Кудайберген

  • 01.01.20, 21:50

Недавно открыл для себя казахстанского певца - Димаша Кудайбергена  Невероятный голос!   Диапазон голоса Димаша — шесть октав. Для сравнения, диапазон голоса профессионального оперного певца — две октавы.













Щедрик

  • 31.12.19, 21:15
У виконанні бійців національної гвардії.




З Новим роком, друзі. bokali


Послухайте і цей кліп до кінця  podmig


Новорічний екстрім



,

Жили-були три богатиря
Згадали, що скоро Новий рік
Випили пива  аж до  яя
Захотілося щось відлить

Коли воля зовсім на межі, 
Коли нерви на грані вже 
Досягнули   бажаної мети, 
Добігши до таблички Ч і Ж.

Оревуар  почулось зліва 
А справа хтось сказав Адьос  
А хтось сказав ідить ви  на фіг
І   всіх  ефектніше  пішов

Бо коли дверці він тут смикав -
Почув,  що  занято  усе
Від здивування гучно гикнув
І десь в кущи конем попер.

І я там був, горілку пив
І  на  землі  валявся
Від сміху, бо то, мабуть, був
Дід  Мороз, що вс...ся 




draznilka

ё-маё

  • 29.12.19, 23:45


Ти пішла раптово вранці - 
Зібралася в єдину мить. 
На подушці лишився 
Якийсь зелений твій парик. 

Ти залишила всі зуби, 
І не  узяла на  цей раз 
Контактні каламутні лінзи 
І штучне око, кривий ніс

Накладні шалені  вії 
Не узяла ти з собою, 
Вуха, брови, довгі нігті, 
Апарат  свій слуховий,
 
Дві  пластмасові  руки
Два протези замість ніг
ДвОє  грУдей надувних
І  свої вставні  мізки. 

Сиджу і думаю. О! - Ось!  chih
До мене раптом щось  дійшло: 
Раз все це тут   залишилось, 
То  що  ж  воно  кудись  пішло?


draznilka

З ким жити легко

  • 29.12.19, 12:20



Кожна дівчина викликає бажання... 
Яке - то  залежить від стану "об'єкту": 

Слабка - лише бажання жаліти, 
Яскраве стерво - лише  переспати, 
Ніжна квіточка - безмежно любити, 
Сварлива  та склочна - бажання убити... 

Тому необхідно  тією дорожити,
Що викликає бажання ЖИТИ.




Марія ЛЮДКЕВИЧ:

Жінки щасливі і нещасні,
Жінки жагучі, як вогонь,
Святі, гріховні і прекрасні,
З пестливим доторком долонь,
Із відчайдушною жагою,
З глибоким світлом таїни,
З бажанням зранити й загоїти
І не позбутися вини,
Що все не так, не так, як хочеться.
Все менше лицарства й добра,
І серцю вільно не пророчиться,
Коли іде нечесна гра.
Жінки жасминні й полинові,
Розкішні, наче літній грім,
В сльозах, в стражданнях і в любові –
Що вас тримає в світі цім?
Жінки у парі і без пари,
Приручені і перелітні,
Оті, самотністю покарані,
Оті, що в дзеркалах розквітлі.
Стаєте хижі, мов орлиці,
Щоб зберегти від горя дім,
І прокидаєтесь, як сниться
Дитячий плач у світі цім.



Мрійник

  • 28.12.19, 18:30


Йде  дівчина поряд - вах!
І ноги прямо аж від вух, 
А у моєї щось не так...
А хочеться,щоби п'янили дух

А ось блондинка з гарним бюстом 
Аж рота в захваті відкрив
А у дружини  - як дві дулі
Об'ємом  Бог не наділив.

В цієї мов би  персик  попа,
А у дружини меньша втричі...
Так  повернувсь він з роботи  
Щоби дружині глянути у очі

Дзвонить. Вона відкрила двері.
Радіє долі. В обійми лагідно бере -
Кохана, можеш не довіряти  мЕні
Але  весь час  я думав про тебЕ!

Камінь

  • 25.12.19, 19:00





Шпурнули річці в душу камінь. Шпурнули просто так, і не  зі  зла. Нічого зовсім не чекали, але  навколо   образа тихая кругами  геть пішла. Минуло майже все відразу, і в тиші вечора  круги тремтячі згасли.  Зовсім... А камінь...
Камінь вже  на дні...
,


Угадайте, кто это






8%, 1 голос

8%, 1 голос

17%, 2 голоси

8%, 1 голос

25%, 3 голоси

33%, 4 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Ніжність

  • 22.12.19, 20:00




Мені  в віршах бракує   ласки знову

А я так хочу, щоби виходила все ніжно

Як неминуча дивовижність…

Тебе цілую поспіхом, затамувавши подих

 

О  муза,  нетямущая моя!

Ти, відвертаючись, ховаєш сльози.

А я сумую від  такої  прози,

Обличчя не ховаю,  серця не таЮ. 

 

О  серденько, я до щоки твоїй прилип.

Як  ангели,  чи як маленькі  діти,

Ми разом будемо завжди на цьому світі…

Ти схлипуєш, а яримую «схлипи».

Сексуальне під столом

  • 16.12.19, 20:20




Заходжу я в  медичний кабінет.
Все чисто і пристойно наче
Дівчина ( як троянд букет)
Киває на стілець - сідай, юначе.

З глузду з'їдеш від цього життя 
Що ні крок, то жде сюрприз:
Моя врачиха, як мале дитя
Кидає олівця зі столу вниз

І я, як справжній джентльмен,
Щоб догодити панночці вродливій
Під стіл  за ним нирнув сміренно,
А там мене чекало диво

Упершись мордою в оголені коліна
Подумав: От же свистопляска, 
Йшов полікувітисть від ангіни
А тут попав  неначе в казку

Такі примарилися відчуття,
Не знаю навіть що робити
Чи дременути в забуття, 
Чи до колінок цих прильнути

Від несподіванки гикнУв, і знову сів
Замружив  запітнілі  очи
Почувся скрізь веселий сміх,
Неначе  коні там регочуть

Таке  скажу вам, любі друзі,
Тримайтесь міцно на стільці -
Від  витівок таких невдовзі
Стидливо буде навіть вранці.