Ну і от і все...

Ну от і все. Тепер самотній,

І спопеляюча брехня,

Що палить душу відійшла,

Мов часу плин безповоротний.

Ну от і все. Тепер забути,

Помилку осього життя,

Що так звичайна для митця,

Самим придумане кохати.

Ну от і все.Моє майбутнє,

Перетворилось в пустоту,

Що, взагалі то, я люблю,

Потроху пізнаючи сутнє.

Ну от і все. Хоча болить,

Моє надкушенеє серце,

Хоча, звичайно йому легше,

Що більше зла їй не творить.

Ну от і все. Наперекір усім,

Я виживу й щасливим буду,

І памятаючи про свого Будду,

Ніколи я не стану злим.