до всех городов, где ты можешь остаться

прочитай коли матимеш змогу це скельне письмо
невловимо зсутулене в темних закутках мрій
ці думки пропливають над містом як зріджений смог
і чіпляються як павутиння в гілки ліхтарів

ніч лишає по собі удома розпатраних нас
біля вікон пустих із цигарками у руках
озирнешся і бачиш за спиною згаяний час
що утворює з попелу хмари в минулих роках

як ріка залишає по собі сміття та іржу
мов дітей у далеких притулках зі зграєю мрій
наші мрії це те ледь помітне що я не кажу
але знову рушаю по світу шукати своїх

ilietus

до всех городов, где ты можешь остаться

Останні статті

Коментарі