От і зараз так. Все знову і знову. Школа, курси, курси, школа. І так кожен день. Я розумію, що так треба. Ще трошки і все. Фінішна пряма. Але ж якби ви знали паниці як трудно жити.... Але я зможу! Зможу! На радість своїм ворогам. Чи є вони в мене. Я людина добра, але маю за собою гріхи. Ніколи не говорю в лице людині те, що я про неї думаю. Але поза очі теж не обговорюю. Так, можливо це не зовсім так, як би хотілось. Я вважаю, що людина повинна завжди залишатись людиною. І я не вірю...
Читати далі...