Презентуємо черговий міжнародний скандал з тихої музейної заводі. Цього разу тихо “корупційно збожеволіла” ціла конкурсна комісія в Дніпропетровській обласній раді.

Ситуація до реготу нагадує подібне шоу в Одесі за часів Януковича. Там тоді гінеколог-риг (!) очолив комісію по культурі (!!!) і просунув директором відомого музею власницю катерінгового кабака. Тоді ми їх “трохи постібали”, притихли…

В Дніпрі ситуація катастрофічна. Тупуваті місцеві бариги просто не розуміють планетарного значення Дніпропетровського Національного історичного музею імені Д.І.Яворницького. Заклад давно і успішно очолювала одна з аксакалів музейної справи, Надія Іванівна Капустіна.

Біографічна довідка: Працює в музеї з вересня в 1979 р. спочатку екскурсоводом діорами, з лютого 1989 р. — завідуючою сектором науково просвітницького відділу, з 1990 р. – завідуючою відділом науково просвітницької роботи, з лютого 1998 р. – директором музею. Є провідним фахівцем з проблем музейної науково-просвітницької роботи. Саме їй належить ініціатива розробки і впровадження в практику музейної діяльності багатопрофільної программы “Музей и дети”, розробленій у 1991 році і з успіхом діючої в даний час. Н.І. Капустиною була розроблена і творча концепція традиційного музейного свята просто неба “Чисті джерела”.
Автор 3 наукових проектів, 2 з яких отримали гранти Міжнародної Фундації «Відродження». Разом з В.М. Бекетовою є автором проекту і безпосереднім реалізатором проведення першого Всеукраїнського музейного фестивалю «Музей третього тисячоліття» (7-12 листопаду в 2005 р.) За участю Н.І. Капустиної створені: музей історії фінансової служби краю, музей історії Дніпропетровського обласного телерадіотрансляціоного центру, музей історії Обленерго.
Займається викладацькою діяльністю. В Дніпропетровському Національному Університеті, Київському Інституті Культури читає курси: «організація екскурсійно-туристичної діяльності», «музеєзнавство», «етнографічне і туристичне краєзнавство», «історія української і зарубіжної культури», «географія культури».
Нагороджена грамотами і подяками органів влади і суспільних організацій, пам’ятною медаллю Дніпропетровської міськради “За вірну службу рідному місту” (1998 р.), Пам’ятним знаком «За розвиток регіону” (2005), Орденом св.Княгині Ольги III ступеню (2007), удостоєна звання Заслужений Працівник Культури (2004).

Але, обласній Раді такі досвідчені кадри не потрібні!

А далі хроніка з місцевих сайтів і ФБ:

В Дніпропетровській обласній раді конкурсна комісія остаточно визначилася з кандидатами, яких будуть розглядати як потенційних керівників історичного музею імені Дмитра Яворницького. Про це з місця події повідомляє кореспондент Дніпрограда.

Під час сьогоднішнього засідання комісії було вирішено першочергові організаційні питання. Зокрема, прийнято регламент та процедуру голосування. Також присутні члени конкурсної комісії обрали, хто буде головувати під час засідань. Розглянувши пропозиції, було вирішено, що головою стане Вікторія Лук’яненко, начальник відділу аудиту обласної ради.

Після цього комісія перейшла до попереднього узгодження кандидатів на посаду директора музею. Загалом було розглянуто пакети документів від чотирьох осіб: Яни Тимошенко, Віктора Боняка, Юлії Пісчанської та Надії Капустіної. Втім, до наступного етапу конкурсу було допущено лише трьох потенційних директорів. Комісія виключила з конкурсу Віктора Боняка через те, що він не відпрацював три роки в культурній сфері, що згідно із законодавством є обов’язковим критерієм під час відбору.

Наразі претендентами залишилися Яна Тимошенко (керівниця будинку-музею Садиба Дмитра Яворницького), Юлія Пісчанська (власниця ресторану “Гуляй-поле”) та Надія Капустіна (нинішня директорка історичного музею ім. Яворницького).

Варто також зазначити, що дніпровський журналіст Владислав Войцеховський на своїй сторінці у Facebook опублікував допис, в якому йдеться, що Юлія Пісчанська, як і знятий з розгляду Віктор Боняк, не має підтвердженого необхідного стажу роботи для участі в конкурсі. За його словами, кандидатка має лише півтора роки стажу замість трьох, що вимагаються за умовами конкурсу. В коментарях декілька містян висловили сумніви, що людина, далека від музейної справи, зможе реалізувати належну політику управління історичним музеєм. Втім, зауваження журналіста комісія до уваги не взяла.

Їдемо за місто. Співвласниця готельно-ресторанного комплексу Юлія Пісчанська — теж подалася на конкурс. У готельно-ресторанному бізнесі — з 2012 року Має дві вищі освіти — філологічну та юридичну. Серед робіт були і творчі, і керівні — писала сценарії, була продюсером.

Юлія Пісчанська, співвласниця готельно-ресторанного комплексу: «Я багато подорожую, більше ніж 20 років, і це моє хобі —  я відвідую всюди музеї. Я бачу як вони працюють, я бачу як вони працюють зі мною, як з відвідувачем, я розумію, що наш музей — він несучасний. Я думала, може я чогось не розумію, бо це такий центр освіти науковий, щось таке видатне, але теж — ні. Роботи там дуже багато. По-перше, — це налагодити інфраструктуру, якої там немає. Я маю на увазі ті місця загального користування, які мають бути в музеї, або в театрі. Багато що требує реекспозиції, тому що воно не відповідає вимогам часу та вимогам історії. В мене є команда. Я розумію, і всі розуміють, що фахової освіти у мене немає. Я не історик, хоча я гуманітарій. Я зв’язалася з фахівцями, з музейщиками, з істориками, які сказали: “Так, ми готові”. Коли ми говоримо про мою роботу для ресторану, то ми повинні розуміти, що я обслуговую інтереси і функції ресторану, і я розумію, що музей — це не ресторан. Музей має бути таким діалоговим майданчиком для спілкування між активістами і між владою».

Фейсбук: Отже, конкурс на директора Національного історичного музею ім. Яворницького.
Частина 1. Брехня від претендентки мадам Юлия Песчанская (Julia Pischanska) про трудову біографію.
Вимога конкурсу: три роки у сфері культури.
ВІдкриваю трудову біографію мадами Пєсчанської:
1995-96р – Палац культури студентів ДНУ – нормуль (свідки підтверджують півтора роки).
А от далі…далі починаються странності, які я вважаю брехнею.
“Актриса театру “Маски” – пише мадам Пєсчанська. Справа в тому, що “Маски” – народний театр, любительський. Запис у трудовій там не ставлять. Сабж грав ролі другого плану у декількох спектаклях.
Далі. 95-97рр. “фестиваль студентських театрів “Рампа”, адміністратор” – пише мадам Пєсченська у своїй трудовій біографії. Це – відверта і голіма брехня.
Якраз ця згадка про “Рампу” і стала для мене свідченням того, що мадам Пєсчанська бреше.
..справа в тому, що я… був гідом і волонтером на першому фестивалі “Рампа”. Фестиваль, доки не гигнувся (а дарма гигнувся – крутий був фестиваль!) – проводився раз на рік. всі долучені до нього кадри були виключно на общєствєнних началах.
Протягом кількох останніх днів я дзвонив організаторам фестивалю з питаннями: Чи була на фестивалі посада – адміністратор? І чи займала цю посаду Юлія Пєсчанська?
Відповідь: посади адміністратор із занесенням цієї посади в трудову книжку – бути не могло! Не було такої посади.
Із згадуванням Юлії Пєсчанської – теж виникли проблеми. Ніхто не згадав! ..хоча мене, чомусь, пам”ятають усі… І лише, коли одні організатори фестивалю подзвонили іншим організаторам, то ті згадали – да! була така дівчинка тоді ще з дєвічьєй фамілієй – але офіційно і практично адміністратором фестивалю вона не була.
ІТОГО. Трудова біографія мадам Пєсчанської з необхідних трьох років у сфері культури – офіційно може мати лише півтора роки в ДК студентів. Інше – мухляж. Сподіваюсь, хоч один із 9-ти членів конкурсної комісії гляне у трудову книжку мадам Пєсчанської.
Пункт 2. Аргументовані припущення. Ібо “мєня тєрзают смутниє сомнєнія”.
Мої юристи саме з цим пунктом рекомендували бути максимально обережним. Бо Мадам Пєсчанська в попередньому пості вже натякала – тіпа, фільтруй базар, бо я Пєсчанська, маю юридичну освіту, засудю, єслішо. Я фільтрую базар – і отвєчаю за нього. Але промовчати і не поділитись сумнівами не можу. В загальних словах це буде так. В попередньому пості побачили, хто підтримує кандидатуру мадами Пєсчанської? Пряма лінія від цих людей до відомого в Дніпрі бізнесмена, колекціонера худойжествєнного іскуйства і історичних цінностів – очевидна? Чи довірите ви ключі від історичних цінностей комусь із вище вказаних?
Пункт 3. Аргументовані припущення з мінімумом сомнєній, бо на основі фактів. А що, власне, зробила мадама Пєсчанська для розвитку української культури, з того часу, як змінила дєвічью фамілію на прізвище одного з власників крутої торгової марки?
В своєму мотиваційному листі мадама Пєсчанська пише про “новий дискурс”, “формування свідомості громадян на історичних прикладах”, “Дніпро – форпост України” і т.д. – і посилається на “власний бізнес: готельно-ресторанний комплекс “Гуляй Поле”. Очевидно, що на прикладі цього проекту мадама Пєсчанська має показати – як вона буде все то впроваджувати в Національному історичному музеї, виходячи з досвіду культурно-ресторанного “ГуляйПоля”?
Ну, що? Пішли на сайт “ГуляйПоля” мадами Пєсчанської?
http://g-p.dp.ua/entertainment/
Все- російською мовою.
Карта – як доїхати? Єкатеринослав – проспєкт газєти Правда.
О! Тут же посилання на сторінку завєдєнія у забороненому в Україні “ВКонтантє”.
І наостанок – моє улюблене.
Пам”ятаєте? «Инда взопрели озимые. Рассупонилось солнышко, расталдыкнуло свои лучи по белу светушку. Понюхал старик Ромуальдыч свою портянку и аж заколдобился»

А тепер – раздєл “Развлечения” в “ГуляйПоле”:
“Забавы и потехи для почтенных гостей ГП:
На вольной территории и забавы вольные:
На память о гулянке – фото с Батько Махно, да на тачанке!
Для шпаны беспризорной (пока маменька с папенькой трапезничают) на дворе – ребячий городишко!
Музыка заедрическая, а к выходным и музыканты форменные, издающие музыку доподлинную!
Танцы в дозволении!
За столом для компании – разрешено горлопание! Для сего и «ГОРЛОПАННИК» имеется!
Шоб азарт с куражом свой пресечь — имеется «Игральная картечь»!
Обход территории! По сосновому бору гуляние!
Заглядывание в дупла печей русских!”
Є ще питання – чому я достібався до мадами Пєсчанської?
Хто не зрозумів – заглядивайтє в дупла русскіх пєчєй!
..все це хотіли зробити без шума і пилі…
Єдине, що міг зробити – винести це в публічну площину.
І виніс!
…а тепер – нехай розпочнеться хайп!

(Пісчанська пройшла. 5 голосів. Фарс відбувся. Об’єктивно представила найгірший проект. – повідомив Влад у ФБ).

“Одна з кандидаток на посаду директора Дніпропетровського історичного музею надала недостовірну інформацію про досвід роботи. Такий висновок можна зробити, проаналізувавши офіційні документи, подані до відповідної конкурсної комісії.

Зокрема, в автобіографії Юлія Пісчанська вказала, що з 2011 року і по теперішній час працює продюсером в ТОВ «Горизонт-Фільм». Водночас, за даними відкритих реєстрів, ТОВ «Горизонт-Фільм» було зареєстроване в Ялті лише у 2012 році.

Крім того, за інформацією отриманою Дніпроградом з обласного Управління ДФС, «Горизонт-Фільм» в процесі своєї діяльності не нараховувало доходів громадянам, а отже жодного офіційно працевлаштованого працівника не мало і не має.

Ймовірно, щоб додати ваги та значущості власній кандидатурі та перемогти у конкурсі більш досвідчених в музейній справі конкурентів, Юлія Пісчанська вирішила «прикрасити» свою автобіографію, вказавши в переліку займаних посад неправдиві дані.

Нагадаємо, що у відповідності до Закону про культуру кандидати на посаду такого рівня крім володіння українською мовою та вищої освіти повинні мати щонайменше трирічний досвід роботи на керівній посаді в органах державної влад та місцевого самоврядування або  організаціях різних сфер власності, а також стаж роботи у сфері культури не менше трьох років.-http://dniprograd.org/2018/11/14/kandidatka-na-posadu-direktora-istorichnogo-muzeyu-falsifikuvala-stazh-roboti_73207

На посаду керівника історичного музею імені Дмитра Івановича Яворницького претендують три кандидата: діючий керівник закладу Надія Капустіна, керівник  будинку-музею «Садиба Дмитра Яворницького» Яна Тимошенко та рестораторка Юлія Пісчанська.

Конкурс має відбутись 16 листопада. За процедурою можна буде спостерігати на сайті обласної ради.

Орина ВАЩУК”.

До речі, відео засідання на сайті облради чомусь недоступне…

Нацмузей Яворницького – то один з символів України! Справжня скарбниця історії Українського козацтва! Співласниця генделика з далекої сільради, яка бувала в музеях хіба іноді, на екскуріях, не здатна не те що очолити, а навіть зрозуміти значення подібного закладу!

Говорити про взаємодію з високопрофесійним колективом, про реставрацію, збереження фондів, розвиток, ремонти з випадково призначеною бізнес-дамою, даремно витрачати час. Будуть пресові скандали і “мочилово”. Журналісти гарантують!

В цій ситуації музейники, громадськість, козацтва, патріоти України повинні згуртуватися і просто врятувати ТАКИЙ музей!

Що ми і зробимо!

Чергові ГНИДНИКИ! Цього разу з Дніпропетровської облради!

Президенту України Порошенку П.О.

Шановний Петре Олексійовичу!

Журнал “Музеї України” інформує Вас про ганебну ситуацію довкола виборів директора закладу планетарного значення – Дніпропетровського Національного історичного музею імені Д.І.Яворницького. В результаті дивних інтриг, що на думку громадськості мають певні корупційні ознаки, музей може очолити сумнівна особа без відповідних знань, навиків і головне реального досвіду музейної роботи.

Вимагаємо Вашого особистого втручання, як Гаранта Конституції і ефективних дій для порятунку музею такого рівня! Це національне надбання всіх українців!

У цій ситуації дієві всі доступні Вам засоби… Тож дійте!

З повагою,

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”

Чесні, жорсткі вибори – основа демократії. В цьому переконався колектив Київської Консерваторії.

Студенти Національної музичної академії України імені П.Чайковського святкують перемогу – після драматичних інтриг, боротьби, обрали нового ректора – Максима Тимошенка!

Відбулося офіційне представлення. Приїхав Міністр культури України Є.Нищук, що оприлюднив наказ про призначення, політики, митці, громадські діячі…

Прийшли майже всі студенти і викладачі.

Зачитали кілька поздоровлень з далекого Китаю, де дуже цінують Академію!

Квіти, вітання…

Нового керівника чекає купа проблем. Аварійний гуртожиток. Аварійна будівля Консерваторії…

Кілька днів тому, на прохання студенства, ще не призначений ректор, у супроводі журналістів відвідав гуртожиток. Умови проживання музичної еліти держави і Європи – неприпустимі. Максим Олегович дав слово виправити ситуацію. Студенти чекають!

З фотоапаратом пройшлися вздовж облуплених, підмоклих стін Консерваторії. Скрізь сітки від шматків штукатурки, тротуар розділений стрічкою – не заходити – можливий обвал…

Це знакова будівля Києва – символ. Центр, Майдан… Навіть уявити важко, що з тим жахом робити, де брати кошти…

Сподіваємося, нова команда зможе! Хоча, буде дуже важко. Особливо враховуючи кризові економічні показники країни, що утримує 800 кілометрів фронту, та серію “талановитих” реформ…

 -Влітку навколо Національної академії розгорнулась цікава драматургія скандалу, яка мені потріпала нерви, – чесно і публічно визнав Міністр культури Євген Нищук, – Але, завдяки конфліктам, реклама академії збільшилась. Скандал розвивався за всіма правилами шоу-бізнеса. Цілі досягнуті. НМАУ отримала легітимного ректора. І це велика відповідальність. Насправді, у закладах культури постійно купа скандалів. У нас можуть бути непорозуміння , амбіції, конкуренція, та ми всі робимо тендітну справу, де є настрій, душа, емоції. І будь які процеси, які відбувалися – ми маємо переводити все в культурний процес і далі працювати…

-Для мене велика честь стояти на цій сцені і дякувати за довіру, що дала мені можливість бути ректором. Це не просто довіра – це кредит на майбутнє. Я націлений на виконання своєї програми! – заявив новообраний ректор Національної музичної академії України Максим Тимошенко, – Також хочу подякувати колективу НАККіМ, школі Лисенка, світовим митцям, що мене підтримали , шановному колективу, який показав, що він за європейські цінності, студентству. Ми пройшли 2 тури виборів достойно і бездоганно. Ми вже лідери! Ми – храм мистецтв. Дякую родині, батькові – я їх не підведу. Я зроблю теплу мистецьку атмосферу в академії. Буде багато складнощів, але я буду все робити, щоб змінити нинішню ситуацію. Обіцяю виконати все, що  почав.

Слава мистецтву, новій Академії, професурі, студентам! Слава Украні!

Зал вибухнув оплесками. Відчувається – М.О.Тимошенку вірять і чекають результат. Це надихає і змушує досягати результату.

– Нарешті академія має достойного очільника. Тимошенко отримав великий кредит довіри, тут конфлікту не було – була нормальна боротьба програм. – сказав ректор Національної академії керівних кадрів культури Василь Чернець, – Колектив проявив мудрість і зрілість. Ця зрілість привела до чистої та чесної перемоги. Все буде добре!

Вітаємо Максима Тимошенка і колектив!

Відчуваю, що ще не раз доведеться писати про майбутні, дуже ймовірно, “гострі і драматичні” події, які почнуться найближчим часом.

Занадто багато проблем, конфліктів інтересів, інтриг, вибивання коштів, ремонтів, кадрових рішень, оптимізацій доведеться пройти новому ректору. Після їх подолання і буде справжна Перемога.

Поки маємо перший результат. Вибори.

Віримо і працюємо!

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”

Невдовзі на Осокорках з’явиться новий сучасний житловий масив!

7 листопада, відбулось чергове судове засідання, на якому вирішилася доля будівництва нового мікрорайону на столичних Осокорках.

Нагадаємо, проти затверджених міською владою планів виступили так звані активісти ГО «Екопарк», які стверджували, що спірна територія має бути віддана під ландшафтний парк та вимагали скасувати дозвіл на будівництво.

Зазначимо також, що представники цього об’єднання з усіх сил затягували розгляд ініційованої ними ж справи. Не стало виключенням й сьогоднішнє засідання. Спочатку активісти усіляко заперечували долучення до справи документів, які були подані як докази законної видачі дозволу на будівництво. Аргументи щодо того, що дозволи не пройшли погодження у відділі охорони культурної спадщини, не здалися суду переконливими через те, що спірна територія не є охоронюваною.

Зрозумівши, що поразка близько – «екопарківці» спробували затягнути справу в інший спосіб та подали клопотання тимчасово зупинити провадження, допоки немає рішення по справі про заборону будівельних робіт. Це клопотання також було судом відхилено.- пише http://stopcor.org/tyagnuli-tyagnuli-prote-ne-vityagnuli-sud-vidmoviv-aktivistam-ekoparku-dozvil-na-budivnitstvo-novogo-mikrorayonu-zakonniy/?fbclid=IwAR2zQgulRtN_MwXrc6pVz80g6_QeKiyX8b0sVkoh8fuflTVAokDcsVKN8d0

Після цієї невдалої спроби затягування процесу суд розпочав дослідження матеріалів по суті. Були проведені дебати, в яких кожна зі сторін висловила свої позиції, і судді нарешті змогли винести вердикт – будівництво законне. Тож у скасуванні дозволу активістам ГО «Екопарк» відмовлено і невдовзі на Осокорках з’явиться новий сучасний житловий масив.

У голови ГО «Екопарк на Осокорках» Олександра Пилипенка – обшук. Спецслужба вилучила у громадського активіста мобільні телефони та ноутбуки. Про це повідомляє одна зі спільнот у Фейсбуці.

Пилипенко та члени його організації неодноразово було помічені у сутичках та заворушеннях навколо будівництва на Осокорках в Києві. Вони позиціонують себе як активісти, які виступають за створення на масиві “екопарку” і вважають будівництво «Патріотики на озерах», яке передбачає благоустрій території та створення зон відпочинку, незаконним.

У вересні цього року,  ГО «Екопарк на Осокорках» навіть презентували свою концепцію майбутнього «екопарку», щоправда, вона більш схожа на віртуальну: там нема жодних розрахунків, плану реалізації, не вказані джерела фінансування, нема підтримки інвесторів….

Розвиток екозони – лище на словах.   Зате у проекті закладені генделики, платні розважальні центри та розливайки. Під виглядом організації ландшафтного парку відбувається банальне «віджимання» території для комерційних проектів.

На запитання журналістів щодо кошторису та фінансування парку, активісти з громадської організації так і не змогли надати чіткі пояснення. До речі, концепція й досі  не пройшла всі необхідні інстанції і не затверджена в КМДА.

Ось саме з таким “сирим” та недолугим  проектом і виступають псевдо-захистники так званого «екопарку» і блокують будівництво нового житлового масиву.

До своїх протестів вони залучають радикально налаштованих молодиків, вдаються до провокацій, псують майно забудовника, розпалюють сутички з використанням фаєрів та димових шашок.

Через активність цієї громадської організації страждають звичайні мешканці Осокорків – вони постійно отримують шквал дезінформації та нервозність. Нещодавно до пікетувальників  долучились і депутати-невдахи, які на платформі «екопарку» розпочали  свою передвиборчу кампанію.

Врешті – решт на цей бедлам звернула увагу Служба Безпеки  України.

Сподіваємось, що після втручання спецслужби  з’ясується вся правда про «екопарк» і забудовники відновлять роботу по благоустрою території навколо осокорських озер.

Жителі Осокорів вже давно  мріють про спокій і  безпеку у чистій та комфортній  зеленій зоні навколо озер.

Р.Новіков

Як показали результати соціологічний опитувань серед мешканців столичних Осокорків, людям не вистачає повноцінної зони відпочинку біля водойми.

Осокорчанам вже давно потрібна екологічна, чиста та безпечна зелена зона з набережною, пляжем та облаштованим місцем відпочику в оточенні живої природи.

Для з’ясування настроїв щодо майбутнього Осокорків, серед місцевих мешканців  з 30 вересня по 6 жовтня 2018 року, представниками ГО «ЕКОконтроль» було проведенено соцопитування.

970 осіб, які проживають поблизу озера Небреж, відповідали на запитання, що підготували екологи. Для отримання найбільш повної та достовірної інформації опитування проводилося в різний час доби й охопило всі прошарки населення.

Жителі Осокорків жваво відреагували на ініціативу і охоче ділилися своїми думками щодо впорядкування території навколо озера Небреж.

Так про що ж запитували у киян і які відповіді почули екологи?

Перше питання – як ви вважаєте, що сьогодні треба робити в першу чергу, щоб зберегти озеро?

Для відповіді були надані такі варіанти: Сподіватись, що міська влада займеться його благоустроєм? – 31% Зобов’язати забудовника мікрорайону прийняти на себе соціальний пакет з облагороджування озера і забезпечення приведення в порядок прибережної території? – 67%

Інше – 0

Нехай все залишиться, так як є – 13%

Друге – чи важливий для вашої сім’ї екологічно чистий, безпечний відпочинок на водоймі?

Варіанти відповідей:

Так – 98%

Ні – 0

Інше – 2%

Третє питання – для повноцінного відпочинку на озері, що б Ви хотіли на ньому побачити?

Варіанти відповідей:

Облаштувати цивілізований пляж – 80%

Дитячі майданчики – 42%

Спортивний майданчик – 27%

волейбольний майданчик – 30%

Поле для пляжного футболу – 22%

Рибальські вимостки – 46%

Куточки з незайманою дикою природою – 38%

Інше – 0

Нехай все залишиться, так як є – 5%

Четверте питання – чи має сенс облаштовування частини озера, створивши на ній екологічний, культурний і просвітницький Центр всього району?

Варіанти відповідей:

Облаштувати набережну – 65%

Для аерації і очищення водойми зробити фонтан – 2%

Зробити Арт театр під відкритим небом (виступ артистів, музикантів, дитячих колективів, проводити тематичні зустрічі, перегляд театральних постановок, літній кінотеатр) – 4%

Екологічний Центр для проведення Зелених Уроків для дітей – 14%

Створити дитячий Яхт Клуб – 6%

Озеленити прибережну смугу.Посадити дерева. Зробити квітники – 56%

Облаштувати Алею Мужності – 22%

Проводити літні дитячі табори – 4%

Нехай все залишиться, так як є – 13%

Як бачимо, переважна більшість мешканців мікрорайону підтвердила своє бажання мати безпечне, облаштоване та екологічно чисте місце відпочинку біля водойми.

Столиця має зручне географічне розташування, практично всі кияни мають доступ до відкритої води: або до Дніпра та Десни, або до численних київських озер.

Але, на сьогодні, через розміщення величезної кількості кафе та ресторанів на узбережжі, постала загроза знищення водної екосистеми.

Олександр Чистяков, лідер ініціативної групи ГО «ЕКОконтроль»:

«Водойма – це живий організм. Для його підтримки необхідний комплексний підхід. Близько 80% столичних водойм вимагають розчищення і днопоглиблення, а також викосу зайвої водної рослинності та зариблення рослиноїдними видами риби з метою природної меліорації. Але, сьогодні на берегах столичних водоймищ побудовані різні «розливайки» та «шашличниці», які своїми «відходами виробництва» явно травлять біосистему».

Отже, перед екологами столиці гостро постало питання як зберегти київські водоймища. Як показує практика, на сьогодні без приватних інвесторів це питання не вирішити.

Восени цього року завдяки допомозі банка “Аркада”, екологи провели зариблення озера Небреж, запустивши туди п’ять тонн коропа, який найкраще очищує воду. Риба досить велика, до 300 грамів. Тому зможе добре адаптуватися в нових умовах і очистити озеро.

А ранньою весною заплановано провести другий етап зариблення. Тож ця водойма невдовзі стане ще й улюбленим місцем для риболовлі.

А після проведення рекреаційних робіт озеро Небреж оживе і предстане в усій своїй магічній красі.

Р. Новіков

Протистояння на столичних  Осокорках продовжує хвилювати громадськість. Активісти  “Екопарку на Осокорках” намагаються зірвати будівництво сучасного житлового масиву “Патріотика на озерах”,  яку фінансує  АТ АКБ «АРКАДА».

Кілька “професійних мітингувальщиків” вимагають скасування дозволу КМДА  на будівництво житлового масиву “Патріотика на озерах”.

Але, у  банку «Аркада» впевнені в своїй правоті  і кажуть, що всі потрібні документи і дозволи на забудову цієї території є – так що все законно.

Так чого реально добиваються «активісти»? Який ландшафтний парк вони захищають?

Подивимось історію «Екопарку на Осокорках».

Ще у далекому 2005 році, закинута ділянка навколо озер Небреж і Тягле  була передана в оренду  АКБ «Аркада». КМДА офіційно затвердила ГенПлан забудови Осокорків, до 2020 року, який  виставлений на офіційному сайті http://kga.gov.ua/…/1196-detalnij—plan—teritoriji—rajonu—os…

І коли забудовник  почав розчищати занедбану територію, зариблювати озера, виникли «активісти», які захотіли «віджати» територію під виглядом ландшафтного парку.
До процесу підключились депутати та їхні піар-менеджери, які запустили механізм маніпуляції  на базі ГО «Екопарк на Осокорках».

Спочатку  розповсюдили петицію на підтримку «Екопарку на Осокорках».
10.02.2016 – петиція набрала необхідну кількість голосів підтримки і була прийнята до розгляду КМДА,
07.11.2017- активісти розробили план з реалізації «екопарку»  і лише 21.09.2018 офіційно оприлюднили остаточну версію “Концепції розвитку території “Екопарк Осокорки”.  https://ecopark-osokorky.com.ua

До речі, сама «Концепція» потрапила до Департаменту містобудування та архітектури  лише 17.09.2018 року – попереду вибори і для деяких депутатів Київради  ландшафтний парк стає чудовим майданчиком для самопіару.

Зрозуміло, що  доручень щодо підготовки проекту рішення Київської міської ради про внесення змін до містобудівної документації в частині відображення в Генеральному плані “Екопарку Осокорки” до Департаменту містобудування та архітектури й досі  не надходило. Як і не було рішення “Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення “Екопарк Осокорки” Київської міської ради.

Той, хто проходив всі бюрократичні щаблі, знає — це довга і  складна процедура.
Але,  для майбутніх  кандидатів в депутати це виграшний  пункт для передвиборної програми – є чим «пудрити» мізки своїм виборцям.

Для тих, хто ще й досі сумнівається щодо долі своїх майбутніх квартир, повідомляю:  будівництво житлового масиву “Патріотика на озерах”  — законне.

Пропоную провести  аналіз  між концепціями  житлового масиву «Патріотики на озерах»  і ландшафтного парку.

Отже,  будівництво «Патріотики на озерах» проводить ТОВ  “КонтрактБудСервіс”.

Перед тим, як розпочинати будівництво, товариство  офіційно замовило  детальний  план території  (ДПТ є проектною документацією з розрахунками, обгрунтуваннями), узгодило його з усіма інстанціями, затвердило в КМДА і підписало договір з АКБ “Аркада” про залучення інвестицій.

В той же час, ландшафтний парк існує виключно у вигляді концепції  – це просто мрії купки проплачених «активістів», які не мають під собою ні  необхідних узгоджень, ні джерел  фінансування.

Що пропонують інвестори житлового масиву? Озеленення території, гармонійне поєднання сучасних житлових будинків, об’єктів інфраструктури з унікальним природним середовищем, інфраструктура (дитячі садочки і школи, заклади торгівлі і розваг), відпочинок на воді, чарівна набережна. Все розвивається  за рахунок інвесторів!

Який інтерес інвесторів? Отримати квартиру за гроші нижче вартості на вторинному ринку. Що отримує Київ?  Паї за землю і розвиває інфраструктуру міста за рахунок інвестицій приватних осіб. Інвестори отримують квартири. А головне — з бюджету міста гроші витрачати не потрібно.

Це звичайна схема розвитку міста у цивілізованих країнах.

В той же час, захисники  “Екопарку”  розраховують, що КМДА виступить замовником проекту ландшафтного парку і виділить з бюджету міста гроші платників податків, на створення  паркової зони і щорічно буде виділяти гроші на його утримання.

Відчуйте різницю у підходах у вирішені міських проблем? Який шлях вибере КМДА? Звісно – інвесторів.

Ось що розповіли тележурналісти – http://podrobnosti.ua/2266386-hto-stot-za-blokuvannjam-budvnitstva-zhitlovogo-masivu-patrotika-na-ozerah-na-osokorkah.html?fbclid=IwAR2Lq23zcC0OREjVaoh5AuViT6zTZAnxSIQaGFfud00i1G-xHceNbFmham0

Отже, «Екопарк на Осокорках» — це звичайна передвиборча піаркампанія  та заробіток “протестувальників”!

А якщо план з ландшафтним парком не затвердять? Тоді на цю територію  зайдуть  інші забудовники.

А поки  «протестувальники» відпрацьовують гроші замовників,  «Патріотика на озерах»  продовжує будуватися і виконувати свої зобов’язання перед інвесторами.

Забудовники впевнені, що суд, який відбудеться 2 листопада буде на їхню користь, поставить крапку для «балагану» навколо озер на Осокорках і люди вчасно отримають комфортабельне сучасне житло.

Так і буде! Купка крикунів не має право зривати  розвиток Києва!

Р.Петренко

Впервые в Украине спроектирован инновационный жилищный массив, учитывающий новейшие мировые технологические разработки, с продуманной социальной инфраструктурой,  экологией…

Казалось бы, все хорошо, такие инициативы следует всячески поощрять и поддерживать! Что и сделала киевская власть, проверив и утвердив необходимый пакет разрешительных документов.

Застройщик, на абсолютно законных основаниях, начал работу, частные инвесторы – а это в основном обычные семьи, вложили свои деньги, расчитывая получить хорошие квартиры по выгодной цене, но вмешались некие мощные структуры “недоброжелателей”, всячески пытаясь затормозить строительные работы.

Речь пойдет о возведении жилмассива “Патріотика на озерах” в Киеве. Осокорки.

Некая общественная организация “Екопарк на Осокорках” внезапно озарилась глобальной идеей создания локального экологического парка, естественно за бюджетные деньги! А для этого скромно пожелала остановить легальную застройку и отобрать задним числом, законно арендованный и оформленный земельный участок! Честно говоря, таких масштабных “наездов”, с массированным привлечением “профессиональных активистов”, пиар-агенств, юристов, в строительной отрасли Украины еще не было! И если бы на месте инвестора оказалась не такая мощная и уважаемая структура как АКБ “Аркада”, события могли бы разворачиваться по совсем другому сценарию…

Попробуем разобраться с фактами и логикой этого странного конфликта.

“26 жовтня цього року відбулося засідання суду про скасування дозволу на будівництво житлового масиву “Патріотика на озерах”. Засідання суду буде продовжено 2 листопада поточного року”.- сообщили интернет-сайты.

Что такое “Екопарк” и его защитник ГО “Екопарк на Осокорках”?

Нырнем в блогосферу и социальные сети.

Врятувати гуртожиток Національної музичної академії!

Запрошення для преси допомогти студентам!

Студенти НМАУ згуртувалися і вимагають терміново відремонтувати аварійний гуртожиток!  Національну музичну академію ім. П. І. Чайковського добре знають у світі. Це – заклад планетарного рівня, яким пишається Україна – Консерваторія. Але, серед столичного студентства існує і інший рейтинг – умови проживання у гуртожитку.

Стан гуртожитку Академії – жахливий! А тут змушені жити люди, які щодня доторкаються до високого мистецтва! – заявили студенти з ініціативної групи, – Скоро зима – дощі, морози, сніг, а приміщення перебуває фактично у аварійному стані.

Нюанс, Академія фактично без ректора! Обраного ректора – Максима Тимошенка, через бюрократичні перепони, навіть після рішення суду, ніяк не затвердять.

Обурені студенти запрошують на зустріч “невизнаного” ректора М.Тимошенка у гуртожитку, просимо підтримки у журналістів! Хай глянуть, у яких умовах живе майбутня музична еліта Європи…

Ініціативна студентська група просить підтримки преси, громадськості, керівників Мінкульту!

Приходьте у вівторок 30 жовтня о 18.00 біля гуртожитку за адресою: Київ, вул. Маршала Тимошенко, 2 К

Просимо журналістів повідомляти про участь! пошта [email protected]

Національну музичну академію ім. П. І. Чайковського добре знають у світі. Це – заклад планетарного рівня, яким пишається Україна! Вчитися у НМАУ – круто!

Але, серед столичного студентства існує і інший рейтинг – умови проживання у гуртожитку. Ось тут і звучить слово – проблема…

-Стан гуртожитку Академії – жахливий! А тут змушені жити люди, які щодня доторкаються до високого мистецтва! – обурюється вже обраний, але ще не призначений Ректор НМАУ Максим Тимошенко, – Скоро зима – дощі, морози, сніг, а приміщення перебуває фактично у аварійному стані. І крім студентів цією проблемою ніхто не переймається! Чому? Чому “не помічали” скільки років? На жаль, через бюрократичні перепони, я поки не маю необхідних повноважень, аби безпосередньо втрутитися аби якось виправити ситуацію. Тому через соціальні мережі звертаюся до студентів – давайте зустрінемося, порадимося, обдумаємо план конкретних дій. Ховати голову в пісок я не збираюся!

Звернення М.О.Тимошенка до студентів:

Шановні студенти!
Мене, як і Вас також дуже непокоїть та дратує жахлива ситуація, яка склалась у приміщенні гуртожитку нашої Академії. На жаль, на сьогоднішній день, я ще не можу (завдяки деяким законодавчим формальностям) взятись до вирішення цієї проблеми на всі 100%.

Але, сидіти склавши руки та чекати офіційного призначення мене Мінкультом – я також не буду!
Тому, пропоную всім студентам, які проживають у гуртожитку Нашої Академії зустрітись у вівторок 30 жовтня о 18.00 біля гуртожитку за адресою: вул. Маршала Тимошенко, 2 К та разом з Вами напрацювати план невідкладних дій, щодо виведення будівлі з жахливого та аварійного стану.

Перепост вітається! Щодо години зустрічі –пропонуйте, коли краще. З повагою до Вас!

Максим Олегович Тимошенко

Максим Тимошенко влітку був призначений в.о. ректора НМАУ, але, за кілька тижнів, без пояснень, з грубим порушенням законодавства, був незаконно звільнений з посади Держсекретарем Мінкульту. Під час відпустки Міністра…

Обурені студенти, викладачі, громадськість висловили протест під Міністерством культури, писали листи. Включилася преса. Попри перепони, М.Тимошенко взяв участь у виборах ректора і впевнено переміг.

Майже одночасно, оголошено судове рішення про незаконність звільнення М.О.Тимошенка з посади в.о. ректора з вимогою негайного поновлення на посаді. Однак, бюрократи Мінкульту знову “не помічають” рішення суду!

А проблем, з початком учбового року накопичилося чимало. І потерпають від них цілком реальні викладачі і студенти.

Взагалі, на зустріч “невизнаного” ректора з студентами у гуртожитку, варто запросити і журналістів. Хай глянуть, у яких умовах живе майбутня музична еліта Європи…

Це саме та ситуація, де треба діяти негайно, а не плакати, згадуючи глобальні кризи…

Віктор Тригуб

“Закарпатський край” знову в ефірі! – редактор Вадим Логвінов

Оновлений інформаційний ресурс Закарпатської області і всієї України вітає своїх читачів!

http://www.zkarpat.top/

Головним редактором нового сайту став відомий журналіст, член НСЖУ, краєзнавець і громадський діяч Вадим Логвінов, що багато років працював заступником директора Національного музею народної архітектури і побуту України.

-Ситуація на Закарпатті традиційно складна, – переконаний редактор сайту Закарпатський край”, віце-президент медіа-групи Українська пресова корпорація Вадим Логвінов, – Не став винятком і інформаційний простір, фактично монополізований кількома олігархічними бізнес-групами, що часто грають в інтересах країни-агресора. Тож спробуємо дещо змінити ситуацію на краще. Вірю, ми це зможемо!

Закарпатський край – новий проект патріотичної медіа-групи Українська пресова корпорація.

Ми контролюємо понад 50 сайтів, які читають у 100 країнах!

Замовляйте інформаційні кампанії, розміщуйте рекламу!

Бажаємо колегам успіхів!

Ростислав Тригуб, студент