*
Ось вже мокра осінь наступила
Зникли, поховалися десь б*ді
А грязюка знов поналипала
На штанях і спереді і ззаді.

Знов Сірко трясеться біля хати
І хвостом мокрющим мотиляє.
Скавучить тихенько під дверима,
Та чи пустять в хату, ще не знає.

Алкашня пляшОк поназбирала.
Потім їх на гроші обміняють.
Під дощем із пластиковой чарки
Самогон тихенько розпивають.

Вже пупки дівчатка поховали,
Штаненята довгі одягають
З парасолькой, мов парашутисти
По проспекту мовчки сновигають.

Мчаться по шосе автомобілі
Елегантно хлюпають в калюжах.
Перехожі так їх матюкають,
Аж перевертається у душах.

Тільки я сиджу на підвіконні
Спересердя колупаю в носі
Щось мене вже дуже засмутила
Ця проклята рання мокра осінь.

25 вересня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

*
Не все ще з'їдено і випито,
Тому пістоля поклади.
Спочатку випий і поїж все,
А потім вже з життя іди.

Та й взагалі не поспішай
Свого ти віку вкоротити.
Подумай сам,скількох би зміг
В житті жінок перелюбити.

А там,глибОко у землі,
Одна "костлява" лиш з косою.
І не приваблює вона
Ні дивним станом,ні красою.

Михайло ДІД.
Алчевськ.

*
Від борща і хліба відкажусь негайно
Тільки дуже хочу молодицю файну.
Щоб покуштувати сексу по-новОму.
Як іще дізнатись про це все старому.

Ті старі бабусі,що сидять на лавках,
Дуже непривабливо виглядають в плавках.
Та вони й не вміють палко вигинаться.
Як від них нового сексу сподіваться?

Жаль,що молодиці щось мене минають,
Тільки молоденьких хлопців обирають.
Всеж кохать не дивно хлопця молодого
Краще покохайте дідуся старого.

Бо дідусь старенький в гречку не стрибає
Молоду дівчину лиш одну кохає.
Не зверне увагу,як стрибне з дороги
Зосліпу старечого не помітить роги.

Буде дуже зручно від такого шлюба.
Не набридне навіть , швидко вжарить дуба.
Ну а їй залишить з пенсієй  впридачу.
Дім, авто заморське, і чудова дачу.
 
Михайло ДІД.
Алчевськ.

*
Ніхто мене не чує
Скаву... Скаву... Скавуууу...
Прийдеться ночувати
В сусідському хліву.

Пустіть мене до хати,
Пустіть, ради Христа.
Я глечик стерегтиму
Від Мурчика кота.

Не я його розхлюпав,
Те кляте молоко.
Та всі репетували
Сірко! Сірко! Сірко!

Ніхто і не подумав
На Мурчика кота,
То я йому добряче
Намну його хвоста.

А їм я зовсім мало,
І в туалет прошусь,
І блохів я не маю,
І зовсім не чешусь.

Пустіть мене додому,
Пустіть, ради Христа.
А краще поспекайтеся
Ви Мурчика кота.

листопад 2006 р
Михайло ДIД.
Алчевськ