Дійсно я ще встиг попасти на сюрпрайз - в одного знайомого по роботі сьогодні день народження - і таке буває.... Хоча, взагалі то, він людина серйозна.

1 квітня почалось без сміху, на роботу ледве встиг, та ще й сьогодні всі , а я зв"язок пропав. Тільки-що налагодили, та до тієї пори вже всі хто хотів вдоволь насміявся, я ж нанервувався.Але однаково все позаду, може й я в якийсь прикол попаду.

Хотел поместить рассказик один - не получается. Пишет, что текст длинный, хотя предидущие как-то поместились? Делю на части - тоже самое. А когда уже и помещается, то в столбик растянутый текст-то, какой-то гибридный. А чтоб поставить на всю ширину, так знака такого нет? Замкнутый круг какой-то получается. Не делить же по одному двум предложениям?

Облом. Зима повернулась. Не одна. Зі снігом, і навіть легесеньким морозцем. Весна! Ау- у - ! Де ти? Хоча я люблю зиму, але всякому овочу свій час...

Коли маю час перекидаю свій потертий щоденник із юності. Ось знайшов декілька любимих віршів. Один із них перед вами. Автора правда не знаю. Може кому відомий - підкажіть. То як же,То як же це сталось?Боляче згадувать,Навіщо це згадувать.То як же це сталось?Ми - і не разом?Взяти відкинутиБіль і образу.З усіх недомовок,Лиш правду прийнявши.Вже осінь на дворі,А осінню завшеТемнішають лінії,Далі ясніють.Не вмію, не смію,Тобі заперечить, тобі не повірить.У небо...

Читати далі...

Не давно почув історію із студентських спогадів одного вірменського письменика Вагана Самсоновича, здається, фамілії не знаю ( якщо хто в курсі підкажіть). Це було ще за часів Радянського Союзу. Так от: Він із своїми друзями студентами організували вечірку. Зійшлися всі. Не було тільки Сергія. Та ось стукіт в двері. Студенти відкривають - Сергій. Але який - весь обідраний і в синяках. Що трапилось запитують його? "Та розумієте, - почав розповідати Сергій. - Я...

Читати далі...

"Не рассуждай, не хлопочи!... Безумство ищет, глупость судит; Дневные раны сном лечи, А завтра быть чему, то будет. Живя, умей все пережить: Печаль и радость, и тревогу. Чего жалеть? О чем тужить? День пережит - и слава Богу!"

"Суть этого мира - печаль и заботы, а лучшая часть жизни без омрачений не возможна".

"Будьте самоуками, не ждіть, поки вас навчить життя".

...Вона жалібно пищала, тріпотіла безпомічно крильцями, однак усі її зусилля були марними. Маленька пташечка не могла сама собі зарадити. Ще не минув тиждень, як вона вилупилася з яйця. На неї ще можна було казати не „вона”, а „воно”. Так, воно - жовтодзьобе пташеня. І ось це юне&nbsp...

Читати далі...