<![CDATA[Silv@ - BLOG.I.UA]]> http://blog.i.ua/user/786888/ //i.i.ua/avatar/8/8/786888_256855630.jpg <![CDATA[Silv@ - BLOG.I.UA]]> http://blog.i.ua/user/786888/ <![CDATA[з надією]]> http://blog.i.ua/community/1878/1979911/ http://blog.i.ua/community/1878/1979911/ Переглядаючи в блокнотику вірші,
Щоб трохи більше світла стало може
Від цих рядків у кожного в душі...

Так хочу знов повірити в майбутнє,
В минуле більше вороття нема.
Щоночі сняться колосочки житні,
Яких не знищила ця в'їдлива війна...

Зігнула болісно та не діжде зломити,
В промінні сонячнім відродяться вони.
Так хочеться й надію відродити
Та по дитячому повірити у сни...

Залежності примара править світом,
Нехай не кращі зараз в нас часи.
Що надихає до життя-це наші діти
Та їх дзвінкі і ніжні голоси.

Так хочу щиро написати про хороше,
Даруючи усмішку на вустах...
Дай сили нам щоб вистояти, Боже,
Та віри в перемогу у очах!
Комментировать
]]> Mon, 01 Jan 2018 22:14:00 +0200 <![CDATA[Батьківщина]]> http://blog.i.ua/user/786888/2056860/ http://blog.i.ua/user/786888/2056860/ І повір'ями повна,
Мов в обіймах у мами,
Зігрівається мова.

Заколихані піснею
Всі гаї та діброви,
Пахне квітами вишні
Рідне слово чудове.

Золотавим колоссям
Та блакитною річкою...
Я вплету у волосся
Дві поєднані стрічки.

Берегтиму у думці
Завжди слово "родина",
На маленькій долонці
Її символ - калина.

Сильно, вірно, єдино,
Ніжним серцем дитини,
Я люблю Україну,
Це - моя Батьківщина!

(моїй донечці...)
Комментировать
]]> Mon, 01 Jan 2018 21:45:00 +0200 <![CDATA[Не стреляй! (российским военным)]]> http://blog.i.ua/community/1878/1631908/ http://blog.i.ua/community/1878/1631908/ Нам по крови, пролив ее...
Выбор сделан! Для нас главнее-
Жизнь! на своей земле! Не твое!

Не стреляй! И не злись- опасно!
Брат на брата с ножом не идет...
Мир нарушил в душе? Напрасно,
Превратишься в войны народ!

Не стреляй в сердце холодом-больно!
Ведь погибнешь в борьбе немой,
Грузов 200 уже довольно
Без могилы... И крест не твой!

Ты к соседу идешь с войною
Забираешь еду и кров...
Может хватит с тебя, довольно?
Ведь своих не вернешь оков.

Не стреляй! Обретешь проклятье
Ты на род свой, свою страну...
Ты не брат, ты давно- предатель!
Что преследует цель одну
Комментировать
]]> Tue, 03 Feb 2015 00:36:00 +0200 <![CDATA[...............]]> http://blog.i.ua/community/1878/1629532/ http://blog.i.ua/community/1878/1629532/ Що не століття то... війна!
Втрачаєм знов за сином сина,
А враження - кінця нема...((

Прокинувсь біс, харкає лихом
Та сіє паніку і страх,
Крадеться так зловісно, тихо
І тільки ненавість в очах.

Історію перевернути,
Коріння нанівець звести...
Це божевілля не збагнути,
Лиш брати "вила" та іти!

Змітаючи шляхом кривавим
Все, що так жити не дає
Бо на життя! ми маєм право
Єдине лиш! Твоє й моє...

Лиш на життя - не виживання!
Терпіти? сили вже катма.
Колишні марні сподівання -
В жадоби совісті... нема!
Комментировать
]]> Wed, 28 Jan 2015 18:15:00 +0200 <![CDATA[Я - Мариуполь! (Откровенное пожелание путину)]]> http://blog.i.ua/community/1878/1627910/ http://blog.i.ua/community/1878/1627910/ Когда уже оставишь етот мир???
Твоя душа-жестокая и злая...
В аду гореть ей, дьявол ей кумир!

Когда ж насытишься ты алчностью и злобой?
Твои глаза переполняет ложь...
С тобою рядом столько крови... хобби?
Идя по трупам, ты все врешь и врешь...

Будь проклят, тварь, и нет тебе прощенья!
Что предал жизнь! не только - род людской!
Пускай тебя преследуют виденья всех тех,
Что полегли в войне немой...

И если в мире есть еще Хранитель,
Простить тебе не сможет даже он...
Ведь ты есть- зло! В аду твоя обитель!
Вот и катись туда как страшный сон!

Не ненависть во мне, лишь боль и горечь...
Пролито столько слез, война-беда!
Пускай когда нибудь осудят ету сволочь
За стенами Гаагского суда!.........
Комментировать
]]> Sat, 24 Jan 2015 23:28:00 +0200 <![CDATA[Позови меня с нежностью...]]> http://blog.i.ua/community/1878/1623044/ http://blog.i.ua/community/1878/1623044/

Позови меня с нежностью

Что всегда постоянна,
 Нету чувства беспечности
 В мире полном изъянов.
Поддержи в расставаниях
 Словом добрым и верным,
 В моих майских свиданиях
 Ты всегда будешь первым.
Между домом и берегом,
 Между сердцем и сердцем
 Расстоянья не меряны
 И желанье согреться!
 Успокой меня ласкою,
 Отыщи среди будней.
 Я хочу быть счастливою,
 Счастливейшей из судеб!
Позови меня с нежностью...

Комментировать
]]> Thu, 15 Jan 2015 13:20:00 +0200 <![CDATA[Захисникам! Тримайтеся, ми з Вами...]]> http://blog.i.ua/community/1878/1420156/ http://blog.i.ua/community/1878/1420156/ Комусь ти Татко, Син і Чоловік,
На вірність Батьківщині присягав ти,
Тримайся за життя, який твій вік!

Живи, Солдатику! Живи- розхмарне небо,
Голубка вістку миру принесе,
І ти всміхнешся не в останнє- треба,
Потрібно жити ще... понад усе!

Живи Солдате ворогу на втому,
Живи заради матері, рідні,
Ти перемогу обіцяв народу свому,
Тож мусиш жити, не здавайся, ні!
Комментировать
]]> Mon, 19 May 2014 18:34:00 +0300 <![CDATA[Посміхніться-вистоїмо!)]]> http://blog.i.ua/user/786888/1419386/ http://blog.i.ua/user/786888/1419386/ Чому він не сокіл, чому не літає?...
А так би міг просто собі захотіти-
Розправив крильцята і нумо летіти!

Давай своїх підданих Вовка просити
Чи мо вони можуть йому підсобити?
Та жоден йому відповісти не знав
Бо їм Бог ні крилець ні думки не дав.

Подумав Володя піду до хохла,
У них не вродився, а вже голова,
То може розкажуть ото, де беруть
Пір'іни для крил і у чому їх суть?

Приходить до хати, там дітки маленькі
Горнуться так гарно до рідної неньки,
У кожного є вишиванка яскрава,
Чомусь Вові так захотілося... сала!

Чомусь так натхненно запахнув чосник,
І борщ з пампушками... Боятися звик
Усього з дитинства, авжеж не зуміють
Його зрозуміти... державні повії...

Присів Володимир, як той Мономах,
Навпочіпки... Й нумо бороти свій страх...
Пита у найменшої в домі дитини:
Звідкиль в тебе крильця взялися на спині?

Чи можу і я їх собі відростити
Щоб в небі літати, не просто... ходити?
Регоче маленький, ну й дядько питає:
"Гівно тільки плива, воно - не літає!")))

Слава Україні!

п/с нічого лихого не маю проти російського люду. Прийде час і вони зуміють окрилити себе у свого "Януковича" ;-)
Комментировать
]]> Sun, 18 May 2014 01:11:00 +0300 <![CDATA[С наступающим... Синим Конем!)]]> http://blog.i.ua/community/1878/1324134/ http://blog.i.ua/community/1878/1324134/

Кто-то приходит, кто-то уйдет-

Жизнь на майдане по полной живет!
Кто-то копейки считает в слезах,
 Кто-то припрятал за угол свой страх,
 Взял за последнее в поезд билет
 Чтобы простыл Януковича след...
 Людям, которые "дом" стерегут,
 Пусть им здоровья и силы дадут!
 Мамам, которые деток ведут,
 Пусть на душе лишь покой и уют!
 Кто-то кричит "майданутые вы!"
 Тот, кто за стольник продал пол страны...
 Боже, напомни лишь всем "василькам"
 Пусть берегут и они своих мам,
 Чтобы не стыдно им было смотреть -
 Пенсии вряд ли повысятся впредь...
 Боже, когда же наш главный уйдет
 Чтобы как праздник прошел Новый год!
 Чтоб нам волшебным и синим конем
 Даль покорять не под ним а на нем ;-)
 Как же достали все ети козлы,
 Их гнусные рожи, преступны и злы,
 Взять бы уже и сменить разговор
 На пулемет, огнемет и топор,
 И две недели без выходных
 Чистить и драять страну от иных...
Ух...как давно не писала... давно,
 Только майдан словно триллер-кино -
 Кто-то посмотрит и снова бухать
 Кто-то... Безвыходность- надо писать ;-))
Комментировать
]]> Sun, 15 Dec 2013 23:18:00 +0200 <![CDATA[З Днем народження, Донечко!]]> http://blog.i.ua/community/1878/1258712/ http://blog.i.ua/community/1878/1258712/

 Ось і рік промайнув наче мить,
І по хаті вже тупають ніжки)
 Вона ними не ходить-летить!
 Ще маленькі такі вони, ніжні...
Так радіє малий стрибунець
 Та шухляди усі вивертає)
 Всі втручання мої нанівець,
 Чи вціліє що-небудь не знаю...
І таке ще маленьке й смішне
 Її миле усміхнене личко
 Як обійме й тихенько засне...
 Моя ніжна хитрунка-лисичка)
Зголосились вже перші слова,
 Упізнаю в них маму і тата...
 Дідьо-баба - усім голова!
 З нетерпінням чекаємо свята.
Ти так виросла, янголе мій!
 Пустотлива, не диво, дитина)
 Надивлюся на тебе... одній
 Не годиться рости... Треба сина;-)))

* * *
 Наша Квіточка, наше Сонечко,
 Наша радість - маленька Донечка...
 З Днем народження Тато й Мама!
 З першим рочком життя, Богдана!

Комментировать
]]> Sun, 04 Aug 2013 22:56:00 +0300 <![CDATA[Моим стихам...]]> http://blog.i.ua/community/1878/1173390/ http://blog.i.ua/community/1878/1173390/ Кружась, ложатся на бумагу строчки,
Освобождая рифмы из оков
И так любимы мною многоточья.

Стихи... Стихи-вы пленники мои!
В добро, рождаясь, верить побуждали.
С надменностью вы иногда себя вели,
Но тем не менее открыто согревали.

Надеждою томимы, верой в сны,
Всегда пророчески хорошего касались-
Посланники загадочной весны!
Попеременно кем-то наряжались...

Вот птицей улетают в небеса
Наивной сказкою обратно возвращаясь...
Я закрывала мысленно глаза-
Я в ней жила, я словно растворялась.

Вот грустью заливает дождь окно,
Тоскливой музыкой по дружеским улыбкам.
Бывало... но концовка все равно
Надеждой согревала вечер зыбкий...

Стихи... Стихи! Как много етих рифм-
Всего хотелось и всегда сбывалось,
По жизни задавая разный ритм...
Но главное-жило, не забывалось!

Не сердцем, ни частичкою души-
Стихи как будто сами выходили...
Обиды не тая, живи! дыши! пиши...
И все случится, чтоб не говорили.
Комментировать
]]> Tue, 26 Feb 2013 23:15:00 +0200 <![CDATA[Всегда...]]> http://blog.i.ua/user/786888/1173401/ http://blog.i.ua/user/786888/1173401/ Мы в етой сумели родиться
И вместе! Судьба ведь капризна,
Но то что должно-повторится.

Узнай меня в листике нежном,
Весеннем... что душу согреет.
Он утром проклюнется снежным,
Навстречу тебе... он сумеет!

А может я просто как лучик
Коснусь невзначай тебя светом...
Возможно стотысячный случай,
Но будет моим лишь приветом!

Узнай меня... радужной птицей,
Что ввысь позовет своим пеньем...
Я с небом сумею проститься,
Души разделив вдохновенье.

Узнай меня в скромной девчонке,
Что просто напишет две строчки
"Люблю тебя..." - счастье негромко!-
В простой смс с многоточьем.

Так сложно бывает порою
Заметить судьбу среди стужи...
Узнай меня - я лишь с тобою
Смогу быть живою и нужной!
Комментировать
]]> Tue, 26 Feb 2013 23:06:00 +0200 <![CDATA[Спогад)]]> http://blog.i.ua/community/1878/1149322/ http://blog.i.ua/community/1878/1149322/

З щирими усмішками

Тупотіли ніжками

Літніми дібровами

З росами медовими,

Травами духмяними

Ранками рум'яними...


Затишками житніми

З стежками привітними...

Стрункими берізками,

Голосами різними...

Ніжними, далекими

Білими лелеками...

Соснами ледачими,

Ягодами смачними,

Польовими квітами

Зустрічало літо!

            * * *

Все дитинство у минуле

За хвилину промайнуло...

Комментировать
]]> Sun, 13 Jan 2013 22:35:00 +0200 <![CDATA[Богданці...]]> http://blog.i.ua/community/1878/1135568/ http://blog.i.ua/community/1878/1135568/  


Моя квіточка, моє сонечко,

Моя ніжність - маленька донечка!

Моя радісна, моя мрія,

Моє чудо, моя надія!

Мій горобчик, моя маленька,

Ти любов моя, ти серденько!

Я люблю тебе! Слів багато...

Ты жадана є, схожа з татом...

Твоя посмішка, мій ти котику,

Найдорожча є за все золото!...

Підростай лишень, втіха мамина,

Радість татова, Богом дана є...


 
Заметка со звуковым сопровождением02:41
Комментировать
]]> Mon, 17 Dec 2012 16:57:00 +0200 <![CDATA[А я люблю тебе...]]> http://blog.i.ua/community/1878/1134664/ http://blog.i.ua/community/1878/1134664/


А я люблю тебе...всмiхнись та пригадай

Мої слова, що так багато значать... 

Ти так тепер далеко... i нехай, 

Я дочекаюсь, як завжди, побачиш! ;-)


А я люблю тебе i знову лиш у снi

Зриваюсь подихом через безмежну вiдстань,

Я вiдшукаю непомiтно пристань,

Де серце даруватимеш менi...


А я люблю тебе i впiзнаю

В очах доньки, тендiтних загадкових,

Ти втiлив мрiю бажану мою-

Щораз закохуватись в погляд твiй ранковий.


А я люблю тебе завжди... i так давно

Вiдверто щиро душу вiдкриваю,

Смакую митi як хмiльне вино,

Бо знаю, що взаємно, пам'ятаю!


Комментировать
]]> Fri, 14 Dec 2012 19:23:00 +0200 <![CDATA[***]]> http://blog.i.ua/community/1878/1098213/ http://blog.i.ua/community/1878/1098213/

Среди будней потерялась нежность...

Как несчастный маленький щенок,

Брошенный хозяином небрежно,

Первый в жизни получив урок...


Он страдал по быта подворотням

И скучал безумно по любви,

Все не понимал, ну от чего так,

Если бросят... Просто - завели?


В суете он прятался от грусти,

По протертым мыслями углам,

И надеялся что пониманья кустик

Снова прорастет хотя бы там...


Он скулил от холода... и роли,-

Видел лишь сочувствие в глазах,-

Другом быть... ведь нет сильнее боли

Чем испытывать в себе потери страх...


Среди будней потерялась нежность...

Просто осень... знаешь, не грусти!

И однажды дивным утром снежным

Повстречаешь друга на пути.

Комментировать
]]> Sun, 14 Oct 2012 10:39:00 +0300 <![CDATA[З Днем Народження, донечко)...]]> http://blog.i.ua/community/1878/938809/ http://blog.i.ua/community/1878/938809/



Ти від серця третинка,

Ніжна, мов кошеня... 

І в годинах хвилинка

Нам приємна щодня.

heart

Мій тихенький дзвіночок, 

Ще маленький, та є, 

Мамі свій голосочок

Як уміє дає...

heart

Ти - бажання літати,

Ти натхнення - іти!

Все найкраще віддати...

Лиш в любові рости.

heart

Ти маленький дарунок,

Світла наша зоря,

Татка ніжний цілунок...

Скоро вже немовля.

heart

Ти близька та жадана,

Посміхнися ві сні -  

Подих вітру весняний

Хай колише пісні!


Сильва Яна на сервере Стихи.ру

Комментировать
]]> Tue, 14 Aug 2012 18:50:00 +0300 <![CDATA[Сон]]> http://blog.i.ua/user/786888/992328/ http://blog.i.ua/user/786888/992328/

                 Мне снился сон, как белый самолет
                 Чертит стрелу в лазурно синем небе...
                 Как здорово поймать лучей восход
                 Струящихся... Вот бы еще раз мне бы

                 Увидеть стройный ряд из облаков
                 Барашками, что шествуют над нами!
                 Мне снился мир без граней и оков,
                 Бездонный мир - он был объятый снами...

                 Там высь парила в утреннем огне,
                 Сверкали крылья встречной белой птицы...
                 Воспоминание улыбнулось мне:
                 Тот сон - мечта! Она сумела сбыться.

                 Навстречу ей, туда, где ты позвал,
                 Умчались с ветром вера и надежда.
                 Весь мир вокруг стал нереально мал -
                 Значение обрели любовь и нежность.

                Смотрю на небо - вдруг сверкнет крылом,
                Оповещая как близко мгновенье,
                Такой желанный гость - Любимый в нем,
                А с ним объятья, смех, прикосновения...


 
Заметка со звуковым сопровождением04:56
Комментировать
]]> Mon, 21 May 2012 11:37:00 +0300 <![CDATA[Ще так багато ненаписаних віршів...]]> http://blog.i.ua/community/1878/938757/ http://blog.i.ua/community/1878/938757/

                Ще так багато світлих віщих снів,
                     І радості від сповнення надій,
                          А ніжності... ще так багато днів,
                               Та здійснення таких бажаних мрій.

                Ще так багато посмішок на двох
                     Ділити нам завжди в передчутті
                          Того, чим дарувати може Бог
                               У нашому майбутньому житті.

                Ще так багато кроків до мети,
                     Проте натхнення у тобі живе,
                          Воно дає наснаги далі йти...
                               Таке маленьке ще, та вже – ТВОЄ.

                Ще так багато доторків – цілуй!
                     Того, що так терпляче й довго ждав.
                          Ні слів, не ніжності сьогодні не жалкуй,
                               Щоб завтра не сказати: не додав...

                Ще так багато в значенні "люблю" –
                     І переповнення емоцій на душі –
                          За НАС завжди вклонюсь, прошу, молю...
                               Ще так багато ненаписаних віршів.

Сильва Яна на сервере Стихи.ру
Комментировать
]]> Mon, 12 Mar 2012 15:13:00 +0200 <![CDATA[Фото-мгновение...]]> http://blog.i.ua/user/786888/921432/ http://blog.i.ua/user/786888/921432/

Как будто снится ели белым днем: Пушистый снег - февральская невеста - Как свадебный наряд... Укрыта сном, Среди других зимой на первом месте.

Она уже не юная совсем, Спокойная, величественна в зрелом Сверкает… Несравнимо нем Весь мир вокруг, окрашен снежно-белым. Так сказочно слегка обнажена, Зеленым светом привлекает взгляды Наивностью… Она тому жена, Кому и сон ее хранить - в награду. В зимы касаньях встретила рассвет, Ветвей склоненных так легки объятия… Запечатлев на много-много лет, Ее на фото буду вспоминать я.

Сильва Яна на сервере Стихи.ру

Комментировать
]]> Sun, 19 Feb 2012 23:09:00 +0200