі міста все тільки починається - парочки і шумні компанії відверто радуються життю і гарному вечору. У Львові сумно не може бути! Я вже закоханий у це місто:) Беру таксі, і до готелю спатки - завтра знову в дорогу!       Питаю в адміністратора готелю книгу відгуків. Дає, посміхається і питає - "Щось хороше будете писати?". "Так - кажу - хороше?" Вже перша година ночі, а я сиджу і пишу в книгу віршика, що народився в мене під впливом атмосфери готелю, де я оселився. Чемний, уважний персонал, все зручно і доречно! Дякую вам:       У "Валентині" затишок і спокій   Всіх наче друзів зустрічають тут.   Нехай у клопотах спливають роки   І подорожні звідусіль до тебе йдуть!       Північна зірка у обіймах Львова   Всіх вабить своїм світлом і теплом.   Хто був - той хоче повернутись знову,   І відпочити серцем під її крилом.       Всіх смачно нагодують і зігріють   У "Валентині" кожному увага й добре слово.   Тут гарний настрій в душі людям сіють,   І чутно в вистибюлі різні мови.       На запит будь-кого тут швидко відгукнуться -   У віртуальнім світі є сторінка в "Валентини".   Знайомі й друзі у готелі знов зберуться,   Щоб розділити в колі щастя відпочинку!