Записки здихаючого на Макарській рів'єрі. Ч.2.
- 27.08.09, 21:50
Море -- його неможливо не помітити. Глибока лазурь Адріатики контрастує навіть з волошковим безхмарним небом. Дорога біжить далі на південний-схід, ховаючись від моря за останній хребет білих, пошарпаних природою Дінарських Альп. Інтуіція підказує, що з'їжджати з баму доведеться навпроти масивного кряжа, за яким і причаїлася Макарська рів'єра зі своєю перлиною -- містечком Брела. Задоволення від мандрівки не затьмарюється навіть тим, що приходиться заплатити по гривні за кожен кілометр шляху.
Вернемося до організаційних питань.
Звернувшись в турфірму за рекомендацією знайомих/друзів/родичів/кумів, вам підберуть тур за суму Н євро. Потративши день, вам таки вдасться знайти аналогічну пропозицію в іншій агенції за суму Н - 100~200 євро. Врешті-решт, берете свою картку VISA/MASTERCARD/American Express, відкриваєте сторінку цікавого вам готелю, резервуєте з передоплатою місця і економите ще 500-600 євро.

Так от, лише таке фото вартує кожного євроцента, за нього витраченого.
Містечко Брела ховається від континентальних віянь холоду за схилами гори Біоково, потопаючи в зелені віковічних соснових борів та фІгових нефігОвих гаїв. Лазурові хвильки Адріатики хлюпочуться о дрібногалькові пляжі, відзначені голубими стягами за свою чистоту.

Жовтий перець на фото саме заступає усю оту красу.
Знаменитий пляж Punta Rata обраний журналом Forbes як 6-й у світі та 1-й у Європі. З нього якраз і видно скелю, яка вважається офіційним символом Брели і, можливо, основою самої назви містечка.

Майже казка, якби не ціни на інтернет та пляжні аксесуари: година інтернету коштує дорожче ніж у нас місяць, шезлонг або парасоля - 40 грн і т.п.
Тепер трохи про публіку, що збирається на Макарській рів'єрі. Не дивно, що більшість з явним відривом займають самі хорвати з іншими колишніми югославами. Не проблема побачити тут італійців, німців, чехів , словаків, поляків та австріяків -- їх усіх у Брелі достатньо. Ну і звичайно представлені тут дві найцікавіші нам національності: щирі українці та кляті москалі.

Згідно теорії мого канадського друга, їх відрізнити від решти іноземців доволі просто: достатньо побачти живий, незаторможений погляд, але вистарчає і зовнішніх ознак -- ну згадати лише то, що чим далі від Заходу, тим чоловічі плавки стають приталенішими та коротшими.
