Комітет порятунку Нацзаповідника у Лаврі продовжує свою роботу! Нарешті Майдан переміг і можна розпочати процес очищення держави від ставлеників голубої влади, які цілеспрямовано нищать національну святиню світового рівня - Лавру!

З наших джерел у Мінкульті, ми отримали копію листа, яку захисники Заповідника власноруч вручили новому Міністру культури Є.Нищуку. Представники колективу коротко розповіли про правовий нігілізм кількох директорів, внаслідок чого, без роботи брутально залишили понад сто досвідчених музейників! Просто Лаврська сотня звільнених! Чимало потерпілих повернулися за рішенням суду, отримавши чималенькі компенсації. Однак, нинішня адміністрація розгорнула проти них справжній терор! Звільнення з жахливими порушеннями закону продовжуються! Цю ганьбу Міністерство повинне негайно припинити, звільнивши вірних Януковича і його кліки, та призначивши патріотичних професіоналів!

Ми розуміємо заклопотаність Міністра, який доручив вивчення ситуації Першому заступнику Л.Островській-Лютій. Однак, у нас склалося враження, що ця пані, що багато років вірно служила спонсору Януковича Р.Ахметову, більше зацікавлена керуванням фінансових потоків Мінкульту, ніж встановленням істини. Ми не розуміємо, як така заплямована співпрацею з злочинним режимом діячка могла очолити процес національного культурного відродження? Самі почитайте її "трудовий шлях"! Жодного дня роботи у системі Мінкульту, немає реального державного керівного досвіду! Людина абсолютно не розуміє проблем і завдань музеїв! Як і Мінкульту взагалі! Якщо найближчими днями ця пані, як і Мінкульт в цілому, не розберуться у ситуації в Лаврі, не звільнять корупційну керівну трійцю Заповідника, колектив залишає право на публічні акції протесту проти некомпетентності Міністра і його Першого заступника. Скандальну ганьбу довкола духовної святині - Лаври, відданої на відкуп торгашам слід негайно закінчувати!

Островська – Люта Олеся Богданівна

Перший заступник Міністра

Народження

5 серпня 1978 року місто Львів

Освіта

у 2000 році закінчила Національний університет «Києво-Могилянська академія» за спеціальністю «Культурологія»

Вільно володіє польською, англійською мовами



Трудова діяльність

З 1998 до 1999 року – офіс-менеджер Міжнародного фонду «Відродження»

З 2003 року – помічник директора Благодійного фонду «Центр сучасного мистецтва» м. Київ

З 2007 року – менеджер ТОВ «Піллар ПР», м. Київ

З 2008 року – керівник проектів та програм Благодійного фонду «Розвиток України»
19 березня 2014 року призначена на посаду Першого заступника міністра культури Розпорядженням КМУ №220-р
http://nbnews.com.ua/ru/blogs/117804/

 

Текст листа: Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику не потрібні потрясіння, а потрібний звичайний робочий ритм, щоб зберігати, вивчати та популяризувати культурні та духовні надбання української нації. На превеликий жаль, останні 4 роки, у зв’язку із направленням фінансових потоків у сферу культури та необхідністю їх перерозподілу між владними «кланами», в Києво-Печерському історико-культурному заповіднику було змінено кількох генеральних директорів та їх заступників. Не лояльний до тодішньої влади генеральний директор Кролевець С.П. у 2010 році був змінений шляхом не законного звільнення більш лояльними Громовою М.Е., а потім Лісничою В.М. та Михайлиною Л.П.

З кожною зміною керівництва, останнє першочерговим завданням бачило звільнення працівників. Це зруйнувало колектив Заповідника та, на нашу думку, підривало його фінансову стабільність. Під виглядом реорганізації Заповідника було звільнено більше сотні кваліфікованих працівників, які, в переважній більшості, мали стажу роботи в Заповіднику від 10 до 40 років. Так, у 2011 році, коли генеральним директором стала Громова М.Е., " одна частина наукових співробітників та екскурсоводів були звільнені, а іншій частині під тиском та умовляннями змінили умови праці та перевели на строкові трудові договори, примусивши написати відповідні заяви. При цьому працівники втратили можливість отримати матеріальну допомогу на оздоровлення до щорічної відпустки, а також можливість оскаржити такі дії до суду (адже працівники власноручно писали заяви на переведення). Пізніше, коли на зміну Громовій М.Е. прийшли інші керівники, без будь-яких пояснень та розгляду кандидатур, звільняли працівників, при цьому приймаючи на посади інших працівників на умовах безстрокових трудових договорів (часто таких, що не мають підходящої кваліфікації у сфері культури). Всі звернення працівників щодо зловживань з боку керівництва Заповідника до Адміністрації Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України та до Міністрів культури (спочатку до Кулиняка, а потім і до Новохатька) з проханням звернути увагу на ситуацію та припинити подібну практику звільнень працівників отримували формальні відписки: «Звертатися до суду».

Працівників, які звертаються до суду для захисту своїх трудових прав, керівництво (адміністрація) Заповідника намагається «відговорити» від цього. Натякаючи та прямо говорячи, що ці справи будь-якою ціною і у будь-якому випадку будуть вирішені судом на користь Заповідника.

Звернення працівників до правоохоронних органів, зокрема до прокуратури, та до контролюючих адміністративних органів завершувалось перевірками, які проводили «свої» і не знаходили порушень, а там де порушення були очевидними - підроблювалися та пере підписувалися «потрібні» документи (прикладом фальшування документів може бути судова справа Крохи Т.Д.). З працівниками, які, писали такі звернення або який підозрювали, що вони писали ці звернення, «розправлялися». Зокрема, заступники генерального директора та керівники структурних підрозділів - відділу кадрів, юридичного відділу викликали «на допит», погрожували звільненням та відповідальністю, позбавленням премій, примушували писати заяви на звільнення або ж просто «стравлювали» людей, які не витримуючи тиску - йшли добровільно. Особливо страшно, що допомагають в руйнації колективу і деякі члени цього колективу, отримуючи власні зиски - або гарантію «недоторканості» або ж різного роду грошові «підкупи». Так, само призначена в.о. голови профспілки Каневська О.О., будь-які рішення щодо звільнень адміністрації заповідника «підстраховує» протоколами засідання профспілки.

Після скандального звільнення кардіолога пані Лісничої В.М. з посади генерального директора Заповідника та призначення на цю посаду Михайлини Л.П., фактичне керівництво у Заповіднику здійснює його заступник - Панченко В.В. Генеральний директор Михайлина Л.П. нічого не вирішує і не бажає вирішити та навести лад у Заповіднику, оскільки практично самоусунувся від керівництва, займається лише своєю творчою та науковою діяльністю. Його заступники, на нашу думку, не гідні займати керівні посади у будь-яких закладах культури, а тим більше у Заповіднику, що має національний статус, адже не мають уявлення про управління у музейній сфері та мають заплямовану» репутацію. Так, перший заступник генерального директора Заповідника Панченко В.В. не має відповідної освіти (закінчив, за нашими даними, Уманський аграрний навчальний заклад заочно), за заступником генерального директора з фінансово-економічних питань Стиренко Л.М. шириться «слава» як про ту, що розробляла потрібні «фінансові схеми» у бюджетних установах (наприклад, у Міністерстві освіти) і продовжує це робити у Заповіднику. Зокрема, у колі співробітників Заповідника поширюються розмови про те, що роботи з реставрації пам’яток архітектури виконуються фірмою, де-факто першого заступника генерального директора Заповідника

Панченка В.В. з величезними «відкатами» та групою осіб, які не мають спеціальної підготовки реставраторів (кажуть, що 42 млн гривень, які були виділені державою для реставрації об’єктів архітертури, 29 мільйонів були освоєні особисто ГІанченком В.В.); що 2% від квитків, які оплачують туристи йдуть до кишень керівництва заповідника; що з підприємців, які здійснюють торгівлю сувенірною продукцією на

території заповідника щомісячно вимагають плати за можливість продовжувати цю діяльність; про «мертві душі», які входять до штату працівників, яким нараховується заробітна плата, премії, але яких ніхто ніколи не бачив. Останнє особливо цинічно і несправедливо виглядає в очах співробітників, яких приводом «скорочення» звільняли і казали, що немає вільних посад.

Генеральний директор Михайлина Л.П. байдуже спостерігає над самоуправством Панченка В.В. та інших своїх заступників. Вони ж своє нахабство не прикривали ба, навпа ки, хизувалися зв’язками з Льовочкіним, потім з Клюєвим. Щоб пустити кінці у воду та «очиститися» від цих зв’язків, у лютому, коли заповідник був закритий для відвідувачів, кілька днів працівників не допускали до робочих місць. Окремі ж працівники адміністрації заповідника здійснили «чистку» - частина документів з бухгалтерії та архіву була спалена. Тепер думаємо, що не допускали для того, щоб вони не стали очевидцями.

Може здатися, що ображені працівники бажають розправи над кривдниками. Але, як відомо, немає диму без вогню. А щоб підтвердити чи спростувати окремі наші підозри слід провести незалежний аудит діяльності заповідника хоча б за останні 2 роки, при цьому на час її проведення слід тимчасово відсторонивши усіх керівників заповідника та керівників структурних підрозділів від виконання їх обов’язків. Інакше аудит не дасть об’єктивних даних.

Маємо надію, що в цей непростий і відповідальний для українського суспільства час, справедливість буде відновлена. Просимо ще раз перевірити діяльність керівництва Заповідника. Відомо, що тепер воно шукає підтримки в особі нового керівництва держави, і зокрема, Міністерства культури, а може вже й знайшло.

Рятуймо музей разом.

Співробітники. Підписи.

Просимо незалежні засоби масової інформації поширити це звернення і донести його до нового керівництва Держави!

Підготовлено до друку Комітетом порятунку Нацзаповідника.

Яскрава художниця Майдану. Талант. Патріот. Наталка Шуст-Цимбалюк. Саме її робота - дівчина у віночку в респіраторі, стала неформальним жіночим графічним символом Майдану і візитівкою Музею плакату України.
Майдан переміг. Прийшла нова влада. Втратили Крим. Життя продовжується...
Команда Музею плакату і журналу "Музеї України" вирішила не випускати з поля зору художників, які під час драматичних моментів, не зважаючи на загрозу арешту за пропаганду екстремізму, відкрито і яскраво підтримали свій народ. Можете на нас розраховувати! Інформаційна підтримка на мегапопулярній сторінці МПУ в Фейсбуці та на численних наших сайтах гарантується!
Наталка Шуст-Цимбалюк. Народилась у 1984р. м. Прилуки на Чернігівщині. 1999-2005р. – навчалась у Львівському державному коледжі декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша.
2007р. – закінчила Львівську національну академію мистецтв і отримала кваліфікацію магістр (кафедра художньго текстилю). Того ж року стала учасником стипендільної програми Міністра Культури Польщі «Gaude Polonia». Програму реалізовувала у творчих майстернях академії мистецтв м.Лодзь.
 З 2005 року учасник багатьх всеукраїнських та міжнародних виставок. Роботи знаходяться в Україні, Польщі, Канаді, Америці.
 Живу та працюю у Львові.
Взагалі, новій команді керівництва Мінкульту, на чолі з Голосом Майдану, варто було б зібрати тих небагатьох художників, які графічно підтримували акції протесту, влаштувати виставку їх робіт в якомусь Національному музеї. Хоча б почесні грамоти вручити...
Ці творці горді і скромні. На відміну від зграї цинічних пристосуванців коридорами не бігають, кабінетами не шастають...
Саме тому, нічого і не отримують.
Поки в Мінкульті майданівці - зверніть увагу на художників Майдану!
А на своєму рівні, ми своїх не забудемо!
Надихайтеся роботами Наталки Шуст-Цимбалюк!
Віктор Тригуб, директор Музею плакату України, редактор журналу "Музеї України"























Робота Наталки в Музею плакату в Пирогові

http://www.pohlyad.com/news/n/44019

Украинские плакатисты продолжают удивлять коллег. Прежде всего российских. Киевский Майдан поднял такую творческую волну, что последствия будут ощущаться десятилетиями. А эксперты в один голос убеждают, что этот Майдан не последний...
Команда Музея плаката Украины при журнале "Музеи Украины" едва успевает реагировать на появление все новых работ. Ведь ситуация в стране меняется стремительно. Не успели отойти от Евромайдана, протестов, расстрелов, бегства Януковича, как начался захват Крыма. Пошли сепаратистские игры на юго-востоке, странные кадровые назначения. Стартовала президентская гонка.
Все это сопровождается громадным количеством острых графических работ, плакатами, демотиваторами... Не всем "героям" этих сатирических произведений нравится такая подача. Особенно, кандидатам в Президенты Украины...
Однако, активисты Музея плаката вынуждены реагировать на исторические периоды в строгой последовательности. Поэтому вначале мы на базе нашего скромного помещения в Тернопольской усадьбе Современного села Национального музея народной архитектуры и быта Украины в Пирогово, смонтировали выставку "Плакаты Майдана". Кстати, первую в музеях Национального уровня!
Сейчас заканчиваем подготовку к открытию выставки "Крым - это Украина!" Ведь, Майдан уже история. Как и захват Крыма. Но, есть множество плакатов! И мы увековечиваем ту хронику!
Наши нетерпеливые фанаты уже требуют выставку "Кандидаты в Президенты Украины в плакатах"! Мы пока остановились на Крыме и угрозе вторжения оккупантов в другие регионы. Выборы и кандидаты никуда не денутся. Плакатов уже полно! А выставочных залов у нас два! Есть приглашения в другие музеи, университеты, но украшать длинные коридоры и пустые стены актовых залов мы не спешим...
-Музей плаката стал настоящей изюминкой нашего проблемного отдела "Современное село", - сказал Гендиректор Нацмузея в Пирогово Дмитрий Заруба, - 25 домов построенных на закате застоя, с одинаковой мебелью и телевизорами "Электрон", мало чем могут удивить современного туриста. А Галерея плаката стабильно привлекает посетителей. Как ни странно, особенно из России. Вероятно, у них есть некое предчувствие своего Майдана... Хотя, здесь бывают и европейцы, американцы, японцы, китайцы - ведь Музей плаката, благодаря интернету очень популярен в сети!
-Да, страница МПУ в Фейсбуке стала настоящим рекордсменом среди официально зарегистрированных музейных учреждений мира! - подчеркнул Виктор Карпов из Украинского института военной истории, - 50-100 тысяч посетителей в сутки из большинства стран мира! За три месяца существования! Такой популярности могут позавидовать самые уважаемые музеи планеты! Кстати, хочу сообщить, что на базе нашего Института, журнала "Музеи Украины" создан Комитет спасения музеев Крыма. Ныне наша основная задача - не дать разграбить Музейный фонд вооруженным захватчикам! Для этого будем привлекать международных экспертов.
-Радует, что в Музей плаката целенаправленно идет молодежь! - сообщил заместитель директора, политолог Сергей Пархоменко, - Более того, именно молодые художники, студенты, стали нашими основными авторами, входя в уже легендарную, полусекретную Плакатную сотню! Эта творческая группа возникла во время Майдана, тщательно шифруясь - ведь тогда за пропаганду "экстремизма" могли дать лет пятнадцать. А в РФ и Беларуси и сейчас за политическую сатиру могут арестовать! Поэтому до сих пор многие наши авторы анонимны... Реалии...
Днями выставку "Крым - это Украина!" должны представить прессе. Возможно, во время открытия состоится разговор о будущей судьбе полуострова, его музеях, людях. Хоть плакат и острое оружие пропаганды, надеемся, удастся найти спокойное, приемлемое решение путинской глупости в Крыму.
Потом поговорим о кандидатах в президенты...
Виктор Тригуб, директор Музея плаката при журнале "Музеи Украины"

В інформагенції УНІАН відбулася традиційна зустріч з пресою відомого рекордсмена, цілителя Костянтина Стасюка. Костянтин Стасюк розповів про нові технології бігу, ходьби, відкриту ним методику оздоровлення організму, що сприяє негайному омолодженню.
Нині Костянтин Стасюк документує матеріали про 60 пацієнтів, які кардинально позитивно змінилися після біогравітаційних масажів.
Ось як це описується у прес-релізі:
Впервые достигнуты и зафиксированы  результаты омоложение лица и  тела  человека за считанные часы, за счет восстановления работы всех органов.

Методика биогравитационного преобразования, разработанная К.Стасюком, включает в себя: изменение физиологического состояния тела, то есть в любом возрасте достигается мышечная, сосудистая, тканевая, элластичность соответствующая стандартам молодого здорового организма. Впервые применена новая система движения, основаная на элементах нейтрализации силы притяжения Земли. Что позволяет двигаться без особого напряжения мышц, уменьшается трение в суставах, нагрузка на позвоночник, прекращается старение...

Демонстрируется документальный фильм, основаный на реальных событиях с людьми, прошедшими курс преобразования...

Константин Стасюк, 59 лет, человек-уникум, совершивший серию невероятных рекордов в области сверхвозможностей человека.

Прес-служба

Подвиг і зрада. Так коротко можна охарактеризувати події в Криму під час підлої російської окупації. Історики і правоохоронні органи ще дадуть всебічну оцінку, сподіваємося, винні будуть покарані, достойні нагороджені. На все  потрібен час...

А Музей плакату України при журналі "Музеї України" вже готує виставку плакату "Крим - це Україна!".

Майдан породив хвилю плакатотворчості, що перетворила скромну сторінку Музею плакату на Фейсбуці у світового лідера серед офіційно зареєстрованих музеїв. Маємо інтернет-феномен маленького музею, що розміщується у двох кімнатках будинку Тернопільської області відділу Сучасне село Національного музею народної архітектури та побуту України у Пирогові. Сторінку ФБ стабільно відвідують 60-100 тисяч читачів щодоби. Матеріали музею радо публікують сотні сайтів України та інших країн. Експерти лише почали вивчати цей рекорд.

Виставка "Плакати Майдану", відкрита у Нацмузеї у Пирогові, стала першою офіційною виставкою Майдану, створену у музеї Національного рівня. Перед її презентацією було підпалено поле поруч з музеєм, Самообороні довелося докласти певних зусиль, аби забезпечити охорону від залишків здичавілих тітушек, яких на той момент ще не вивезли з Києва... Висловлюємо подяку народним депутатам Л.Ємцю, В.Бондаренку, директору музею Д.Зарубі за реальну підтримку!

Час був важкий, небезпечний. Пережили навіть надпотужну хакерську атаку... Втратили кілька сайтів...

-Я навіть не підозрював, які гострі моменти доведеться пережити з виставкою "Плакати Майдану" - ділиться Генеральний директор Нацмузею у Пирогові Дмитро Заруба, - Ми стали першими, серед Національних музеїв, хто розгорнув виставку такого емоціонального патріотичного звучання. Відповідно, отримали весь пакет погроз... Але, щиро пишаємося, що спільно з Музеєм плакату зробили таку добру справу. Інтриги тривають і досі... Вже справою честі стала виставка "Крим - це Україна!". Адже, ми підтримуємо давні стосунки з митцями кримських татар, спільно робили з ними резонансний фестиваль. Я особисто наполіг, аби виставка "Крим - це Україна!" була розгорнута саме у Пирогові! Відкрию секрет - ця виставка могла відбутися на платформах найпрестижніших виставкових майданчиків... А буде у нас!

-Ми трохи здивовані аморфною позицією Мінкульту, особливо баришні, що багато років піарила фонд зловісного олігарха Р.Ахметова, прославляючи Януковича, а нині чомусь стала ПЕРШОЮ заступницею Міністра культури України, намагаючись перебрати на себе керівні функції! - обурюється політолог, заступник директора Музею плакату Сергій Пархоменко, - Саме вона консервує найгірші кадрові проблеми колишнього режиму, заважаючи прогресивним перетворенням. Ми будемо ініціювати комплексну перевірку діяльності Фонду Ахметова і вимагаємо негайної відставки такої сумнівної особи з Мінкульту!

Попри всі негаразди, виставка готується до відкриття, монтується, доповнюється.

Дбаємо про охорону...

Днями, повідомимо про офіційну презентацію.

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", директор Музею плакату

 

 

У Києві створено Громадський комітет порятунку музеїв Криму. Фундаторами виступили Український інститут воєнної історії, журнал "Музеї України", група фахівців. Координатором обрано музеєзнавця, кандидата історичних наук, полковника ЗСУ Віктора Карпова. Вивчається питання порятунку унікальних музейних закладів окупованого Криму від розграбування і знищення. Комітет буде залучати поважні міжнародні установи для вирішення проблеми. Очікуємо дій української влади!

У результаті нахабної військово-політичної кампанії Росії проти України було анексовано Кримську Автономну Республіку. Українські громадяни, що проживали в Криму, як військові так і цивільні, гідно зустріли агресивний виклик. Держава Україна вживає заходів до виведення з окупованої території українських військовослужбовців та членів їх сімей, усіх охочих жити в умовах свободи на території України. Втрачено чи немалу кількість матеріальних цінностей та військового майна, які експерти оцінюють у 18 млрд. грн.. Якщо оцінити втрати культурних цінностей, що належать до державної частини Музейного фонду України то ця цифра буде у рази більшою –  тільки втрата одного військового музею у Севастополі оцінюється експертами у один млрд. євро.

Конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14 травня 1954 року зазначає, що шкода заподіяна культурним цінностям кожного народу, є шкодою нанесеною культурній спадщині усього людства та світової культури. Збереження культурної спадщини має велике значення для всіх народів світу і важливо забезпечити захист цієї спадщини на основі міжнародного права.

Держава Україна, її уповноважений орган повинні прийняти всі можливі заходи для захисту культурної спадщини і вимагати від російської сторони охорони і поваги до культурних цінностей та утриматися від будь-якого ворожого акту спрямованого проти них.

Україна повинна негайно вимагати та домогтися перевезення культурних цінностей безпека яких не гарантується.

Питання збереження культурних цінностей повинно розглядатися під міжнародним контролем. З цією метою Україна за сприяння Генерального директора Організації Об'єднаних Націй з питань освіти , науки і культури або за своїм розсудом повинна запропонувати російській стороні скликати нараду їх представників і, зокрема, представників властей, на які покладено захист культурних цінностей, можливо на нейтральній, належним чином вибраній території та укласти спеціальні угоди з усіх питань, які врегулюють статус культурних цінностей державного музейного фонду.

Віктор Карпов, координатор Громадського комітету порятунку музеїв Криму

Міністерство оборони України очолюють дурники чи зрадники?! На очах у всіх, російські окупанти вкрали унікальний оборонно-музейний комплекс у Балаклаві, а відповідні структури Міноборони навіть не помітили! Де заяви? Де протест? Де позов у міжнародний суд? Адже, вкрадене майно оцінюється мінімум у мільярд євро! І це лише один об`єкт!
-Центральний військово-морський музей України, створений у Севастополі за наказом міністра Лєбєдєва, підняв над Михайлівською батареєю російський прапор. Цей музей, який був філією Національного військово-історичного музею України, відтепер іменує себе як Севастопольський військово-історичний музей. Питання про повернення колекції про Військово-морські сили України міністерством оборони України досі не порушене.
Міністр оборони Росії Шойгу 20 березня побував у військовому музейному комплексі у Балаклаві та виставив військову охорону. Керівництво Національного військово-історичного музею України, до якого належить музей, не вжило заходів до збереження від "окупації" музейних фондів, а займалося збереженням приватної колекції.
 Музеї, що знаходяться у військових частинах та Академії ВМС України, а там є оглядова труба самого Нахімова, покинуті тими хто повинен їх зберігати та зберегти.
Гуманітарна катастрофа.
 Звертаюся до керівництва Міноборони України та Росії вжити заходів до збереження військово-історичної спадщини! - заявив екс-директор Національного військово-історичного музею України Віктор Карпов, нині Голова Українського інституту воєнної історії, полковник ЗСУ, кандидат історичних наук.
Трохи про музей.

4 липня 2010 року Національний військово-історичний музей України відкрив у м. Севастополі філію – Військово-морський музей України, створений на базі Михайлівського равеліну – однієї з небагатьох вітчизняних артилерійських оборонних фортифікаційних споруд середини ХІХ ст., яка збереглася до нашого часу. Михайлівська артилерійська батарея зведена у 1834–1846 рр. і входила до загальної системи оборонних споруд Севастополя. Довжина батареї становить 205 метрів із флангами, товщина зовнішньої захисної стіни – 1,8 метра. Тильну частину равеліну складала захисна стіна з ровом і додатково трьома ярусами амбразури. До внутрішніх кутів дворових фасадів раніше прилягали дві триярусні башти проте до наших днів збереглася лише одна. У середині равеліну розташовувалася анфілада приміщень для особового складу, каземати на обох ярусах були зв’язані між собою коридорами.

Батарея активно використовувалася в роки Кримської війни 1853–1856 рр. для захисту зовнішнього та внутрішнього рейду Севастопольської фортеці. Озброєння залоги батареї налічувало 77 гармат, з них по рейду могли вести вогонь 64, кут обстрілу становив 50 градусів. Під час оборони Севастополя каземати батареї використовувалися для розміщення поранених. Після закінчення Кримської війни батарею перетворили на складське приміщення, пізніше тут розташовувалися частини артилерії Севастопольської фортеці.

У період другої оборони Севастополя в 1941–1942 рр. на території батареї був створений опорний пункт, захисники якого тримали оборону і прикривали відступаючі радянські війська. І сьогодні на стінах батареї залишилися сліди від бомб, снарядів та куль – свідків минулих боїв.

Свою роботу музей розпочав із відкриття виставки «Героїчний Севастополь», організованої спільно з Музеєм родини Шереметьєвих, і створеної самим музеєм виставки військово-морської техніки та озброєння, серед експонатів якої на особливу увагу заслуговують літак палубної авіації Як-38, газові турбіни сторожового корабля, а також – дві гармати періоду Кримської війни, передані музею Севастопольським морським портом.

У залах музею розкривається історія Кримської та Першої світової воєн, історія Севастопольського гарнізону, військової артилерії, час революційного перелому, складна епоха Громадянської війни, передвоєнний період і події Великої Вітчизняної війни.

Експоновані раритети – унікальні свідчення історії. Зокрема, відвідувачів зустрічає перлина експозиції – зразок озброєння батареї часів Першої оборони Севастополя – кріпосний «одноріг» зразка 1838 р. Вага цієї гармати становить 3 тонни, вага верстата – 4 тонни.

15 липня 2013 року Міністерством оборони України було затверджено наказ від 15.07.2013 № 484 «Про внесення змін до наказу Міністра оборони України від 16.07.2010 № 374» про ліквідацію до 31 жовтня 2013 року філій Національного військово-історичного музею України — Військово-морського музейного комплексу «Балаклава» та — Військово-морського музею України і створення філії НВІМУ — Центральний військово-морський музей України, до складу якого входять музейні комплекси — Музейний комплекс «холодної війни» (головний офіс) та Музейний комплекс «Михайлівська батарея».

Чомусь і досі Національний військово-історичний музей України очолює дуже сумнівна особа, занадто наближена до зрадника України, екс-міністра оборони Лєбєдева, чиї дії при окупації Криму, ще очікують оцінки військового трибуналу...

Виникають питання до військової розвідки, СБУ, Прокуратури - що вони знають про три таємничі візити нинішнього очільника головного музею Міноборони до захопленого Севастополя, особливо про осіб, з якими він, і його спільники, зустрічалися в Криму? Чи відсутні у таких діях елементи зради та передачі закритої військової інформації ворогам?

Чому НІХТО з керівництва музею та відповідних Департаментів МОУ не переймається поверненням унікальних музейних колекцій, оцінених мінімум у 5 млн. грн, що належать Міноборони?

В СРСР будівництво комплексу у Балаклаві оцінили у 168 млн. радянських рублів! За нинішніми цінами, з урахуванням інфляції і непрямих збитків це десь МІЛЬЯРД ЄВРО!

Говоримо лише про один музей Міноборони України! Інше поки що не згадуємо...

Чому немає відповідних звернень до міжнародних гуманітарних інституцій? Може через те, що такий важливий напрямок МОУ очолюють абсолютно випадкові люди, які ще нещодавно розгулювали з колорадськими лєньочкамі, просували гуський мір і красувалися на центральних московських каналах?

Чому і досі не звільнено януківсько-лєбєдевського директора головного музею Міноборони, не замінено гуманітарний блок Міністерства? Це свідома зрада чи дурість?

Зрозуміло, Крим ми повернемо. Але, музейну колекцію військово-морського музею у Севастополі вже нині можна ефектно блокувати, опломбувати, накласти арешт до врегулювання напруги. Міжнародне право тут повністю на нашій стороні!

У цій ситуації ми не збираємося світити ліхтариками, скакати і співати гімн! Досить!

Вимагаємо одне - негайне відсторонення скомпрометованих осіб. Повернення на керівні посади справжніх професіоналів-патріотів, які і музей і Міноборони реально розбудовували!

Створюється громадський комітет порятунку музеїв Криму, координатором якого став полковник ЗСУ В.В.Карпов, готуються листи до в.о. Президента України, в Уряд, МЗС, МОУ, РНБО.

Ми ще не забули 23-літню блондинку модельної зовнішності з обозу Лєбєдєва, яку нахабно зробили заступницею директора музею МОУ! Чесні офіцери не збираються терпіти ще і цю ганьбу в Криму!

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", член Комітету порятунку музеїв Криму

Київ залишається плакатною столицею світу. Породжена Майданом плакатотворчість, лише посилилася після окупації Криму Росією. Далі - вибори Президента. Стихійно виникла велика група людей, що за майданними аналогіями отримала назву Плакатна сотня. Як професійні художники, так і фотошопери-аматори, демотиваторщики щоденно намагаються графічно донести свої ідеї світу.
Рух миттєво став масовим, отримавши міжнародний масштаб. Ця неймовірна хвиля підняла єдиний у Європі офіційно зареєстрований Музей плакату України при журналі "Музеї України". Замість маловідвідуваних виставок про сталінські репресії, МПУ створив розкішну віртуальну колекцію "Плакати Майдану", що у день початку агресії була розгорнута і в Нацмузеї в Пирогові. Планується ще кілька резонансних виставок...
Сторінка Музею плакату у Фейсбуці нахабно побила всі рекорди з підтримки та відвідуваності серед офіційних музеїв Європи. Нині маємо аудиторію до 100 000 відвідувачів на добу. Фактично, ми перетворилися у впливове ЗМІ з великим рейтингом цитованості. Що важливо - значною закордонною аудиторією. Додайте кілька десятків наших власних сайтів, дружніх ресурсів...
Зрозуміло, такий надпотужний центр пропаганди - а плакати і є найчистіша пропаганда, не може залишатися осторонь президентських виборів. Погрози і хакерські атаки замінили спроби підкупу. Аби, не забруднитися, ми вирішили йти апробованою схемою - через конкурс народного плакату.

Музей плакату починає народний конкурс "Плакати про кандидатів у Президенти". Схема приблизно та сама, що і у вже легендарному Конкурсі народного плакату протесту. Роботи відбираємо в мережі, отримуємо електоронною поштою... Оприлюднюємо у Фейсбуці і на доступних нам ресурсах. Працюємо лише з уже опублікованими роботами! Авторство вказуйте на плакатах у правому чи лівому нижньому кутку. Ми розуміємо бажання залишитися анонімними - всі пройшли через погрози розправи... Слава завжди знайде талановитих героїв.
Даємо першу підбірку. Зразу зазначимо - абсолютним лідером антирейтингу засвічених кандидатів є Ю.Тимошенко. Причини хай пояснюють її прикормлені політологи. Ми і так не оприлюднюємо навіть десятини з того негативу. То - реальність. На жаль...
Отож, народний конкурс "Плакати про кандидатів у Президенти" стартує!
Все-одно, переможе один...
Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", директор Музею плакату

Очень тяжело поверить в реальность возможности возвращения молодости. Эти сюжеты не решаются разрабатывать даже сценаристы Голливуда! Хотя,  тема интересует каждого человека. Практически все властители мира, во все времена искали секрет продления молодости. Но никто и не догадывался, что можно не только продлить, но и вернуть молодость. 

1960 год. Физик Б.Бунин открыл систему биогравитации. Способность повышать вибрации собственного тела и передавать их другому организму.

Украина 2014 год. Человек-уникум Константин Стасюк воплотил на практике теорию физика Бунина. И развил учение. Результаты говорят сами за себя.

Город Киев. Исцеление болезни Паркинсона за один часовой сеанс.

Ростов-на-Дону. Спинальник. Компрессионный перелом шейного отдела позвоночника. Встал с коляски и ходит.

Кисловодск. Цирроз печени. Полное восстановление всех функций.

Положительные результаты в онкологии.

Массовые положительные результаты по ДЦП...

Впервые демонстрируется способность организма к самооздоровлению и самоомоложению. Благодаря системе биогравитации, запускаются механизмы восстановления работы печени, почек, поджелудочной и в комплексе всего организма, что приводит к омоложению.

Человек молодеет в реальном времени - на протяжении нескольких часов, до нескольких дней.

А говорили, что молодость не возвращается...

Смотрите сами! Сайт - http://stasuk.com.ua/?p=1125