Вірш.
- 28.06.12, 08:23
Коли дитинство закінчилось,
Відправили мене до школи,
Едине, що у памяті залишилось,
Це на руках моїх окови.
Ось я студент, навчання, ВУЗ,
Найважливішим видавались пари,
Але, якщо я озернусь
То на руках все ті ж кайдани.
Закінчив, праця, одружився,
Сім`я і діти навкруги,
Коли уважно придивився,
На шиї знову ланцюги.
І я послав куди подалі,
Окови, цепи, кайдани,
Так, я звільнився від моралі,
Мене не заберуть вони.
Звільнився, і тепер я щирий,
Хоча я знаю наперід,
Такий, я багатьом не милий,
Та мені правда не болить!
Відправили мене до школи,
Едине, що у памяті залишилось,
Це на руках моїх окови.
Ось я студент, навчання, ВУЗ,
Найважливішим видавались пари,
Але, якщо я озернусь
То на руках все ті ж кайдани.
Закінчив, праця, одружився,
Сім`я і діти навкруги,
Коли уважно придивився,
На шиї знову ланцюги.
І я послав куди подалі,
Окови, цепи, кайдани,
Так, я звільнився від моралі,
Мене не заберуть вони.
Звільнився, і тепер я щирий,
Хоча я знаю наперід,
Такий, я багатьом не милий,
Та мені правда не болить!
1
Коментарі
анонім
128.06.12, 08:29