*
Дощ за вікном тихо пісню шепоче,
Наче мені нагадати щось хоче.
Може про те, що в колишнім житті
Кращій був вибір земного путі.

Дужче страждалося, краще любилося,
Тільки нічого з того не лишилося.
Одноманітність все стисла щоденна.
Тягнеться гумою сірість буденна.

Кохання чомусь стороною пройшло,
А може воно ще мене не знайшло?
Як важко його в безнадії чекати,
Та де ж в цьому світі його розшукати?

 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

   Знову кілька слів про специфічність шахтарської праці.
  
   Шахтарська праця не тільки важка, а ще й дуже брудна. У самому підземному
середовищі багато пилу та води, які забруднюють людину майже з першої хвилини,
тільки но вона попадає у шахту.
  
   Тому, перед відвідинами шахти, шахтарі переодягаються у шахтарських лазнях у
спецодяг, який про між собою називають "шахтарками" або спецівкою. Після виходу
з шахти миються у лазні і одягають свій звичний одяг.
 
  Вуглевидобуток проводиться цілодобово, у чотири зміни, по 6 годин. Дві - денні
зміни, дві зміни припадають на ніч. Оскільки шахта є підприємство підвищеної
небезпеки, то у нічні зміни призначаються додаткові чергові із складу
інженерно-технічних робітників. Таке додаткове чергування випадає десь один раз на
місяць.
 
[ Читати далі ]

Прочитав блог Хуліганки
http://blog.i.ua/user/567984/185412/?p=3#comments
і написав такий жартівливий коментар


*
Бог, на початку, створив тільки жінку
Чорняву, руду, та шатенку й блондинку.
Вони, якось, разом до нього прийшли
І там перед ним гармидер підняли.

Кричать, що не будуть щасливі довіку.
Давай ідеального їм чоловіка.
Розсердився бог на жіночі турботи
І, дуже розгніваний, став до роботи.

Спочатку  для проби зробив імпотентів
Багато, чи мало... аж 30 процентів
П'яничок зробив, і зробив імбицилів,
А потім іще там якихось дебілів.

Обличчя сокирною трохи підправив.
Жінкам все віддав, і на землю відправив,
Прогнав обживати незнаного краю
І гримнув за ними воротами раю:

-Щоб ви тут, під вухом, не репетували.
А вдень і вночі добрі клопоти мали.
Тепер вже на це геть не матиме сили.
Отримали повністю, все, що хотіли.-

22 листопада 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Навіяно
http://blog.i.ua/user/646032/184822/





*
Він:

Чому, в кохання пелені,
Не віддаєшся вся мені?
Від тебе одяг весь вже маю.
І зараз ліфчик геть знімаю...

Розлючена Лизелотта:

В поривах пристрастного бою
Не володію вже собою.
І честь і душу - все продам...
От тільки ліфчик не віддам.

Він:

Той ліфчик ти за цінність маєш?
Чи, може, щось за ним ховаєш?
Доляр? Чи Євро навпаки?
Так часто роблять всі жінки.

Розлючена Лизелотта:

Під ним, насправді я ховаю
Лиш те, чого, як раз, не маю.
Тому, що "бюст" мій ще не виріс,
І ліфчик я ношу "на виріст".

21 листопада 2008 р.
09.35
Михайло ДІД.
Алчевськ.

                                                                                          * * *

*
Чому дівчина знов така сумна,
Куди поділась посмішка безкрая?
Та не журись, чарівная моя
Уся біда, колись таки, минає.

То ж посміхнись сама в  прийдешній день,
Назустріч перехожий осміхнеться.
І стане знову легко на душі,
Уся твоя журба відраз минеться.

Залишиться лиш радість від життя
Душа кохання пісню заспіває.
Відразу зникне вся твоя журба,
І вже тебе ніколи не здолає.

 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

*
Знов біда мене спіткала,
Знов кохана десь пропала.
До грудей на мить приникла,
І кудись відразу зникла.

Що ж мені тепер робити,
Як мені без неї жити?
Чи повернешся - не знаю,
Та усе ж надію маю.

Об’явися, моя мила,
Бо чекати вже несила.
Хочеш, дам тобі борщу,
Чи цукеркой пригощу.

Поговорим, про що хочеш,
Про кохання пошепочем.
Завершим розмову лунким,
Ніжним смачним поцілунком.

Про що хочеш поворкуєм,
Усі теми обміркуєм.
Тільки знов не пропадай,
І кохання радість дай.

 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

   Для тих, хто не знає, що таке вугільна шахта. Дуже спрощено.
Це велетенська штучна печера, іноді потягом десятка кілометрів, яку люди виривають
під землею і видобувають там кам’яне вугілля. При видобутку вугілля виділяється
вибухонебезпечний газ - метан. Вибух такого газу забирає життя сотень людей. Про це
ви мали змогу дізнатися із преси та телебачення.

  Тому у віддалених частинах шахти пробивають на поверхню вентиляційні стовбури і
встановлюють там вентилятори. Це, досить таки, величезні споруди, які повинні працювати
цілодобово і забезпечувати приток свіжого повітря у шахту , та видалення метану.
  Зупинка такого вентилятора вважається аварією першою категорії.

  І стоять такі вентилятори серед чистого поля, далеко від людського житла і всіх
зручностей цивілізації. Навіть води набрати ніде.

   Сучасні вентилятори повністю автоматизовані, тому контролюються і керуються диспетчером
з надшахтного комплексу. На старих вентиляторах засобів автоматизації немає, тому там
цілодобово знаходяться чергові - здебільше жінки.

  Перше травня. Святковий, теплий, привітний день. Володимир Сергійович, механік
вентиляторних механізмів, одягнутий у БІЛИЙ святковий костюм, вдома з гостями
смакує охолоджене  "Жигулівське". Порожня тара свідчить про великий прогрес у цій
приємній справі.

 [ Читати далі ]

*
ВисОко вгору знов мене закинула
Щаслива сінусоїда життя.
Та на вершині довго не пробуду
Зкочуся швидко вниз, у забуття.

Здавлося б, внизу хочь відпочину,
Та доля пхає по осі абцис.
Вже треба знов на гору підніматись,
Хоч тільки що котився швидко вниз.

А доля все кидає і кидає,
І не дає спокійного життя.
То ж спокою не матиму віднині,
Аж доки не піду у небуття.

Михайло ДІД.
Алчевськ.

Прочитав блог Чорної змійки
http://blog.i.ua/user/896087/177641/?p=1#comments
і вирішив прокоментувати віршем
***
Не треба світ увесь сприймати,
Як темний морок без світання.
Повір, що в світі ще зостались
Добро, і радість, і кохання.

Світ не буває чорно-білим,
Бо кожен горе й щастя має.
І лиш від нього все залежить,
Як він увесь цей світ сприймає.

Якщо несеш ти щастя людям,
Добро й тебе не обминає.
Хто ж сіє зло, той сам нещасний,
В душі він радості не має.

Не треба, дівчинко, дивитись
На світ крізь окуляри темні,
Все чорной фарбой малювати...
То намагання всі даремні. 

1 жовтня 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.