*
Хоч непристойно може це,
Та все ж сказати вголос мушу
Сприймаю світ в таких тонах
Немов би плюнув хто у душу.

Знов перебрав усе в думкАх...
Неначе все іде як слід.
Та тільки чОмусь у душі
Не розтає зимовий лід.

Не знаю, чОму так буває,
Чи з мене осінь знов сміється.
Та тільки сміхом цим гірким
Вона нічого не доб’ється.

А може краще відступити,
В журбі осінній розчинитись?
Один лиш раз перехворіти,
Щоб більше потім не журитись?

Ніхто не знає, навіть бог,
Як вірно нам життя прожити,
Щоб не робити помилкИ,
І зло щоб іншим не творити.

Сліпці з відкритими очима
Бредем дорогою життя...
Немов опівдні тіні, згинем
Без каяття... У небуття...

11 вересня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

*
Коли наступить час лихий,
Тебе покине знов кохання,
Болючим пОрухом в душі
Завжди встає одне питання.

Невже скічилося життя
І як же  далі можна жити?
Пустити все у небуття,
І вже нікого не любити?

В шляхетній гордості підти,
Крізь зуби кинувши -Прощай-.
Сховавши в глибині душі
Пекучий біль, страшний відчай?..

І до кінця свого життя
Народну мудрість не забути:
-Там, де кохання вже нема,
Насильно милим вже не бути.

24 серпня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

*
Віра з Надієй шляхами блукають,
Рідну сестрицю у світі шукають.
Серед народу розпитують всюди.
Їм про любов всі розказують люди.

До когось надовго Любов завітала,
Людина навіки щасливою стала.
До іншого зовсім Любов не прийшла
У третіх була,потім згодом пішла.

Тільки шукають усі її знов.
Бо кожній людині потрібна Любов.
Зустріч з Любов’ю - чарІвна подія.
Віра живе,не вмирає Надія.

6 квітня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

*
Лукаво з під лоба
Весь час поглядаєш.
І надвіртуозно
Словами так граєш.

Ліниво, мов киця,
Примружуєш очі.
Слова вимовляєш
Неначе муркочиш.

Тобі це забавка,
А я шаленію.
От тільки про пристрасть
Сказати не смію.

Бо ти крижаною
Закрилась стіною.
Відвертой ніколи
Не будеш зі мною.

Ні словом ні рухом
Мені не покажеш.
Про те, що кохаєш.
Ніколи не скажеш.

6 листопада 2007 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

*
Наука зранку кличе
Щоб знов її вивчати.
Не дасть,проклята дама
Годинку ще поспати.

Йти треба на навчання
З важкою головою
Бо вчора загулялись
Ми ввечері з тобою.

Ми зовсім позабули
Що рано нам вставати.
Бо молодість так манить
Хоч трохи погуляти.

Не дуже нам хотілось
Науку кляту гризти.
Бо зовсім ми не проти
Смачненького поїсти.

Чи хочеш,чи не хочеш,
Та на втечеш від долі
Бо ми гризем науку
Не із своєї волі.

2 жовтня 2007 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

*
Що таке Intenza,
Бачив в магазині
Хто така Intenza,
Взнав я тільки нині.

Файная дівчина,
Як струнка топОля
Враз би оженився,
Будь то моя воля.

Хоч я небагатий
Й трохи старуватий
Молоду дружину
Міг би я кохати.

На руках носив би
Файную дівицю.
Їй побудував би
Гарную світлицю.

Годував би салом,
Пряником медовим,
Пригощав солодким
Калачем чудовим.

Бігав би на ринок
У недільний ранок,
Одяг і наряди
Зносив би на ганок.

Та немає волі,
Бо я вже жонатий
Із старой каргою
Вік тепер конати.

3 серпня 2007 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.