Так повчально зі мною пів ночі Душа говорила

«Я не ворог тобі. Не дивися на мене спідлоба.

Я сьогодні прийшла, щоб тобі повернути печаль.

Не всміхайся фальшиво, я ж бачу, у тобі жалоба.

Як тобі відболіло вже! Щиро, мені тебе жаль.

Ти так ревно тікала від себе, байдуже, до кого.

Ти себе не обдуриш у внутрішній цій боротьбі.

Ти сама себе в кут заганяєш. Подумай, небого,

Що би ти не робила – я житиму вічно в тобі.

Я спинятиму серце твоє й відкриватиму очі,

І збиватиму ритміку дихання знову і знов.

Я в тобі не помру. І наступної спраглої ночі

Я до тебе прийду для таких от простих перемов.

Ти не зможеш мене задушити, ти в цьому безсила.

Я крильми затулятиму серце від твоїх вимог…».

Так повчально зі мною пів ночі Душа говорила,

А я сльози ковтала під тихий її монолог.

/ Автор Неизвестен /