Вірші, українська поезія

              
            Ліна Костенко
      Оригінальний текст

Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.
А може, власне, і не в тому справа.
А головне, що десь вдалечині
Є хтось такий, як невталенна спрага.

Я не покличу щастя не моє.
Луна луни туди не долітає.
Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.
Моя душа й від цього вже світає

     Версия на русском, перевод мой

Не знаю я, увидимся иль нет.
Да, собственно, совсем не в этом дело.
Ведь главное, что где - то далеко
Есть тот, о ком душа моя болела.

Не позову я счастье не моё.
И эхо эх туда не долетает.
Я вспомню о тебе. И знаю, что ты есть.
Душа моя от этого светает.