В попередній замітці скаржився на погоду. Ну що сказати... Погода — лайно! Як пишуть синоптики: «замерзання мокрого снігу на землі і ожеледь». Капздець! Прийшов додому, обтрусився — стільки льоду обсипалося. Фотік і телефон мокрі від конденсованої вологи. Руки замерзлі.

Мокрий сніг спочатку, як дощ. А потім замерзає.



Думав пофоткати маршрутки. А фіглі! «Холодно цуцику». Але я все одно прогулявся містом. Треба ж про щось зробити фотозвіт.

[ Прогулянка ]

В Ютубі знайшов класний танцювальний мікс від DJ Sky.
Щоправда, незрозуміло, що там роблять «Антитіла».

Як повідомляють синоптики, зима не збирається відходити. І обіцяють морози до -20. І хто там казав про потепління? Цієї зими, щось не дуже тепло.

Хоча, у мене й так планів на цю зиму не було. По заброшкам не полазиш. В парк не сходиш. Виставок цікавих нема. Може будуть класні снігопади, то буде на шо подивитись.

Потужна, драйвова і сумна пісня. Непоганий мєдляк. Почув вперше вночі на «Русском радіо. Україна». Цікаво було дізнатися хто співає. По голосу наче група «Винтаж» — солістка і на підспівці їхній музикант. І по стилю тексту також на них схоже. Хоча мєдляків у «Винтажа» щось не пригадую.

Виявилось, що майже вгадав. Тільки це пісня не гурту, а сольна композиція Анни Плєтньової — вокалістки групи «Винтаж», яка вирішила піти з колективу. А пісню написав Олексій Романофф — композитор «Вінтажу».

Ну і відео відшукалось. Щоправда, без еротики не змогли обійтися . Так шо я вас попередив.
Але композиція гарна.

Наснилися цікаві сни. Хоча думав, що не засну, бо день видався нудним і перед сном знову згадував минуле.

У сні на вулиці знайшов двох рудих котів: Рижика (який жив у нас, і відійшов у інший світ півтора роки тому) і Персика (що жив у брата, але потім загубився). З братом забрали їх додому. І хоча цей сон був навіяним — напередодні згадував про нашого улюбленця, не очікував, що насниться такий несподіваний сюжет. Дивно й те, що коте снився всього лише декілька раз. Та й то, більше приходив у ві сні, коли його не стало.

Наступний сон був про вилазку по закинутому будинку культури якогось заводу. Походивши по першому поверху, залізли на другий. Однак супутник сказав, що треба просуватися обережно, бо з вікон видно сторожку. Побродили по поверху, а потім «розвідка» повідомила, що сторож зайшов у будинок.

Ймовірно, після невдалої вилазки пішли шукати іншу заброшку. Неподалік знайшли бомбосховище. Полазили по підземеллям, але нічого цікавого не знайшли.

Потім знайшли закинуту церкву. Чи Васильківська, чи Василя. Думали подивитися, але була зачинена. Цікаво й те, що церкви почали снинится з кінця 2015 року.

От тільки що б усе це означало?

Досить часто на роботах не розповідають про всі умови праці. Зокрема, про тривалість робочого дня (зміни). Буває, що написане в оголошеннях не співпадає з реаліями.  В оголошеннях або в розмові з керівництвом обіцяють одну тривалість робочого дня. Але після влаштування на роботу, дізнаєшся, що треба перепрацьовувати.

Влаштовувався на «Нову пошту». В розмові по телефону казали про зміну з 9 до 19.  Однак при співбесіді дізнався, що в 19ій закінчується лише робота з клієнтами. Тому доводиться затримуватись на годину-півтори. Тож фактично, в конторі треба перебувати десять-одинадцять годин(!). Тодві треба й зарплату вимагати більше. Я ж розраховував на одне співвідношення зарплати/робочого часу — а якщо один зт цих параметрів змінюється, то це вже інший «расклад», менш вигідний. Якби ж одразу розповіли про реальну робочцу зміну, а то «дєвачка на телефоні» тільки даремно обнадіяла. Так би не поїхав на співбесіду.

Другий приклад: робота на складі. Робочий день з 9 до 18 (ще круто!). Але декілька вихідних в місяць — робочі. Тобто, 5-6 денний робочий тиждень. Думаю: ну, нехай. І шо б ви думали? Згодом вияснилося, що тиждень виключно шестиденний. І два дні на тиждень треба приходити на півгодину раніше. Невже це не можна було сказати одразу?

Іще один приклад: робота «хлопчиком на побігеньках». Робочий день з 9:30 до 18ти. Нуц, наче все норм. Але фактично роботу закінчуєш після 18ти — в 18:10 - 18:30. А потім іще треба доїхати до офісу. А це ще годину. Тож виходить перепрацювання в півтори години. От такі приколи. До речі, навантаження перевищували обіцяні. Ледве не взяв керівництво на «понти». Але сваритися не хотілось. Вирішив сам піти.

Як казав доктор Хаус: «Брешуть усі». Держава най%бує свій народ. Народ най%бує державу. Роботодавці брешуть. Ну і співробітникам не залишається нічого іншого, як діяти так само. Хоча в очі ще нікому не казав, що брехня провокує брехню. Жалкую, що керівництву при співбесіді ще жодного разу не сказав: «Багато хто теж обіцяє одні умови праці, а на ділі виходить інше. Тому і я залишаю за собою право бути з вами (роботодавцем) не зовсім відвертим». Цікаво, яка б була реакція?

P.S.: При тотальній брехні є й чесні роботодавці. Але їх дуже мало.

Черговий сингл співака-початківця Микити Алексеєва (Alekseev). Пісня з минулорічного альбому «Пьяное солнце». Сумний, але драйвовий медлячок. Передбачаю, що пісня цілком може стати хітом. І ще на пісню Алан Бадоєв(!) зняв шикарний відеокліп.



Що цікаво, робота над написанням пісні розпочалася ще в 2011 році. Автор слів — Кирило Павлов подарував її Alekseev'у. Музику написав продюсер співака і композитор Руслан Квінта.«После первого прослушивания я плакал... Такое редко бывает, но тем не менее. И это не были слезы грусти или печали... Это просто музыка и слова» — сказав Квінта.

«Зоряний саундтрек» став саундтреком зими 2016/2017. «Саундтрек» — це дебютна пісня незнаної співачки Соні Кей. Звучить стильно і по-сучасному.

«"Русскіє горкі" — не перекладається».

Вирішив, що не комільфо, коли на смартфоні російськомовний інтерфейс. По-перше, під час російської інтервенції не патріотично використовувати ворожу мову. По-друге,  спілкуюся переважно українською. І по-третє, захотілося якихось змін в телефоні. Рингтонами вже «перехворів» — набридло часто змінювати музику на дзвінок. А от змінити мову можна спробувати. Оскільки розкладка не співпадає з вживаною мовою.

Ну і шо тут такого? Можливо, хтось ще активніше колупається в налаштуванні своїх телефонів? А справа ось у чому: в перекладі! Знаєте, як перекладено «Контроль данных»? «Датчик даних». «Датчик», Карл! Назвали б ще «шкала». А «Контроль памяти» перекладено як «Датчик сховища». Ну невже нема відповідника в українській? Чи «пам'ять» по-нашому буде «сховище»? Дивний переклад.

«Настройки» взагалі не переклали. Як казали в одній музичній програмі з 1990х: «"Русскіє горкі" — не перекладається». Так і залишили: «Настройки».
А деякі менюшки взагалі переклали на англійську! «Lumia Истории» позначили «Lumia Storyteller». «Lumia Селфи» переклали як «Lumia Selfie». Невже не можна було написати «селфі» і «історії»?

Схожі «особливості перекладу» є і на сайтах. В ЖЖ українська розкладка теж рагульна. Половина меню на англійській.

А в комп'ютерних програмах мовні розкладки взагалі жесть. Хоча там нема англійських слів, однак перекладено неточно. По назві не завжди зрозуміло функцію. А якщо ще Corel російськомовний, а Illustrator україномовний — і однакові функції названі по-різному, то це взагалі ахтунг.

От і дивує: невже не можна перекласти все на одну мову, а не частково? Невже не можна перекласти словами-відповідниками, а не синонімами?

Вже майже місяць, як відсиджуюсь вдома. Скажу чесно: це починає набридати. Одна справа — якби було себе чим зайняти. А так сум-нудьга-спогади. Хоча минулого року перша фотопрогулянка відбулася аж у середині лютого. Так що можна сказати, що нічого нового.

Звичайно, це не означає, що не вилажу з хати. Просто нікуди не виїжджаю. Спочатку через те, що хворів. Потім через ожеледицю і похолодання. Іще й друзі, як і в минулому році, або хворіють, або зайняті. А далі підключилося подорожчання маршруток. Тепер, щоб поїхати в Київ, треба витратити мінімум 30-32 гривні. Та й мати не пускає: ще захворієш, холодно, слизько, грошей нема. Так що весело. Виручає лише те, що є неопубліковані матеріали з минулорічних поїздок. Хоча дуже хочеться відкрити сезон 2017 року. Тим паче, ідей багато. І писати в блог щось треба.

При такому розкладі жалкую, що не відвідав Хрещення в своєму і місті і не з'їздив у Київ на катання з гірки.  Добре, що ці акції щорічні. От тільки відкладання «на потіім» не радує.