Я останній із покоління ... Вірш.

Я останній із покоління,

Сторожів і двірників,

Як уникнув я вознесіння?

Та проспав не виходячи з снів.

Я останній хто, ще не плутає,

Просто секс і вічне кохання,

І вже певно мало хто слухає,

Ці оформлені в блюзі страждання.

Хаєр, джинси і фєнічкі файні,

Психоделія, мантри і рок,

Вже історія, ми, наче крайні,

Наче порох тих, що впали зірок.