Чи є життя без горілки?

Свято . З'їдено та й випито багато. На те й свято хтось скаже ,а хтось не погодиться , але факт залишається і їмо, і п'ємо.
Питання цін на алкоголь цікаве ,яб сказав філософське. А ви, яку ціну хотіли б на горілку ?Вам цього питання держава не задавала ?Майбуть ні -тоді задайте його самі собі.
Думки будуть різні ,бо хтось п' є багато ,а хтось мало. Хтось має за що випить. А хтось немає, але теж хоче . А ще є виробники цієї продукції. Є ті кому це приносить радість , а комусь і горе.
Давайте розглянемо тут насамперед економіку цієї справи , а не мораль і етику, бо спочатку була горілка, а вже потім п'янка.
І так виробник ,напевно хоче якнайбільшого прибутку, а покупець навпаки хоче випить на дурняк .Але є собівартість- дешевше неї не получиться . Кілограм зерна плюс пляшка плюс робота, доставка- загалом гривнів в10 можна влізти. Все інше накручують власники, держава (акцизи ,податки ).Ось і отримуємо з 10 грн собівартості ціну 80 щонайменше .А що ж у Європі --5 євро за пляшку і вище. Хотіли б собі таку ціну ?Напевно ні .А разом з європейською зарплатою 1400 в місяць? Припустимо ми маємо три з половиною тисячі гривень (мінімалку) поділимо на 80 отримаємо майже 40 пляшок. Європейцю це коштуватиме 40 помножено на 5 =200 євро, і ще більше тисячі євро залишається. Висновок -горілка в Європі дешева, вина до речі теж, а алкоголізм нижчий ,як у нас -можливо через те ,що як не пий, а 1000 євро на закуску залишається . З цієї точки зору ціну на алкоголь потрібно знизити принаймні раза в три, тоді до речі державна горілка почне конкурувати із контрафактною -тобто ми таким чином захистимо споживача і державу . Але разом з тим виникає кілька нових проблем: по-перше впадуть надходження до бюджету ,по-друге набагато дешевше буде починати пити -коли так дешево можна купити, по-третє будуть люди , які просто згорять -не зможуть вийти з запою ,п'єш п'єш ,а гроші не закінчується. Як на мене надходження до бюджету не є великою проблемою . Ті податки, що приходили з алкоголю можна розкидати рівномірно по іншій продукції . До речі зараз в державі є конфлікт інтересів і так би мовити роздвоєння особистості, бо з одного боку ми-- держава маємо боротись за тверезість суспільства , а з іншого боку нам-- державі економічно дуже вигідно щоб люди пили чим побільше. Перекидання податків, акцизів на іншу продукцію дозволить бути чесним з самим собою. А ось інші проблеми є дійсно проблемами .Бо коли через такі зміни почнуть гинуть люди( причому часто-густо це хороші люди), то хочеться залишити все як є. Але є спосіб який дозволяє вирішити ці проблеми - можна продавати спиртне з продуктами разом, припустимо 30 грн горілка і 50 грн продукти .Ось так у зв'язці це усуне можливі ускладнення і залишить приблизно на тому ж рівні прибуток для торгівлі
Декому вищенаписане може видатись не серйозним і смішним ,та коли когось від лупцює п'яна компанія - отак нізащо,бо були п'яні ,то сміяться перехочеться. Чи коли когось збиває п'яний на автомобілі, то часто люди плачуть- і теж не від сміху. Тай п'янки в родині і колись, і нині до добра не доводили . Можна такі приклади наводить і далі , можна приймати якийсь забороняючи закони, і треба, але хто контролюватиме їх виконання ? Міліція пила- поліція п'є, президент п'є , прем'єр п'є, депутати з міністрами теж не відстають . Держава це ми. Ми такі, які є, але ми такими не були -заради грошей, наживи нас такими зробили. І допоки на спиртному можна буде наживатися нас будуть споювати й надалі .Тому потрібно зробити його дешевим.
А тепер трішки про морально- психологічний аспект цього питання. Нас батьки виховували у повазі, шані до хліба . Навіть казали, що він святий . Але будемо відверті -окрім святості хліб має ще й матеріальну ціну. Ця їжа дешева, щоденна, буденна. І так: з одного боку святий хліб продукт дешевий, з іншого спиртне ніби не святе, але дороге. Відбувається підміна понять- теоретичне виховання зіштовхуються з практичною реальністю. Щож переможе ? Щонайменше отримуємо роздвоєння особистості -таку собі громадянську війну в голові, а ні тобі,а ні собі. А війна як відомо кому біда, а кому й мама рідна. Ось і получається, що часто-густо в сім'ях сваряться через те, що людина пропиває, а не через те що п'є. Сваряться не через причину, а через наслідки. І щоб зменшити наслідки для сім'ї , і для себе людина починає пить не в ресторані чи барі, а будь-де. Де не бачать- і самогон, і одеколон, та що прийдеться. А між тим шкоду від пиятики розуміють не лише ті, що самі спиртним торгують, а від чоловіків своїх ховають, а й навіть шістнадцятирічні дівчата , які просять бармена більше не наливать своєму хлопцю.
З медів ,вин наш народ перейшов на горілку-- через монополію, через те ,що заставляли пить. А монополія для споживача- це низька якість, і висока ціна. Ось така правда сумна.
Микола Федорась
с. Кустин