Лавра. Безнаказанность зашкаливает.
- 24.06.15, 07:14
https://linadov.wordpress
Українські митці звернулися до українців мовою патріотичного плакату. У столиці відкрилася виставка – «Надія Савченко».
Експозиція присвячена символу незламності духу України, відомому офіцерові, добровольцеві батальйону «Айдар» Надії Савченко, яка вже рік перебуває в заручниках у Кремля.
https://www.youtube.com/watch?v=9hveBmtdJBo
"Ідеї для плакатів беру із подій, які відбуваються у нас в Україні. Один плакат потрапив до кіборгів у Донецький аеропорт. Там їх надихав, аби не здатися і дати відсіч ворогам.
Ще один плакат я робив моєму другу. Ми познайомилися у Фейсбуку до війни. Він пішов до батальйону "Дніпро-1". Я йому зробив плакат "Хай кулі тебе минають". І коли ми потрапили в Іловайськ, мій товариш теж був там, тільки з іншого боку. Коли виходили з котла – він їхав на БТРі. Вбило його командира, що сидів зліва. Справа сидів ще один боєць, якого повністю розірвало, а друг лишився живим. І потім ми списалися у Фейсбуку, і він каже "Юра, ти знаєш, цей плакат став моїм оберегом". Ось такий збіг", - розповів Ю.Нерослік.
Ю.Нерослік практично єдиний в Україні, хто створює плакати військово-патріотичного напрямку. Їх не зустрінеш на носіях зовнішньої реклами, однак можна побачити, зокрема, у воєнкоматах східних областей та у школах.
"Патріотична тема має бути присутня. Бо зараз дуже багато хто намагається ухилитися від армії. А виконати свій військовий обов'язок – це обов'язок громадянина України", - вважає Ю.Нерослік.
Довідка УНН: Народився Ю.Нерослік у Первомайську Луганської області. Проживає у Харкові. Навесні минулого року прийшов до воєнкомату добровольцем. Зараз у чині сержанту служить сапером у 92-гій бригаді. Пройшов Іловайський котел. Почав малювати плакати із зими 2013 року. Створив майже 1000 патріотичних плакатів, зокрема, серії на підтримку "Національної гвардії України", Надії Савченко. На усіх його творах присутні кольори українського прапору.
За словами студента, саме така сума зникла з приміщення профкому ще в березні, вона призначалася для виплат за студентські проїзні. А сам студент потрапив під пресинг через те, що саме він збирав ці кошти зі студентів, хоча жодних письмових підтверджень того, що він брав гроші, немає.
«Я працював як волонтер. Документальних підтверджень, що я брав гроші й відповідаю за їх використання, не існує. Слідчі дії по факту зникнення зібраних коштів ведуться, я спілкувався з представниками МВС, однак ніяких обвинувачень в зникненні грошей мені висунуто не було. Обирати щодо мене якийсь запобіжний захід слідчі на даний момент не збираються, бо немає доказів. Я навіть взяв кредит, щоб повернути хоча б частину коштів, аби хоч якось захистити свою гідність.
Натомість голова профкому постійно погрожує мені, зокрема – нанесенням фізичних травм, обіцяє зробити так, що мені виб`ють зуби, пише смски з нецензурною лексикою. А саме головне – дзвонить і погрожує моїм батькам, вимагає і в них гроші. При чому може подзвонити о 3-й ночі. Олена Столяр також неодноразово казала, що диплом бакалавра я не отримаю. Наразі я займаюся тим, що здаю комісії заліки та іспити й дуже переживаю, що через діяльність керівництва профкому мене можуть «зарубати» і я не зможу випуститися з академії».
Сама голова профкому коментувати ситуацію з тиском на студента відмовилася, в грубій формі зазначивши, що «Максим злодій» і що «він завдав їй моральної шкоди».
Натомість однокурсник Максима підтвердили, що Первина профспілкова організація студентів академії просила написати заяву на нього.
«Вимагали, щоб я написав заяву про те, що віддав Максиму ці кошти і прошу Профспілку посприяти тому, щоб він мені їх повернули. Я цього не хочу робити, але очікую проблем на сесії за свою відмову», – каже одногрупник Максима, ім`я якого в цілях безпеки не публікуємо.
В той же час ні у кого з керівництва академії коментар взяти не вдалося – в ректораті пояснили, що керівники перебувають або у відпустці, або на лікарняному.
В свою чергу радник Міністра освіти і науки Сергій Пархоменко, до якого звернувся студент, порекомендував написати листа в МОН, що і було зроблено. Представник МОН також зазначив, що ситуація з профкомом не повинна стати причиною того, щоб студента «зарубали» під час складання іспитів:
«Закликаю керівників і викладачів академії діяти в правовому полі, розслідування щодо зникнення грошей не має впливати на складання Максимом Шевченком іспитів. І допоки немає висновків слідства, не варто чіпляти до студента ярлики «злодія», «крадія» і тому подібні», – зазначив радник міністра освіти.
УІС
Копія звернення Максима Шевченка до МОН
Скрін-шот смс-переписки Максима Шевченка з головою профкому
http://ukrpohliad.org/news/v-akademiyi-vodnogo-transportu-vymagayut-u-studenta-groshi-i-pogrozhuyut-rozpravoyu.htmlhttp://opad.org.ua/index.php?newsid=4716
В Музейно-патріотичному центрі Конгресу Українських Націоналістів, за адресою вул. Дніпровський узвіз, 1, відбулось відкриття виставки плакатів «Надія Савченко» та прес-конференція.
Організатори – КУН та Музей плакату при журналі «Музеї України».
У прес-конференції взяли участь відомий громадсько-політичний діяч і сестра Надії Віра Савченко, народний депутат України екс-комбат «Айдару» Сергій Мельничук, кращий плакатист АТО та боєць 92 бригади ЗСУ(Щастя) Юрій Нерослік, а також Голова Конгресу Українських Націоналістів Степан Брацюнь.
Конференцію провів головний редактор журналу «Музеї України», директор Музею плакату Віктор Тригуб.
Вдячні журналістам провідних ЗМІ за підтримку!
Маріанна Братущик-Хома зробила сюжет для КДТРК
https://www.youtube.com/channel/UCiq1Ect5uDW1Wctw4E2qvBQ
Спасибі!
Сюжет від 5 каналу
Канал 112
http://tv-ua.112.ua/novyny-1/novyny-112-rankovyi-vypusk-20062015-238803.html
Музеї України
http://museum-ukraine.org.ua/?p=4465
Укрінформ
http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/indexa.php?asearch=TRUE&event_id=709045
Соціальна країна
https://www.youtube.com/watch?v=d1-9fNj1TSw
Агенція УНІАН
http://photo.unian.net/ukr/themes/57960
Прес-служба КУН
Нова Січ
http://www.novasich.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=10397
Матеріали поширено багатьма сайтами:
http://museum-plakat.do.am/publ/
http://blogs.korrespondent.net/blog/2340/3529874/
http://narodna.pravda.com.ua/nation/5584ca5f1f2c2/
http://nbnews.com.ua/ru/blogs/153150/
Вхід безкоштовний. Добиратися: Київ, Печерськ, площа Слави.
Можна оглянути експозиції про Майдан, АТО, виставки патріотичного плакату…
Ростислав Тригуб, Прес-служба Музею плакату
Музей плакату миттєво реагує на події в суспільстві. Майдан ще не завершився, а вже було змонтовано резонансну виставку "Плакати Майдану" в Нацмузеї у Пирогові. Потім - "Крим - це Україна". Серія виставок про АТО в нашій філії на Троєщині - Музеї української пропаганди. Нині розгорнули виставку "Надія Савченко".
...Музейно-патріотичний центр КУН на Печерську, де нині представлено найбільші у світі плакатні патріотичні виставки, зустрічав журналістів провідних телеканалів, інформагенцій, сайтів. Прийшов легендарний комбат батальйону "Айдар", народний депутат Сергій Мельничук, лідер Конгресу Українських Націоналістів Степан Брацюнь, сестра і соратниця Героя України Віра Савченко, кращий плакатист АТО, боєць 92 бригади Юрій Нерослік.
На знак протесту проти утримання у заручниках Путіна бійця батальйону "Айдар", народного депутата, Героя України Надії Савченко розгорнули плакатну виставку з короткою промовистою назвою - "Надія Савченко".
Кілька плакатів зробив арт-директор Музею плакату при журналі "Музеї України" Юрій Нерослік, є роботи з підбірки Олександра Руденка (Львів), інших авторів. Взагалі в електронній колекції МПУ біля 200 робіт про Надію Савченко. Більше двадцяти представили на виставці. https://www.youtube.com/watch?v=d1-9fNj1TSw
-Виставка була підготована і змонтована буквально за добу! - розповів активіст КУН, сотник Самооборони Майдану Ігор Рудник, - Спасибі за дієву підтримку фронтовика Юрія Неросліка, чия персональна виставка у нас вже кілька місяців. Як завжди на висоті команда Музею плакату. Сюди постійно йдуть люди!
Віра Савченко проінформувала про теперішній стан справи проти її сестри Надії та наголосила на абсолютній відсутності будь-якої законності у російському правосудді. Також вона відзначила, що українська держава замало прикладає зусиль для визволення громадянки України з полону і наголосила на замовчуванні реальної кількості жертв війни на Сході України: «Її ( війну) можна було зупинити ще під час кримських подій, але тоді керівництво побоялася вступити у відкритий бій з російськими агресорами: порахували, що прямі людські втрати будуть понад 12000. А зараз ми маємо значно більші втрати. Таких Надій Савченко закопано на Сході України вже десятки тисяч. Але про це замовчують».
«Надія проста, добра і дуже скромна людина. Вона просто виконує свою роботу – захищає Україну…Вона знає, що українці про неї хвилюються і це її підтримує. Але, героєм себе не вважає» – додала на останок Віра Савченко.
Голова Конгресу Українських Націоналістів Степан Брацюнь наголосив: «Надія Савченко для нас є символом боротьби, незламності національного духу і прикладом справжньої відваги та мужності українського воїна. Допоки є такі герої , як наша Надія – Україну не переможе жоден агресор. Ми – українці – маємо так діяти , щоб українська політична верхівка не лише говорила, а й робила все для того, щоб визволити із брутальних кремлівських застінок цю героїчну жінку».
Арт-директор музею, молодший сержант підрозділу саперів 92 бригади ЗСУ Юрій Нерослік воює і малює плакати. Рік на війні. Проривався з Іловайського котла, лікувався, займався розмінуванням, був під Градами, щойно повернувся з Маріуполя, несе службу під Щастям. Саме його роботи стали основою збірки Музею плакату в Центрі КУН на Печерську. Волонтери допомогли виготовити масовим накладом комплект з 20 плакатів, які Юрій дарує музеям, школам, бойовим підрозділам...
На фронті дуже поважають Надію Савченко, що стала справжнім символом незламності. І це дуже розуміє фронтовик Нерослік... Говорив саме про це.
Нардеп і комбат "Айдару" Сергій Мельничук давній друг Музею плакату і журналу. Нині Сергій Петрович офіційно увійшов до редколегії "Музеїв України".
Згадав дні перед полоном Надії Савченко, яка воювала безпосередньо під його командуванням. Увечері вони довго сиділи біля озера, душевно говорили "Щось як у фільмі "В бой идут одни старики!" - посміхнувся Сергій Мельничук.
Вранці почався той бій. Гольф-клуб. Колона проскочила поворот, потрапила у засідку. Фактично увірвалися у Луганськ. Надія ще встигла кілька разів зателефонувати комбату і все. Полон. Айдарівці кинулися на допомогу, захопили нові позиції, великі трофеї, але відбити своїх не змогли. С.Мельничук, підкреслює, що тим боєм керував він особисто, коригував вогонь артилерії, віддавав накази, отож всі ганебні звинувачення росіян, які незаконно захопили громадянку України на нашій землі, офіцера, що виконувала бойове завдання у складі підрозділу ЗСУ, абсурд. Та і білінг сотових телефонів Надії підтверджує фальш московських слідчих.
-Головний наш ворог нині тут, у тилу! - впевнений С.П.Мельничук, - У комфортних кабінетах, при владі. Саме продажні чиновники масово фальсифікують звинувачення проти патріотів, одночасно прикриваючи соратників Януковича і пособників сепаратистів. У тюрмах знову одні патріоти! Злочинці при владі!
-В річницю увязнення Надії Савченко звертаюся до влади і громадськості з пропозицією висунути її на Нобелівську премію миру! Вона цього заслуговує аж ніяк не менше, ніж жінки з арабського світу,що боряться за свої права. В історії української держави не було жодного нобелівського лауреата! - заявив заступник директора Музею плакату, керівник Центру ОПАД Сергій Пархоменко, - Якщо Савченко отримає Нобеля, це буде не лише визнання її заслуг перед Україною, але й надзичайно вагомий жест світової спільноти в плані підтримки українців у їх боротьбі з агресором. Сподіваємося на ефективні лобістські кроки влади. Чекаємо!
Вхід на виставку безкоштовний. Добиратися зручно - центр столиці - Печерськ, площа Слави, Дніпровський узвіз,1. Колекцію будемо потихеньку поповнювати, як будуть фінанси.
Готуємо до відкриття виставку карикатур легендарного Жори Ключника. Художнього директора Музею плакату при журналі "Музеї України". Жора, як і вся сторінка Музею плакату, наглухо забанені ватно-американською цензурою Фейсбуку, фактично, перейшовши у підпілля як у кращі сталінсько-брєжнєвські роки... Відчуваємо, буде пресовий ажіотаж...
Музей плакату, спільно з Музейно-патріотичним центром КУН продовжує діяльність!
Віктор Тригуб, директор Музею плакату при часописі "Музеї України"
19 червня 2015 року в м. Києві у Музейно-патріотичному центрі Конгресу Українських Націоналістів, що на площі Слави, за адресою вул. Дніпровський узвіз, 1, відбулось відкриття нової експозиції плакатів під назвою «Надія Савченко» та прес-конференція, що присвячена символу незламності духу України, Надії Савченко. Вчора виповнився рівно рік, як відома українська льотчиця, Герой України та народний депутат України перебуває в заручниках у Кремля.
Захід організований дирекцією журналу «Музеї України» спільно з Конгресом Українських Націоналістів.
У прес-конференції взяли участь відомий громадсько-політичний діяч і сестра Надії Віра Савченко, екс-комбат «Айдару» Сергій Мельничук, кращий плакатист АТО та діючий бієць 92 бригади ЗСУ(Щастя) Юрій Нерослік, а також Голова Конгресу Українських Націоналістів Степан Брацюнь.
Конференцію провів головний редактор журналу «Музеї України» Віктор Тригуб.
Голова Конгресу Українських Націоналістів Степан Брацюнь наголосив: «Надія Савченко для нас є символом боротьби, незламності національного духу і прикладом справжньої відваги та мужності українського воїна. Допоки є такі герої , як наша Надія – Україну не переможе жоден агресор. Ми – українці – маємо так діяти , щоб українська політична верхівка не лише говорила, а й робила все для того, щоб визволити із брутальних кремлівських застінок цю героїчну жінку».
Сергій Мельничук поділився з присутніми спогадами про трагічні бої 17-18 червня 2014 року, і про той день, коли Надія потрапила в полон та її підступно викрали російські спецслужби. Він зазначив: «Надію звинувачують у загибелі на сході України російських журналістів. Неправда, коли кажуть, що вона керувала артилерією. Тією військовою операцією керував я. Надія немає жодного стосунку до того бою. Російська сторона грубо порушує права віськовополоненої!»
Віра Савченко проінформувала про теперішній стан справи проти її сестри Надії та наголосила на абсолютній відсутності будь-якої законності у російському правосудді. Також вона відзначила, що українська держава замало прикладає зусиль для визволення громадянки України з полону і наголосила на замовчуванні реальної кількості жертв війни на Сході України: «Її ( війну) можна було зупинити ще під час кримських подій, але тоді керівництво побоялася вступити у відкритий бій з російськими агресорами: порахували, що прямі людські втрати будуть понад 12000. А зараз ми маємо значно більші втрати. Таких Надій Савченко закопано на Сході України вже десятки тисяч. Але про це замовчують».
Свої плакати, присвячені Надії, представив Юрій Нерослік(Харків), який зазначив, що «Надія надихає мене своєю боротьбою». Також у присутніх була можливість побачити і роботи Олександра Руденка (Львів), що теж присвячені героїні.
Всі учасники конференції висловили єдину думку про кволість української влади і світової спільноти щодо реальних дій для визволення Надії Савченко.
«Надія проста, добра і дуже скромна людина. Вона просто виконує свою роботу – захищає Україну…Вона знає, що українці про неї хвилюються і це її підтримує. Але, героєм себе не вважає» – додала на останок Віра Савченко.
Виставка триватиме близько місяця. Зараз на експозиції «Надія Савченко» представлено понад два десятки плакатів з фотографіями та з віршами української льотчиці. Художники пообіцяли її поповнювати новими роботами. Вхід - безкоштовний.
Прес-служба КУН
Генеральному директору Національного музею історії України
Сосновській Т.В.
від колективу Музею історичних коштовностей України – філії НМІУ
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
16 червня 2015 року у стінах Музею історичних коштовностей України (далі – МІКУ), що є філією Національного музею історії України (далі – НМІУ), відбулася зустріч Вас, генерального директора музею, з керівниками та науковими співробітниками МІКУ (у присутності зам. директора з наукової роботи Б.К. Патриляка і вченого секретаря О.В. Оногди). Ключовим питанням, що обговорювалося на зустрічі, було питання реструктуризації музею та «оптимізації» його штатного розкладу.
Вважаємо за потрібне ще раз довести до Вашої уваги існуючу структуру нашого музею (МІКУ) та зробити наголос на його особливій специфіці з-поміж ВСІХ інших музеїв України. Робимо це, бо вважаємо, що Ви її не усвідомлюєте і, не виключено, що навіть і не хочете знати.
Музей історичних коштовностей України є унікальним та особливим музеєм України, бо в ньому зберігаються та експонуються ювелірні вироби від найдавніших часів (II тисячоліття до н.е.) до початку ХХI ст. Частина цих виробів має найвище, царське (князівське, гетьманське) походження. Чимало предметів сакрального і духовного значення, що були святинями різних народів. Розповідь про предмети поєднує відомості з трьохтисячолітньої історії, біографій митців та історичних діячів, особливостей різноманітних ювелірних технік, етапів розвитку художніх стилів, міфології, богослов’я тощо. Сумарна страхова вартість фондового зібрання оцінюється цифрами з багатьма нулями. Саме тому це зібрання є не лише найціннішою частиною Музейного фонду України, але входить до її Державної скарбниці. В усьому світі таких музеїв одиниці. В них обов’язково запроваджуються підвищені умови охорони, специфічні й обмежені правила відвідування, відповідальне відношення до підбору співробітників. Ще донедавна ця специфіка була дієвою і в МІКУ.
Музей історичних коштовностей – це візитівка країни, її бренд, музей, який допомогає формувати міжнародний імідж України. А історичне та духовне значення його експонатів має величезне значення не лише для України, але й для всього світу. Сміливо можна сказати, що деякі з експонатів взагалі достойні окремих музеїв.
Музей історичних коштовностей було створено у 1963 р. завдяки зусиллям багатьох людей, відданих Україні, бо чимало експонатів, які потрапили до музею, наполегливо рекомендували віддати до Москви та Ленінграду. Історія музею, історія формування його колекції – це особлива грань становлення слави, честі й гідності сучасної України.
За понад 50 років свого існування МІКУ пережив багатьох генеральних і перших партійних секретарів, президентів та генеральних директорів. Він витримав небувалу кількість відвідувачів у 1970-80-х роках, з честю вистояв у важкі 1990-ті та відродився у 2000-ні. За ці часи у МІКУ склалися своя специфічна структура, свої сталі традиції роботи з експонатами та відвідувачами, розподілу відповідальності. Майже за кожним науковим співробітником закріплено певну частину фондового зберігання. Навички зберігання, експонування, наукового дослідження набуваються співробітниками з роками, накопичуються і передаються із покоління до покоління. Оглядова екскурсія є однією з найскладніших з-поміж інших музеїв. Саме тому у музеї вже віддавна склалися особливі традиції підбору співробітників, що переважно відбуваються на конкурсній основі, існують зв’язки різних поколінь співробітників, передачі знань, взаємодопомоги. А головне – взаємодовіри, без якої є неможливим функціонування установи з таким рівнем відповідальності, яка покладається на КОЖНОГО наукового співробітника та їх керівників. Саме тому колектив МІКУ в усіх робочих та життєвих справах виступає як єдине ціле, як колектив однодумців.
Всі означені особливості функціонування музею призвели до складання найбільш оптимальної та працездатної структури музею. Й будь-яке втручання у неї та нехтування життєнеобхідними правилами функціонування музею відкриває шлях до його руйнування, несе загрозу його існуванню, небезпеку експонатам.
На жаль, Тетяно Вікторівно, Ви за три з половиною місяці виконання обов’язків генерального директора не знайшли часу і бажання ознайомитися з нашим музеєм, його колективом, спробувати зрозуміти і оцінити його специфіку і значення. І, вірогідно, саме тому рішення, що приймаються Вами на Ваш власний розсуд, є від початку деструктивними для функціонування МІКУ. Це і розбірки з господарчим сектором, і перенесення каси у приміщення музею (яке є зручним, з Вашої точки зору, для відвідувачів, але протирічить багатьом правилам охорони), і неприпустиме (!) скорочення кількості охоронців, і дозвіл на фотографування у залах музею й таке інше. Показовим став і прийом нових співробітників на вільну ставку до відділу масової роботи. Ви, плутаючись у своїх обіцянках, відмовили у наданні роботи випускниці факультету музеєзнавства, яка писала дипломну роботу про МІКУ і довгий час працювала волонтером, посилаючись на «роздутість» штату відділу, але натомість без всякого попередження і узгодження вже за тиждень прийняли на цю посаду абсолютно випадкову людину! Вірогідно, Ваша кадрова політика щодо МІКУ й надалі буде проводитися саме за таким підходом – з нехтуванням існуючих вивірених часом традицій, правил і норм, які, нагадаємо Вам, закріплено у низці юридичних документів, зокрема Положенні про Музей історичних коштовностей України – філію НМІУ.
Саме з таких деструктивних позицій Ви плануєте здійснити наступний крок, що названий Вами «оптимізацією штатного розкладу». Для цього Ви виходите не з існуючих потреб і робочих задач, специфіки та особливостей музейного процесу, а якихось кількісних показників, важливість яких Вами ж і вигадана. Впертість, з якою Ви апелювали до цих показників, нагадувала підхід не керівника робочого колективу, а зайшлого чиновника, чужого музею, музейному духу і тим співробітникам, з якими він говорить.
Чому для Вас є важливою ця «оптимізація», ми не знаємо. Можливо, це завдання, яке поставило міністерство. Але тоді Ви могли б повідомити нас про це і спробувати спільно знайти вихід. Але, ми переконані, що це Ваше власне бажання, за яким ми бачимо повну неповагу до колективу, намагання його якщо не знищити, то «переламати через коліно». І навіть не зрозуміло, навіщо Вам це?
Проте ми, увесь колектив Музею історичних коштовностей України, одностайно наголошуємо на тому, що зараз у музеї існує оптимальна штатна і робоча структура. Вона викристалізувалася за десятиліття існування МІКУ і враховує всю його специфіку. Ми вважаємо, що будь-які подальші зміни структури музею і його штатного розкладу, проведення безвідповідальної кадрової політики призведе до руйнування Музею історичних коштовностей України як специфічної, особливої музейної установи, а відтак принесе безпосередню загрозу умовам зберігання безцінних експонатів.
Так, Ви, маючи владні повноваження генерального директора, можете здійснити спробу змінити штатний розклад, перевести співробітників з одного відділу до іншого або створювати якісь інші неприпустимі умови для нашої роботи та функціонування музею. Але ми залишаємо за собою право музейників, право громадян відстоювати свою професійну позицію щодо особливостей МІКУ, специфіки його функціонування і виконання нами своїх професійних обов’язків, залучаючи всі можливі юридичні інструменти та використовуючи можливість відкрито апелювати до музейної спільноти, до української та світової громади, до всіх небайдужих і відстоювати свою точку зору, головне в якій не особиста доля кожного з нас, а доля, сьогоднішня і майбутня, одного з провідних українських музеїв – Музею історичних коштовностей України.
17.06.2015 р.
Колектив музею: підписи