****вірш ***

Щоб не повіситись, не спитись,
Завів домашню я тварину,
Аби було за ким дивитись,
Хоч трохи замінить родину.

Котів, собак я не любив,
Завжди не тривіальним був,
Враховуючи, те,що пережив,
У друзі лиш підходить щур.

Розумний, вірний та на жаль,
Відразу в людях викликає,
У тому і моя печаль,
Таке завжди мене чекає...