Майже рік назад, восени 2013 р. вибухнув скандал з призначенням 23-річної білявки Анастасії Фурман заступником не менш скандального  очільника головного музею Міноборони В.Таранця.

Українська громадськість мала за щастя роздивитися модельне диво у всіх ракурсах, котрі Фурман щедро викладала в соцмережах. Завдяки такому розголосу українці побачили всю гнилість кадрових призначень в Міноборони тодішнім російським міністром П.Лєбєдєвим, а сама модель-блонда неочікувано отримала гучну славу, хоч і з бордельним присмаком.

Чимало води збігло з того часу: ми пережили Революцію гідності, анексію Криму і нині маємо – війну на Сході. Сама зірка музейної справи музею Міноборони  хутко здиміла  з музею з початком революційних подій, від гріха подалі. Проте лаври такої легкої і жаданої слави, очевидно, не дають спокою іншим співробітницями цього музейного закладу, а історія з Фурман їх  нічому так і не навчила!

 Якщо на хвилі інтересу до Анастасії Фурман зразка осені-2013 року  інтернет-дописувачі вправлялися у творенні «жаб» з подвійним смислом, де Настя  верхи на дулі  танку сидить, то хто б міг подумати, що в 2014 р. одна з працівниць музею повторить її подвиг «вживу» в прямому сенсі слова! Причому реально позуючи на дулі танку ІС-3, який стоїть під  музеєм МОУ, та, знову ж таки, хизуючись цим у мережі! Знайомтесь: це не хто інший, як головний зберігач фондів музею (нагадаємо - НАЦІОНАЛЬНОГО!) Валентина Давидюк! Та ще й з показуючи в стилі харківського Гепи два пальці в переможному жесті! Як то кажуть – картина маслом!  Трудові будні працівників музею під орудою «великого менеджера» В.Таранця, які працюють не покладаючи рук… чи ще чогось!

Ну, яка там може бути наука, дослідження, чи  комплектування фондів матеріалами по АТО! От на танчик всістися – оце в самий раз! Розмістивши два фото Насті й Валентини  поруч  можна погратися у гру «Знайдіть десять відмінностей»! А що- цікаво! Бо ж на що іще здатен такий колектив! Причому Валентина Давидюк не посоромилася викласти й інше фото еротичного змісту з кокетливо задертою ніжкою довкола ствола якогось кулемета, як біля жердини в стрип-клубі,причому із вдоволеною посмішкою! Куди котиться цей музей - чітке питання до Міністра та всіх міністерських чиновників?! Здається, це вже знаходиться поза площиною не тільки історії,але й моралі!

З призначенням до музею керівником лєбєдєвськогореконструктора В.Таранця, полетіло в музеї  все в тартарари: головним трендом стала не наука, а якісь маски-шоу! Всі співробітники за зразком таранцевих «звіздунів» стають такими ж «ряженими», хизуючись такими фото всюди, де тільки можна! Ну, й відповідно, науковий рівень їхнього мислення знаходиться глибоко за межею плінтусу!

Чого варті глибокодумні пояснення ще однієї «науковиці» з музею, такої собі Оксани Корнієнко, яка виклала в соцмережісвоє фото в захисній формі: на запитання подружки, що ж то воно таке, Корнієнко відповіла, мовляв, «То наші десантники в такому по лісам і болотам лазять»! «Достойна» мова наукового працівника національного музею Міноборони – нічого не скажеш! То звідки там візьметься патріотизм, шана й повага до тих наших бійців, хто воює на передовій на Сході та жертвує своїм життям?!Що вони можуть розповісти в музеї відвідувачам – теж «хто в чому лазить»?! Хочеться взагалі запитати – звідки ці люди взялися в музеї і що вони там роблять?! Можливо, дівчатам варто змінити фах, як і їхній попередниці Фурман, та проявити, зрештою, свої істинні таланти?!

Музейники

Раптово вони стали солдатами. Звичайні українські чоловіки різного віку. Після підлої анексії Криму, нападу на Донбас, саме їм довелося взяти старенькі АКМ, сісти на іржаву броню тридцятирічних радянських БТР, за власні кошти придбати бронежилети, амуніцію і стати на захист Вітчизни. Проста правда життя...

Арт-директору журналу "Музеї України" Юрію Неросліку, талановитому дизайнеру з Харкова 52-х років, чиї роботи стали основою експозиції Музею української пропаганди, несподівано прийшла повістка. Мобілізація. Сержант 92-ї бригади ЗСУ.

 В останню ніч перед відправкою на призивний пункт, він малював афішу для нашої пересувної виставки, 15 варіантів якої вже відправлено в бойові і навчальні частини, розміщено в Музеї української пропаганди та в Національному музеї-заповіднику "Битва за Київ у 1943 році".

А Юрій Нерослік вже проходив коротку підготовку. І сталося так, що його підрозділ опинився в складі однієї з колон, розгромленої в Старобешівському районі на підступах до Іловайська... Сержант Нерослік отримав травму спини, але бойові товариші змогли його витягти і організовано відійти. Потім госпіталь. Реабілітація і два тижні відпустки. І знову АТО...

За ці дні Юрій став іншим. Створив кілька плакатів, де переважають два кольори - червоний та чорний. Розпечена сталь і вигоріла земля... Вогонь і смерть. Це не порівняння. На жаль...

Ми підготовили нову пересувну виставку патріотичного плакату "Солдати України", основою якої знову стали роботи арт-директора журналу "Музеї України" і Музею української пропаганди Юрія Неросліка.

-Перший комплект виставки "Солдати України" буде розміщено у Національному музеї народної архітектури і побуту України в уже легендарному Музеї плакату, створеному активом журналу "Музеї України"! - заявив Гендиректор Нацмузею в Пирогові Дмитро Заруба, - Поруч - вже меморіальна виставка "Плакати Майдану", виставка "Крим - це Україна!". Тепер Герої АТО. Плакатна хроніка бурхливого 2014...

-Цією акцією ми морально підтримуємо наших воїнів, яким нині найважче! - сказала куратор Музею плакату Наталка Іванченко, - Саме тут, на маленьких виставкових площах Тернопільської садиби відділу Сучасне село Нацмузею, сконцентровано яскраві роботи про переломний для України рік. Плануємо виготовити наклад плакатів, аби передати їх у війська. Хоча, завдяки Фейсбуку, роботи Юрія Неросліка  масово поширюються волонтерами...

Виставка стартує з Нацмузею в Пирогові, потім в системі Музею української пропаганди - далі скрізь, де вдасться її розмістити - школи, музеї, військові частини, військомати... Сподіваємося на хоч якусь фінансову підтримку небайдужих... Але, то вже інша не менш захоплива історія...

Україна повинна вистояти і перемогти! Це головне наше завдання. Кожен робить для цього все можливе.

І Україна переможе!

Віктор Тригуб, директор Музею плакату при журналі "Музеї України"

Не все могут встретится лично. Не все многочисленные желающие из разных стран, могут попасть на прием и на семинары известного целителя Константина Стасюка. Этот человек разработал авторскую методику оздоровления и омоложения организма, получившую небывалую популярность.

И хоть Константин Васильевич в постоянных разъездах по Украине, России, Европе, Дальнему Востоку, пообщаться с ним лично могут немногие… Количество страждущих и желающих обучится новым биогравитационным технологиям все обширнее.

Именно для них разработаны и отсняты уникальные видеоуроки Константина Стасюка.

В понятной, доступной форме, поступательно, человек вводится в состояние, позволяющее ему приобрести высокие частоты вибрации собственного организма, что является ключевым для самосовершенствования и способности помогать другим.

Уже первый фильм видеуроков высоко оценили специалисты и обычные пользователи. Константин Стасюк учит как создать здоровое тело, как правильно управлять физиологическими процессами и самое главное, на основе правильной биодинамики движений поддерживать молодость.

-Начни с себя! Научись правильно дышать, двигаться, питаться, осознанно контролировать жизнь! – утверждает К.Стасюк.

Именно конкретные советы, проверенные рекомендации, способные превратить Вас в суперрекордсмена, без вреда собственному здоровью и дадут возможность помочь близким.

Человек получит именно те знания, которые позволят изменить к лучшему свою жизнь и здоровье своих детей.

Приобщится к новым знаниям просто – зайдите на сайт К.В.Стасюка – http://stasuk.com.ua/?page_id=1071  и просто следуйте инструкциям.

Изменитесь к лучшему! Познайте свои возможности! Помогите ближним!

Пресс-служба

2014 став чи не найбурхливішим роком для України. Майдан. Перемога. Окупація Криму. АТО. Війна за Донбас. Всі ці події увічнені в Музеї плакату України, що діє на території Національного музею народної архітектури і побуту України, в Музеї української пропаганди. Чому їх не помічають великі держмузеї?

Найменший музей світу, який прихистив найбільший сканен Європи, створив три унікальні виставки, що "сфотографували" найдраматичніші моменти нашого народу.

Першою стала виставка "Плакати Майдану", відкрита 27 лютого 2014. Києвом ще блукали залишки банд напівздичавілих тітушек, а ми з гендиректором музею в Пирогові Дмитром Зарубою, думали, як захистити першу офіційну виставку про Майдан... Активісти звезли щити, протигази, особисті речі революціонерів. Скромна кімната Тернопільської садиби відділу Сучасне село Нацмузею, перетворилася у неймовірний меморіальний центр Майдану - адже перша Стіна Небесної сотні була створена саме там...

За ці місяці, виставку відвідали тисячі людей з десятків країн. В якийсь момент ми зрозуміли, що тут нічого не можна змінювати. Законсервували атмосферу перших днів перемоги, яка так змінила країну.

Поки у якихось високих кабінетах думають про офіційний Музей Майдану, шукають тисячі метрів виставкових площ і десятки мільйонів гривень для реалізації проекту, Музей плакату з виставкою "Плакати Майдану" вже давно перетворився на символічний форпост шани Революції Гідності...

...А вже почалася повзуча окупація Криму. На початку квітня відкрили виставку плакату "Крим - це Україна!". До речі, єдину виставку такого плану у музеї Національного рівня. Більше жоден державний музей "не помітив" цієї геополітичної драми. Виставка залишилася...

В травні, команда журналу "Музеї України" розпочала новий проект - Музей української пропаганди, що став першим музеєм найбільшого житлового масиву держави - Троєщини. І філією Музею плакату. Вже палав Донбас. Рашистські пропагандисти масовано зневажали український народ. Держмузеї розповідали про метеликів...

Активісти Музею плакату Катерина Крючкова, Юрій Нерослік та інші створили серію плакатних робіт на підтримку нашої армії.

Варто відзначити творчий подвиг арт-директора журналу "Музеї України" Юрія Неросліка - талановитого дизайнера з Харкова, що намалював десятки плакатів про ЗСУ, Національну гвардію, добровольчі батальйони...

Раптово Юрія, попри вік - 52 роки, мобілізували до НГУ. Афішу виставки він малював останньої ночі перед відправкою...

Нам вдалося знайти спонсора і виготовити 15 виставкових комплектів плакатів для бійців в зоні АТО, бригад Нацгвардії. Перші плакатні виставки про АТО відкрилися в Музеї української пропаганди та у Національному музеї-заповіднику "Битва за Київ у 1943 році".

-Порадившись, ми вирішили відкрити виставку плакату "Герої АТО" і в Національному музеї народної архітектури та побуту України! - повідомив Гендиректор Дмитро Заруба, - Майдан, Крим, АТО - три міні-виставки про три головні події року, що назавжди змінили наше життя. Під одним дахом... Емоційний заряд неймовірний...

-Варто привернути увагу до долі арт-директора журналу "Музеї України" Юрія Неросліка, - зазначила куратор Музею плакату Наталка Іванченко, - Мобілізований сержант 92-ї бригади Нацгвардії опинився у самому пеклі - під Іловайськом. Їх підрозділ потрапив під жахливий обстріл. Юрій отримав травму спини, але зміг вирватися з оточення. Нині лікується у госпіталі. Ми плануємо розпочати збір коштів як для Юрія, так і для інших поранених гвардійців. Будемо привертати увагу всіх небайдужих...

Цікаво, що Музей плакату в Пирогові має лише один виставковий зал 15 кв.метрів. Там - "Плакати Майдану". Відповідно, нічого змінювати не можна - меморіальна кімната... Вже жива історія...

Виставка ""Крим - це Україна!" розгорнута в холі площею десь 7 квадратних метрів. Саме там буде і міні-виставка "Герої АТО". Музейники розуміють, які суперзавдання доводиться вирішувати...

-Не дивно, що Музей плакату України експертами центру ОПАД, визнаний найменшим офіційно зареєстрованим музеєм світу! - підкреслив політолог Сергій Пархоменко, - І саме тут, у славнозвісному Пирогові, будуть розміщені три міні-виставки про найголовніші події року. Тут варто побувати кожному українцю! А як про все це розповідають державні музеї?

Днями відбудеться урочисте відкриття...

Мене ж, як музейного журналіста, дещо дивує аморфність великих державних музеїв. В житті країни відбулися такі знакові події. Йде війна. Маємо лише кілька скромних виставок про Майдан. Не помітили окупацію Криму.

На Донбасі щодня помирають наші хлопці. Де експозиції про це все? Де виставки? Де розповіді про загиблих? Нам на пошту журналу "Музеї України", щодня приходять анонси про відкриття яких завгодно виставок, лише не про подвиг наших бійців! Директора музеїв чекають якогось наказу Мінкульту, управлінь культури? Самі не можуть зрозуміти, що повинні побачити чисельні школярі, студенти, які нині масово пішли до музеїв? Адже, ваші заклади є частиною ідеологічної машини держави! Ви повинні розвивати духовність і ВИХОВУВАТИ ПАТРІОТИЗМ! Це ваше пряме завдання! А більшість старанно робить вигляд, що такі драматичні події в житті українського народу шаленно заглиблених у пил віків директорів музеїв не обходять... Вже не сумно. Така поведінка просто обурює.

Музейник - перш за все патріот своєї землі.

З свого боку, аби не бути голослівними, команда журналу "Музеї України" і наших музеїв (без бюджету), готова допомогти державним музеям (з бюджетами), створити хоча б плакатні виставки про героїв АТО.

Таке враження, що вони не помітять, як і війна скінчиться... Вихователі...

Директорам музеїв треба розповісти, що в Донбасі війна...

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", директор Музею плакату і Музею української пропаганди

Мало кому в Украине и за ее пределами известно, что высокопоставленные чиновники Российской Федерации начали аннексию нашей территории не с Крымского полуострова, а со столицы и, к тому же, лет этак пять назад. Причем так же нагло, беспардонно, позабыв о законах, чести, совести и правах остальных граждан. Они оттяпали почти 900 квадратных метров коммунальной земли в центре Киева.

В результате без лишнего шума и при полном попустительстве со стороны столичной и центральной власти на земельном участке, площадью менее девяти соток, расположенном в Шевченковском районе столицы по ул. Артема, 84 – А, россияне отгрохали 18– этажный жилой дом. При этом (вы не поверите!) новострой соорудили не просто впритык к соседнему зданию, хотя по закону расстояние между зданиями должно быть не меньше 6 метров, а буквально навалили многоэтажку на офис компании ООО «Укрбудгруп» (ул. Студенческая, 5-7В). Свою пожарную лестницу застройщик спроектировал и изготовил так, что она спускается прямо на крышу пострадавшему офису. Естественно, хозяев здания никто не спрашивал, нравится ли им такой «московский проект» и такое соседство. В итоге офис дал трещины, начал разрушаться подземный паркинг, нарушилась система сигнализации и автоматизации открытия въездных ворот. И пострадавшие подали первый иск о взыскании нанесенного застройщиком ущерба в сумме полутора миллионов гривен еще в 2011 году.

Первая судебная тяжба окончилась относительным «миром»: ответчик частично устранил нарушения, частично оплатил сумму убытков. В обмен на оставшуюся часть согласился привести в соответствие всю необходимую проектно-техническую и разрешительную документацию. И пообещал впредь вести строительство в соответствии с законом.

Отметим, что изначально, когда только отводилась земля и изготавливались первые документы, планировался к постройке вообще пятиэтажный дом, рассчитанный на 8-9 квартир.

Другой стороной спорная многоэтажка почти упирается в историческое здание – памятник архитектуры по ул. Артема, 84, которое не могло в принципе выдержать вибрации от вбивания свай еще на начальной стадии строительства и тоже стало трескаться и рушиться. Как оказалось, разрешения на де-факто аварийную новостройку вблизи старинного сооружения Министерство культуры Украины не выдавало и по сегодняшний день. Хотя без согласования с отделом контроля названного ведомства в сфере охраны культурного наследия Украины строительство не могло быть начато вообще.

Что-то подсказывает – обезбашенному козырному застройщику не пришло в голову, что строительные работы вообще-то должны быть согласованы надлежащим образом, соответствовать процедуре, действующему законодательству и строительным нормам той страны, на территории которой было решено обзавестись квадратными метрами. Оно и понятно, ведь среди хозяев высотки, как оказалось, не кто иной, а сам экс–посол России в Украине Виктор Черномырдин (к моменту начала строительства еще здравствующий и занимающий пост советника президента Российской Федерациии, а также исполняющий обязанности специального представителя президента Российской Федерации по вопросам экономического сотрудничества с государствами — участниками СНГ) в лице своего сына, совладельца через группу компаний заказчика строительства — ООО «ТОВ Будинвест». Который, как выяснили «Наші гроші», ранее имел прямое отношение к «Газпрому».

Это объясняет, почему отпрыск экс-посла России так вальяжно чувствовал себя, нарушая все возможное нормы и правила при строительстве многоэтажки, ведь лицам, так или иначе причастным к управлению вожделенным газовым вентилем, априори даден «зеленый свет» во всех их прихотях, причудах и проступках.

Но прошло время, ситуация кардинально изменилась, вопиюще очевидные нарушения, допущенные названным застройщиком задокументированы Инспекцией государственного архитектурно–строительного контроля в г. Киеве, Государственной службой по чрезвычайным ситуациям, осуществляющей функции пожарного надзора. Законность стройки и соблюдения целевого назначения земли под объектом проверяется и прокуратурой Шевченковского района г. Киева. По результатам проверок на застройщика наложены штрафы, выданы предписания о приостановлении стройки и, в конце концов, отменен самый главный документ, без которого любое строительство считается самовольным – разрешение на строительные работы.

Однако, не взирая на то, что разрешение, выданное ООО «ТОВ «Будинвест» на проведение строительных работ по ул. Артема, 84–А, было аннулировано 29 января 2014 года, многоэтажка в центре продолжает строиться и уже почти готова к заселению.

Застройщик, естественно, оспаривает и отмену разрешения, и постановления о наложении штрафов в судебном порядке. Следует отметить, что по вопросу обжалования штрафов суд принял сторону «застройщика– беспредельщика».

Так, и в первой и во второй инстанции решено было «простить» экс-газпромовцам все нарушения, обнаруженные ГАСКом, и отменить сначала штрафы на сумму около 600 тыс. грн. (судья Кузьменко В.), а потом на 54 тыс. грн. Примечательно, что судья Данилишин В. «не увидевший» нарушений «Будинвеста» на сумму 54 тыс. грн., аналогичным образом «не увидел» и грубейших нарушений норм пожарной безопасности, о которых ему еще в одном административном деле сообщили пожарные – ГУ ДСЧС Украины в г. Киеве обратилось с иском о запрете строительных работ из-за вопиющих нарушений и реальной угрозы не только существующей застройке, но и жизни, здоровью будущих жильцов дома. Суд в иске пожарных отказал, посчитав, что «ничего страшного», строители, мол, потом всё доделают и устранят. Куда смотрят судьи – догадаться можно, только очевидное не спрячешь, достаточно взглянуть на этого динозавра в исторической части Киева.

Справедливости ради нужно отметить, что в другом административном деле (судья Аблов Е.), которое касается отмены разрешения на строительство, суд руководствовался законом – в иске ООО «ТОВ Будинвест» отказано, приказ Инспекции ГАСК об отмене разрешения признан правильным. Однако горе-застройщик не оставляет своих попыток восстановить разрешение на строительные работы. В данное время дело о судьбе разрешения на скандальное строительство находится на рассмотрении в Киевском апелляционном административном суде (судьи Кучма А., Алименко В., Сорочко Е.), очередное заседание назначено на 18 сентября 2014 года.

Нет уверенности, что российский застройщик, потративший на незаконное строительство в центре нашей столицы десятки миллионов долларов и ранее нашедший общий язык с административными судами в вопросах отмены штрафов, не договорится в апелляции по вопросу «легитимности» разрешения. Но очень хотелось бы верить, что новая власть (в том числе судебная) все же отличается от предыдущей и будет последовательной хотя бы в отстаивании украинских территорий независимо от того, это 8-9 соток в Киеве или тысячи гектаров в Крыму или на Востоке.

Хочется также надеяться на то, что Высший административный суд Украины, проверив правильность рассмотрения судами низших инстанций дел о штрафах, также выскажет свою позицию. И эта позиция, даст Бог, будет законна и обоснована, а деньги будут взысканы с газпромовцев и направлены в истощенный войною бюджет нашей страны.

После изучения документов у журналистов есть все основания полагать, что данный спорный объект вполне можно обозвать самостроем, а застройщика и подрядчика – самоуправцами.

Но если сейчас очевидны риски только двух соседствующих с новостроем и уже начавших разрушаться зданий из-за незаконного превышения этажности, то в скором времени, если многоэтажка не будет снесена, мы услышим о десятках обманутых покупателей – будущих собственниках спорных квадратных метров.

Ведь продавцы — владельцы нигде не афишируют информацию о том, что дом проблемный, проектно– техническая документация практически не утверждена надлежащим образом, что логично должно привести к сносу новостройки вообще, и невозможности введения дома в эксплуатацию. Не потому ли покупателям предлагают стать потенциальными лохами столь интеллигентно и романтично?

В частности, на новостройке висит вывеска с названием ЖК «Андерсен» и слоганом «Приглашаем в сказку»…Несомненно, Ганс Христиан Андерсен был непревзойденным сказочником и фантазером. Но в данном случае поверить сказке «Андерсена» могут лишь те, кто мечтает остаться без денег и без квартиры, либо оказаться в судах, заплатив за квадратные метры в доме по ул. Артема, 84–А приличные суммы.

Поэтому небезразличные журналисты и представители общественности приложат все усилия для того, чтобы справедливость восторжествовала, информация была максимально распространена во всех ведущих печатных и электронных СМИ, и  граждане не попались на удочку господина Черномырдина-младшего и его приспешников. Мы намерены тщательно отслеживать не только судебные процессы по делу, но и действия чиновников, судей, от которых напрямую зависит исход данной ситуации, вплоть до исполнительной службы.

Цель активистов благородна – снести «под ноль» незаконное строение, таким образом, увеличив площадь парка. Согласитесь, если на примере этого конфликта удастся заставить власть хоть раз развалить незаконную стройку в столице, а правонарушителей привлечь к уголовной ответственности за самоуправство, то жителям столицы не придется больше сражаться с захватами территорий и множащимися «элита – центрами» разных мастей.

О том, какие геодезические, технические, санитарно– технические и пожароопасные риски поджидают возможных покупателей квадратных метров в ЖК «Андерсен» в г. Киеве по ул. Артема, 84 – А, и о том, готовы ли судьи пойти на сделки в интересах российских самоуправцев на украинской территории мы детально расскажем в следующих публикациях.

Наталия Разумовская,

Наша версия

Громадська організація «Самооборона Троєщини» створює віртуальну прес-службу. Про це повідомив координатор Самооборони Дмитро Бричок. Враховуючи виклики часу і важливість інформування громадян, здійснено практичні кроки.

Опікуватися новою структурою буде досвідчений журналіст, редактор журналів «Нова Січ» і «Музеї України» Віктор Тригуб, широко відомий у Деснянському районі як творець першого музею Троєщини — Музею української пропаганди.

-Ми співпрацюємо багато років, — сказав Дмитро Бричок, — Особливо зблизив Майдан, події на Донбасі… Ми допомагали Віктору з відкриттям Музею плакату України в Пирогові з легендарною виставкою Плакати Майдану, підтримуємо з творенням Музею української пропаганди. Разом провели кілька резонансних пресових виїздів. Отож, сподіваємося на плідну співпрацю і на прорив інформаційного фронту!

-Самооборона Троєщини — один з найбоєздатніших громадських підрозділів Києва! — зазначив журналіст Віктор Тригуб, — Люди працюють на ентузіазмі, патріотизмі. Ми допоможемо створити кілька нових ресурсів у мережі, організуємо ряд прес-конференцій, допоможемо ЗМІ отримувати оперативну інформацію. Те, що робить Самооборона має значний суспільний резонанс. Водночас, виникають якісь дивні чутки, що спотворюють реальність. Вихід один — максимальна гласність! Запрошуємо всіх колег-журналістів з Троєщини до співпраці!

Найближчими днями відбудуться перші публічні заходи.

блог -

http://samtroe.wordpress.com/

Прес-служба

Уже много лет подряд Константин Стасюк, благодаря уникальной авторской методике, разработанной на личном опыте, помогает сотням людей победить тяжелейшие болезни и последствия травм, стать на ноги, восстановить организм и полноценную жизнь. С каждым днем списки желающих попасть к нему на прием становятся все длиннее. Этого удивительного человека ждут во многих городах и странах – Киев, Львов, Одесса, Луцк, Улан-Удэ, Тюмень, Кисловодск, Израиль, Германия, США…

Очень многие люди хотят пройти обучение методике К.В.Стасюка. Однако, на сегодняшний день, уже чисто физически невозможно принять всех желающих – их много, а Константин Стасюк один. Поэтому, отвечая на многочисленные просьбы людей, мы открываем новую программу заочного обучения методике применения биогравитации

Биогравитация – новое знание и учение, основанное на понимании влияния гравитации на человеческий организм. Стремление многих людей познать и усовершенствовать свой организм, выйти на новый эволюционный уровень его работы становится реальным.

Биогравитационная форма работы организма основана на изменении его физиологии, а также изменении физики движений.

Система является проверенной и рабочей, имеет множество реально подтвержденных фактов.

Обучающая программа представляет собой серию обучающих видеосюжетов, в которых последовательно будут раскрываться методы и приемы работы по методике, техника движений, дыхания, передачи вибраций и т.д.

Детали -

http://stasuk.com.ua/?page_id=1071