Тишина. Вірш.
- 18.10.13, 19:59
Тишина наповнить душу,
Осінь листям шелестить,
Я пшеничну просто змушу,
Біль і спрагу потушить.
У шипшини плід вже спілий,
Краплі крові на шипах,
Розум осінню шкідливий,
Він породжує лиш страх.
Краще шум не розуміти,
Краше бути в тишині,
Що б завчасно не зомліти,
У порушеній пітьмі.
Тож коли шуршання листя,
У душі знаходить відгук,
Ви не вздумайте молиться,
Й шепотать до неведимок.
Осінь шле широкім жестом,
Спокій шанс знайти нарешті,
Ти у себе під арештом,
Ти себе ведеш до смерті.
Осінь листям шелестить,
Я пшеничну просто змушу,
Біль і спрагу потушить.
У шипшини плід вже спілий,
Краплі крові на шипах,
Розум осінню шкідливий,
Він породжує лиш страх.
Краще шум не розуміти,
Краше бути в тишині,
Що б завчасно не зомліти,
У порушеній пітьмі.
Тож коли шуршання листя,
У душі знаходить відгук,
Ви не вздумайте молиться,
Й шепотать до неведимок.
Осінь шле широкім жестом,
Спокій шанс знайти нарешті,
Ти у себе під арештом,
Ти себе ведеш до смерті.
1
Коментарі