Не з власної волі, а за збігом обставин опинився на днях на одній зупинці з трійкою пенсіонерів.

І поки ваш покірний слуга тупив в екран смартфона, пенсіонери говорили про життя. Звично кляли Порошенко і Яценюка, вигороджували комуністів (насправді комуністи думають про народ, а коли вони голосували не за ті закони/не голосували за ті, то їх змушували). Поступово добрались і до голодомору. Бабця заявила, що ніякого голодомору не було, а тільки неврожай, і взагалі із сімох дітей в її сім’ї всі вижили (пенсіонерам на вигляд було років 70-75, отже, вони безсумнівно все бачили на власні очі і в свідомому віці).

А от один з дідків штовхнув теорію, яка претендує на справжній прорив в історичній науці.

Отже, неврожаю все-таки не було. Але в цей час заповнені до країв американські танкери скидали зерно(!) у Тихий океан(!!), чим змусили(!!!) Радянський Союз продати все наше зерно американцям і грузинам(!!!!).

Я не зрозумів, до чого тут грузини, мабуть, це наслідки свинособачої пропаганди останніх років. А в іншому все складається ідеально – як завжди, у всьому винні прокляті піндоси. Подумую, чи не продати таку геніальну ідею для сюжету якомусь LieNews.

Я розумію, в тебе купа справ, щодня все важливіших, і усе більша. І що я таке, щоб заважати тобі їх робити?.. Ти така самостійна і, звісно, сама впораєшся з облаштуванням свого життя, навіть устигнеш усе на своїх двох (ой, уже трьох) роботах. Дарма, що вони з’їдять усю твою молодість. Дарма, що я міг би одним махом звільнити тебе від них усіх, нормально забезпечити і дати можливість займатись тим, що подобається насправді. В цьому замкненому колі ти настільки зайнята, що я навіть не матиму можливості усе пояснити.

Я й не рватимусь до цього щосили, зрештою, хто має очі, той побачить, хіба що перед очима цими не мигтять постійно дебіли, яких треба якісно ублажати в рамках однієї з трьох робіт.

Твоя унікальна, незалежна і сильна особистість не потребує жодних правок, це було б грубим втручанням у твоє життя. Я в цьому повністю з тобою згоден і підтримую. З часом ти навіть знайдеш собі під стать свого ідеального принца, такого собі бед боя з неслухняною зачіскою, брутального і ніжного одночасно, який повністю тебе розумітиме, не те що якийсь зануда.

Правда, твої три роботи нікуди від тебе не подінуться, бо зірковий хлопчик потягне від сили півтори тисячі гривень на сраному заводі, які все одно пропиватиме. Ти гідно боротимешся з цим усією потужністю своєї неповторної і сильної особистості, але усьому є межа. Переступивши її, ти здасися, і одного чудового ранку ви удвох відкинете копита в алкогольному угарі чадного газу в замизганій однокімнатній квартирці, взятій у кредит.

Я розумію й визнаю твій глибокий розум, а особливо право самостійно приймати рішення. Кожна людина має право на повну свободу вибору, і не мені порушувати це.

Тож мовчи й далі.

Мовчи.

Цей пост мав би з’явитись вчора, але то таке.

Саме вчора відзначалась перша річниця бл*дського цирку, іменованого за якимось непорозумінням референдумами ДНР-ЛНР.

Зараз, рік потому, аборигени, що досі не звалили з процвітаючої Свиноросії, з гордістю розказують, що голосували за свою нізавісімосць, і купа невинних жертв, руйнування і весь треш громадянської війни того варті. Але ми добре пам’ятаємо, навіщо була ця вся клоунада, бидланів, які бігали із власівським ганчір’ям і орали Путєнввєдівайска. Бо хотіли тоді по кримському сценарію відхопити обіцяних великих пенсій, заради чого запросто зрадили країну, в якій жили. Хоча ще тоді варто було б задуматись, що поява хуєжлівих чоловічків з автоматами не обіцяє нічого хорошого, а поняття «Бомбас незавісім» і «Хунта, дай грошей» дещо взаємовиключні.

Мразійська Педерація, відома на весь світ своїми дітками-дебілами, такими як Абхазія, Придністров’я і Кримнаш, видриснула зі своєї зловонної клоаки дві найбільш виблядські псевдодержави – долбанецькі «народні» «республіки».

Втім, повторюсь, варто віддати належне і нашим дебілам, які за халявку зробили правильну картинку на кукарендумі. Війна – страшна річ, мені щиро шкода дітей, військових і просто нейтральних людей, що загинули в цій м’ясорубці. Але вічнообіссане кацапське біосміття, яке закликало до нас Росію, заслуговує на це все сповна. Пухнути з голоду, битись за гуманітарні подачки, бути розірваним мінами чи просиджувати рештки свого безглуздого життя у підвалах – достойна плата за зраду Батьківщини.

З Днем Народження, Новомразія! Сподіваюсь, він буде першим і останнім у твоїй нікчемній історії.

Гендиректор «Таврії» Олександр Гайдаш (колишній гравець збірної України між іншим) побив асистента арбітра. Інцидент стався в перерві матчу з «Гвардійцем» (смт Гвардійське), приводом, ймовірно, став незарахований гол сімферопольців у першому таймі. Незважаючи на це, арбітри провели другий тайм, але відмітили цей епізод у рапорті.

На даний момент «Таврія» і «Севастополь» бігають в чемпіонаті з грізною назвою «Всекримський турнір 2015». Що ж, порадіємо за місцевих уболівальників, які нарешті позбавились необхідності грати з усякими біндерівськими «Шахтарями» і «Чорноморцями», а тим більше від можливості потрапити у гейропейську Лігу Європи.

Зате тепер вони нарешті можуть помірятись силами з такими грандами, як ФК «Істочне», «КВУОР» Краснолісся, «Беркут» Євпаторія. Тільки Кримнаш, тільки хардкор.