хочу сюди!
 

Наталія

44 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 44-52 років

Народна війна

  • 18.05.24, 00:01
Чи можа так зробить, щоб вовки були ситі і барани бігали по світі? Як не дивно, це можливо, це взагалі-то природній стан речей. Якщо взять що є якесь стадо баранів, зграя вовків, живуть вони на якісь одній території, і вовки захищають щоб барани не з'їли всю траву, а барани захищають себе, щоб вовки не з'їли їх. Але що для цього потрібно? Вовки нападають на якогось барана, і тут варіанта два: або він від їх відіб'ється і втече. Або вони його з'їдять. Якщо вони сильніші, а він тупіший, то вони його ловлять і їдять. Таким чином вовки з'їдають тих, кого можуть, і барани виживають ті, які можуть. І баранів стає все менше, і займають вони всякі там скелі і висоти, і починають звідти ефективно обороняться, і вже навіть найспритніші вовки не здатні їх звдти вибить, бо попадають під їхні удари, і котяться донизу, рахуючи свої ребра, і тут уже виживають вовки, причому ті, які негідують для виживання і всякими мишами та іншою живністю, і не зовсім живністю, головне, щоб та їжа була з поживністю. Другий варіант: є вовк який ніби вовк, але якого виготовили в тепличних умовах якимось там фарбичним собчим кормом. Він барана бачив тільки по інтернету, і ось його випустили на волю. Він не знає як нападать, тому від нього втікають наві самі кволі барани, він не знає як обороняться, тому бойовий баран, який виходить хоч і баран, але він воїн, який бив вовків і вижив, його не просто буде бить, він його заб'є. Інша ситуація: вовк залазить в кошару, баранів загнали в кошару, і залазить туди вовк. Часто-густо вовк вбиває всіх,  така його натура. В природі він би вбив одного, інші чи втікли б, чи б оборонилися, він одного чи з'їв би на місці, чи відволік би куди йому вигідно, а тут він вбиває всіх. Тобто ми бачимо, що для того, щоб і вовки були ситі, і барани бігали по світі і одним і другим потрібна воля, воля для полювання і воля для захисту від полювання. Кого потрібно більше бояться кабанчикам: людину з ножем, чи людину з мотузкою? Людина з ножем може кабашку забить, але то не факт, якщо вийти один на один з диким кабанчиком, в тебе ножик, в нього ікла, не факт, що ти будеш їсти кабанчика. А ось якщо кабанчик попався в якусь там петлю, то впринципі є в тебе ніж, немає в тебе ножа, чи іншого способу його добить, він як мінімум склякне від того, що не буде води, і може вже не першої свіжості, але свинина буде. Тобто потрібна воля для того щоб вижить, і баранам, і кабанам, і людям, і державі.
Є люди які барани у військовій справі, а є які вовки. З барана, звісно, вовк не получиться, але воїн може буть. І з вовка баран не получиться, але воїн може буть, але для цього потрібна воля, інакше загинуть. Зараз йде війна, багато хто проводить історичні паралелі, що от, мовляв, колись давно в громадянську війну Українська Народна Республіка програла Росії. скажу зразу - це неправда.Якщо ви візьмете історію, і почитаєте, то зрозумієте, що це не так. Звідки і люди беруть так маячню я не розумію, куди вони дивляться? Що в них в голові? Про що вони думають? Не знаю. Дійсно, після захоплення влади в Петербурзі більшовики почали телеграфувать усім і вся, і вимагать від них покори. Хтось покорився, хтось ні, і Українська Народна Республіка їм не покорилася. Дійсно, після цього Советська Росія пішла війною на наші землі, навіть захопила була Київ, але їх звідти вибили, і в кінці-кінців вибили практично з усієї України. Це призвело до того, що Російська Федерація тодішня відмовилась від планів загарбання України, а пішла іншим шляхом, за разунок своїх прихильників, шляхом їх підтримання, створила тут вже громадянську війну на території Української Народної Республіки, оскільки з УНР почала воювать Совєтська Республіка Українська, яку, звісно, підтримали і морально і фізично совєти з Росії. І лише таким шляхом їм вдалося отримать контроль над цією територією, причому з допомогою білої гвардії, яка виснажила сили УНР. а заодно і виснажила свої сили, після чого була розбита успішно совєтами. А Україні була поділена між Польщею та Совєтською Україною. Так говорить договір між Польщею і Совєтською Україною. Тому, коли путін говорить, що він не розуміє, чому Сталін з Лєніним дали волю Україні, то він багато чого ще не розуміє. Бо вони, той Сталін з Леніним, були хитріші за нього. Вони пробували силою, але вирішили способом. А він із способів мирного співіснування перейшов до сили. Ну і відповідно маємо війну, на яку потрібні воїни, з якими є мобілізаційна проблема, бо влада, ті люди, що при владі, трошки не те зробили, що мали б зробить, ті дії  які вони робили, впринципі, годилися, і годяться для короткочасової перспективи. А для довгостроковї, а повномасштабна війна вже йде третій рік, а це вже довгострокова перспектива, вони не годяться, і якщо людей заганять в стойло, кошару, воїнів з їх не буде. Солдати можуть буть, а воїнів точно не буде. Агітуючи, можна почуть, що посилаються знову-ж-таки на досвід визвольних змагань, що, мовляв, советські війська, коли приходили, проводили мобілізацію, набирали стільки, скільки треба, а армія УНР в основному формувлася на добровольчому принципі. Відповідно, не вистачало людей. Хоча, треба визнать, що були і інші приклади. Подейкують, що коли утворювалась Західноукраїнська Республіка, то до війська зголосилося 90 тисяч - взяли до нього 15, бо, мовляв, озброєння все-одно стільки немає. Щось стає похоже на те що робилося у нас на початку війни. Черги до військоматів, а кажуть стільки то й не треба. Є ще приклад. Петлюра комусь там листа писав, і каже солдати там відпочивають, найбільша проблема - набої, є 500 тисяч, це ж, каже, на один бій. Ну, впринципі, є у вас сто тисяч гвинтівок, по п'ять набоїв, і от тобі один бій. Все він правильно каже. Цілком можна порівнять з сучасною ситуацією. Знову не хватає стрільна та й набоїв. Глянемо, а що ж треба для тої мотивацї. Для мотивації в першу чергу треба, напевно, правда. А нас людей дурять раз за разом, от люди і зневіруються. Для мотивації потрібно вчасно просить до війська. Вчасно - це перед війною. Вчасно - це при перемогах. не є якимось секретом, що набагато охоче приєднуються до якоїсь бійки, коли наші б'ють, а не наших б'ють. Колинаші б'ють, то і самі кволі, і самі несміливі можуть приєднаться і якогось там копняка дать. Тобто, коли в нас була блискуча Харківська операція, треба було набирать людей. Набагато легше людям в такому разі, коли у нас була Херсонська операція, хац она була тяжка, але вона була переможна, знов людям легше, але наші можновладіці з якоїсь радості йдуть шляхом московитів. Ті провели мобілізацію коли терпіли поразку, і наші почали проводить такі-сякі дії, коли почались важкі часи під Бахмутом, і так далі. Це має велике значення демотивувать тоді коли не треба. В Біблії, в Євангелії описано коли Ісус Христос сказав до Петра, що той від нього відречеться ще й третій півень не заспіває три рази, і прийшов час дій, і Іуда здав Ісуса, але Петро не відрікся, Петро вихопив меч, відрубав вухо одному з нападників. Ісус Христос зупинив його, в його бойовому пориві, і здався, і  все, після цього дійсно Петра запитали кілька разів, чи він з Ісусом, і він вже говорив, що ні. Як бачимо, Ісус Христос демотивував Петра, так і наша влада демотивувала народ. Порівняння ніби некоректне. В Ісуса Христа була мета, було призначення, і він мусив зробить так як він зробив, мусив демотивувать,і мусив пройти через муки, через смерть. Чи наша влада збирається сама пройти через муки, через смерть, відкупить наші гріхі, чи наша влада робила так як Ісус Христос, який казав, що я вам приніс меч, та ні, вона розброювала, чи наша влада пішла обідать до якогось митника, а після того той митник роздав половину всього що мав, і сказав, що хто прийде до  нього з обидою, то тому ще поверне вчетверо, не чув я не про одного такого митника. Тому, впринципі, наші владі не треба рівнятись до Ісуса Христа, їм треба спутиться з неба на землю, і не треба демотивувать народ. Якщо ти не рівняєшся на Бога в заповідях, то й не треба рівняться в інших діях. бо виходить зневіра. Зневіра, впринципі, була з перших днів війни, і почалася вона навіть не з народу, який їхав не тільки за кордон, а й приїжджав з-за кордону, а з влади, яка не вірила людям, і забороняє вільне переміщення в корупційний спосіб, оскільки законного способу немає. Закону, забороняючого немає, все в доволі-таки ручному режимі. Коли Ісус Христос йшов по воді, і на якийсь момент один з апостолів увірував, він теж йшов по воді. Коли на нього напав страх, він почав тонуть. Ісус витягнув його до човна. Чи може влада сама ходить по воді? Ні. Чи тягне вона нас до човна? З такими діями, чесно кажучи, вона нас тягне скоріш до дна,і  не вона одна. Тут ще є ворожий сусід, який приніс нам дуже-дуже багато бід. Що ж робить? Як виправить ситуацію? Яка є як не крути є складною. Перше, що необхідно - це законність. Всякі беззаконні дії мають присікаться. Що навело страху на людей? Безкарність тих, хто десь там когось бив, тягнув, і так далі. Людина бачить, що б'ють свої, і хоча це, на щастя, поки що не всюди і не завжди, але це є поганим прикладом, і так буде ставать більше. І, якщо цього не присікать, а цього, на жаль, не робиться. Випровадовування, що це все для обороноздатності держави є безглуздими. Такі речі можуть пройти тільки в  короткостроковій перспективі. Наприклад, є якась пожежа, і щоб її загасить, врятувати людей, пожежна машина має під'їхать до певного місця. І вона руйнує якись забор, б'є якусь машину, і навіть давить в тій машині якусь людину, але рятує багатьох. Після цього треба зробить якісь висновки, що там не повинно бути ніякого забору, не повинно буть ніякої машини, і так далі. У нас навпаки. Ставлять ще більше машин, роблять там розважальний майданчик так сказать. Це невірно. Це грає на руку ворогу. Друге, що реально можна зробить - це  покращить економічне становище держави. Розвиток внутрішньої економіки справа потрібна, але вона обмежується ресурсами, і не в останню чергу ворогом. Що пропонує натомість держава? Держава пропонує загнать в стойло ще й тих, хто працює за кордоном. Давайте змоделюємо ситуацію, що їй це вдалося, так би мовить якийсь високопадовець виходить, і, злорадствуючи говорить: "От ми пів мільйона чи скільки доставили на українську землю з-за кордону". Ну, давайте глянемо, що буде. Ці хлопці, маючи закордонну заробітню плату, і маючи тут родичів, з яких якщо не рідні. то двоюрідні, я вже мовчу про троюрідних хтось да служить у війську, і відповідно як не родичам цим, то друзям, колегам, хтось не давав нічого, хтось давав50 євро, хтось 100, а хтось може і двісті від своєї зар.плати на різні потреби, то на дрона, то на батарейки до нього, і тут їх забрали в Україну. А тим часом їхній родич, друг, товариш, колега, односельчанин воював. Хотів, звісно, щоб його хтось замінив, і тут така вже радість, привезли, значить, хлопців з-за кордону, вони місяць потренуються стрілять, і їх замінять. А на цього хлопця і його підрозділ припустимо раз в місяць виїжав якісь танк, щоб по них пострілять, і вони запускали того дрона, що купувались за ці гроші, і того танка проганяли або цілим, або по кускам, і от проходить місяць, хлопці готуються, і виїзджає танк, а дрона немає. Ну, він під'їхав, відстрілявся, ну може дав Бог, нікуди не попав, тільки ляку нагнав, він прїзджав раз в місяць. Чи приїде він через місяць? Та ні, його ж не підбили, він повернеться за кілька годин, набере снарядів, заправиться, туди-сюди, та й вернеться, причому під'їде ближче, і буде стрілять прицільніше, і його знов не підбили, і він знов повернеться. Як бачимо з данної ситуації, навіть якщо прийдуть супер підготовлені за місяць новобранці з автоматами, воювать їм з цим танком доведеться в кращому випадку на відстані протитанкових ракет, тобто він вже зможе стріляти також доволі по нашим воїнам прицільно. Який висновок? Що замість заборони поїздок за кордон треба робить з точністю да навпаки. Якщо ви боїтеся що геть всі поїдуть і не вернуться, зробіть черговість. Половина поїхала - половина залишилася. Половина, звісно, не поїде - хтось не може, хтось не хоче, але якби ще з мільйон заробітчан час від часу їхало за кордон, це був би якийсь мільярд в місяць чи в рік додаткових коштів, причому мільярд євро, світ великий. А мільярд - це багато, це мільйон тих самих дронів, це не знаю там, ракета від стугни двадцять тисяч коштує, це якби в стунах, то п'ятдесят тисяч ракет мала б Україна на початок війни п'ятдесят тисяч ракет, хоча б тієї самої стугни. Ні, ну росіяни сюди б зашли, ось так зненацька, але вони звідси не вийшли б, і ще й ракети залишилися, чесно кажучи. Тобто мільярд - це багато, якщо він витрачений на те що треба. Третє, що можна й треба було б зробить - це піднять довіру до військово-лікарських комісій, бо це велика проблема. кажуть, що там корупція, хоча це необов'язково. Бо якщо, припустимо, там сидить якись молодий лікар, то він, як лікар, теж є військовозобов'язаним, і впринципі, як людина освідчена, скоріше за все розуміє, що на війні і лікарі гинуть, і цілком можливо, побоюється щоб туди не потрапить, і на нього тоже чинять тиск. Для таких доволі середніх літ, то він крім того що боїться сам туди потрапить, то він ще буде переживать за свого сина. Якщо лікар ще старший, то буде переживать ще й за онука. Тобто, оркім корупції цілком можливо, що є й тиск на цих самих лікарів. Якщо ми візьмемо до уваги, що від роботи військоволікарської комісії залежить якість набору, то їхня робота є ддуже важлива, бо не можна, я вибачаюсь за порівняння, з тухлого борошна пироги якісні не получаться. Ти що хоч роби з тим новобранцем, як хочеш його тренуй, якщо він не придатний до цієї роботи, то він не придатний для цієї роботи, йому треба шукать інше застосування, чи військове, чи цивільне. Як можна покращить реально. Нас час від часу виводяться частини на перереформування, готуються нові. Є, знову ж таки поранені з військових частин. і от затверджувать рішення ВЛК має солдат і сержант, І от кого він затвердив, з тим він і буде воювать. Пичому так і пропишуть в частини, в це відділення до нього, на крайняк у цей взвод, у це поповнення і попаде. Подивились тих хлопців, попросили їх зробить фізичних вправ, і якщо чуєш такі випадки, що приходять з тиском під двісті, і їм пишуть "годен", то якщо йому дать навантаження зразу, то ті лікарі будуть там для того, щоб його реанімувать, а не для того, щоб рекомендувать у Збройні Сили. Чим це відрізняється від теперішнього стану речей? З військових частин теж приїжджають на полігон вибирать собі поповнення. Це саме тим і відрізнятєься, що з тухлої муки хліба доброго не буде. Зараз, коли приїжджають, вони поставлені перед вибором: брать те що дають, чи не брать нічого. А тут буде на стадії підготовки контроль. Мають вибирать солдат і сержантів, оскільки вони беспосередньо і воюють. Офіцери хай обирають офіцерів, на офіцерські посади, оскільки там своя специфіка, і вони її знають, і в ній розбираються. 
2

Коментарі

118.05.24, 09:41

Ви питаєте про можливість досягнення компромісу або рішення, яке б задовольнило всі сторони в ситуації конфлікту інтересів. Це прислів'я, яке в перекладі звучить як "і вовки ситі, і вівці цілі", означає спробу досягнення компромісу або ідеального результату, коли жодна зі сторін не зазнає втрат.

    218.05.24, 21:54Відповідь на 1 від The Martian

    Ви питаєте про можливість досягнення компромісу або рішення, яке б задовольнило всі сторони в ситуації конфлікту інтересів. Це прислів'я, яке в перекладі звучить як "і вовки ситі, і вівці цілі", означає спробу досягнення компромісу або ідеального результату, коли жодна зі сторін не зазнає втрат.
    "І вовки ситі, і вівці цілі" - це про недовготривалу ситуацію, бо як тільки вовки проголодаються, вівці опиняться в небезпеці. Я ж маю на увазі більш такий стан речей, при якому йде мова не стільки про виживання окремої якоїсь особи, а видів як таких. В нашому випадку - нас, як держави. Звісно, для оборони потрібні люди. Але в сучасній війні якщо будуть лише солдати, але не буде їх забеспечення на рівні не гіршому ніж у ворога, то це шлях до поразки.

      318.05.24, 22:01Відповідь на 1 від The Martian

      Ви питаєте про можливість досягнення компромісу або рішення, яке б задовольнило всі сторони в ситуації конфлікту інтересів. Це прислів'я, яке в перекладі звучить як "і вовки ситі, і вівці цілі", означає спробу досягнення компромісу або ідеального результату, коли жодна зі сторін не зазнає втрат.
      Якщо в солдати наберуть людей, фізично чи психологічно слабших. а ніж в супротивника, то навіть при балансі озброєння з супротивником, м'яко кажучи, до нашої перемоги буде далеко. Закони природи не обійдеш, і у нас немає іншого шляху, як протиставлять якість їхній кількості.

        419.05.24, 06:14Відповідь на 3 від mukola1976

        я вообще не бачу нашей перемоги...

          519.05.24, 15:35Відповідь на 4 від The Martian

          московія вже програла,іудо.

            619.05.24, 20:32Відповідь на 5 від Віктор Русин

            В сентябре обсудим.

              719.05.24, 23:03Відповідь на 6 від The Martian

              На московії істерика.

                819.05.24, 23:04Відповідь на 6 від The Martian

                До речі,як ставишся до відбілювання гітлера на московії?

                  919.05.24, 23:25Відповідь на 6 від The Martian

                  У вересні знов "за два дня в Кієвє",іудо?Чи "Вашингтон на ядеєрний пєпєл,а-а-а!!!!!!!!"?

                    1020.05.24, 08:36Відповідь на 8 від Віктор Русин

                    До речі,як ставишся до відбілювання гітлера на московії?вопросами общаются тролли и Саблин))) задавай их в ChatGPT
                    с ним прикольно общаться
                    я позавчера его допросил по истории наших земель и он подтвердил что Украина появилась лишь в 1917 году

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      3
                      попередня
                      наступна